Сінкевич Діонісій

о. Діонісій Сінкевич ЧСВВ (?, Розділ[2] 1732) — руський (український) чернець, ігумен василіянських монастирів, гравер на дереві кінця 17 — початку 18 ст.

Сінкевич Діонісій
Народився
Розділ, Україна
Помер 1730 або 1732[1]
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Національність русин (українець)
Діяльність священник, ігумен Львівського Свято-Юрського, Крехівського і Гошівського монастирів
Відомий завдяки гравер-дереворитник
Конфесія православний, після 1700 року — уніат (греко-католик)

Життєпис

Родом з Роздолу (Галичина). Ігумен Крехівського (1690—1700) і СвятоюрськогоЛьвові) монастирів. На монашому соборі в Уневі 1711 року призначений візитатором василіянських монастирів. За його ігуменства в 1719 році вперше зробили інвентар усіх церковних і монастирських рухомостей у Львові, та бібліотеки монастиря святого Юра. 1720 року як Львівський офіціал брав участь у Замойському синоді і підписав його постанови. В 1724 році став ігуменом Гошівського монастиря, а згодом призначений до Крехова, де розпочав будівництво монастирської церкви Святого Миколая. 1729 року знову був ігуменом Свято-Юрського монастиря у Львові[3].

Помер, мабуть, 1732 року, бо після цієї дати в хроніці Львівського Свято-Юрського монастиря його ім'я вже відсутнє.

Правдоподібно, після Сінкевича в Крехівському монастирі, окрім гравюр залишився також рукопис монастирської хроніки і Пом'яник обителі[3].

Творчість

Архітектурний ансамбль Крехівського монастиря, дереворит (1699)

Відомі два дереворити архітектурного ансамблю Крехівського монастиря — з 1699 і 1703 років, виготовлених о. Діонісієм Сінкевичем. Дереворит з 1699 року, виконаний на дереві груші, точно передавав не лише архітектуру церковних і монастирських будівель, але навіть монаші обряди, між іншим обряд постриження в монахи. Пояснення до деревориту були подані церковно-слов'янською мовою[3]. Його розміри — 55х34 см.

Дереворит з 1703 року менших розмірів 27,5х34,5 см і дещо відрізняється від попереднього. Зокрема, подане інше оточення основної частини монастиря, що в межах мурів, вгорі посередині зображено Преображення Господнє, де Спаситель поданий у трикутній рамці. Внизу зліва св. Миколай, справа Богородиця з омофором (Покрова). Споруди на цій гравюрі подані арабськими цифрами і під кожним храмом є супровідні написи[4]. Крехівські дереворити — надзвичайно цінна пам'ятка для вивчення історії дерев'яного будівництва України кінця ХVII — початку XVIII століття.

Сінкевич виконував також дереворити для друкарні Львівського Успенського братства. Його гравюрами прикрашені титульні аркуші церковних книг, таких як: «Акафісти» (1699), «Тріодь Цвітна» (1701); підготував численні ілюстрації, віньєтки, заставки, фронтиспіси і багаті на рослинні орнаменти рамки до друків. Сінкевич співпрацював з відомим львівським гравером Никодимом Зубрицьким і разом із ним ілюстрував «Нотний Ірмологіон» — перший кириличний нотний друк церковно-слов'янською мовою (Львів, 1700). «Ірмологіон» містить великі рослинні ініціали і орнаментальні рамки, виконані його рукою. Дереворити Сінкевича нагадують манеру гравюри Никодима Зубрицького, лише відрізняються він них композицією і меншою винахідливістю[3].

Примітки

  1. https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/dionizy-sinkiewicz
  2. Krechów… S. 657.
  3. Pidłypczak-Majerowicz M. Sinkewicz (Sinkewycz, Siętkiewicz) Dionyzy… ― S. 547.
  4. Шкраб'юк П. Крехів: дороги земні і небесні… — С. 84—85.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.