Сірша Ронан

Ронан дебютувала на екрані на ірландському національному мовнику RTÉ (Raidió Teilifís Éireann) у медичному драматичному серіалі 2003 року «Клініка», а потім з'явилася в міні-серіалі «Доказ»[11]. У той же час Сірша пробувалася на роль Луни Лавґуд у фільмі «Гаррі Поттер та Орден Фенікса», та все ж дісталася Еванні Лінч[12].

Першим фільмом Сірші Ронан стала романтична комедія Емі Гекерлінг «Я ніколи не буду твоєю», яка була відзнята ще у 2005 році. Фільм був випущений у кінотеатрах на декількох міжнародних ринках у 2007 році. У США фільм вийшов одразу на відеоносіях у 2008 році, після того, як він намагався залучити фінансування, але кілька угод розпалися під час його постпродукції[13].

Сірша у 2008 році

У фільмі Ронан зобразила дочку персонажа Мішель Пфайффер, а Пол Радд знявся в ролі її любовного інтересу. Джо Лейдон з Variety назвав фільм «відчайдушно невтішним», але вважав взаємодію між персонажами Ронан та Пфайффер однією з головних подій фільму[14].

У віці 12 років Ронан взяла участь у кастингу на роль у екранізації 2007 року, режисера Джо Райта, роману «Спокута», який написав Ієн Мак'юен. Вона пройшла кастинг і зіграла роль Брайоні Талліс, 13-річної починаючої письменниці, яка впливає на кілька життів, звинувачуючи коханого її сестри у злочині, якого він не вчиняв. У фільмі вона знімалася разом з Кірою Найтлі та Джеймсом Мак-Евоєм. Фільм окупився у світовому прокаті[15]. Тай Барр із «The Boston Globe» назвав її «чудовою [та] ексцентричною»[16], а Крістофер Орр із «The Atlantic» писав, що вона «диво, елегантно поєднуючи в собі самозакоханість і невпевненість»[17]. Сірша була номінована на премію Британської кіноакадемії (BAFTA), премію «Золотий глобус» і премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану, ставши сьомим наймолодшим кандидатом у цій категорії[18].

Далі Ронан зіграла дочку збіднілого екстрасенса (яку зіграла Кетрін Зета-Джонс) у надприродному трилері «Смертельний номер» 2007 року, та знялася у художньому фантастичному фільмі «Місто Ембер» 2008 року. Там вона зіграла роль Ліни Мейфліт — героїчного підлітка, яка повинна врятувати жителів підземного міста, що носить назву Ембер. Обидва фільми отримали неоднозначний прийом критиків та зазнали невдач у прокаті[19][20]. У огляді крайнього фільму критик Стівен Холден взяв до відома, як у ньому змарнували таланти Сірші[21].

У 2009 році Ронан знялася разом з Рейчел Вайс, Марком Волбергом, Сьюзен Серендон та Стенлі Туччі у драматичному фільмі Пітера Джексона «Милі кості» — адаптації однойменної книги Еліс Сіболд. Сірша зіграла 14-річну Сьюзі Селмон, яка після свого зґвалтування та вбивства спостерігає з того світу, як її сім'я намагається продовжувати своє життя, поки вона сама прагне помсти[22]. Сірша та її сім'я спочатку вагалися щодо того, щоб вона прийняла цю роль через її тематику, але погодилися після того, як Джексон запевнив їх, що у фільмі не будуть представлені безпричинні сцени зґвалтування та вбивства[23][24]. Реценденти були критичні до фільму[25]. Хоча Річард Корлісс з журналу Time вважав, що "Сірша успішно показала моторошну історію з «величезною притяганням і благодаттю». Пізніше він назве це третім найкращим виступом у році[26]. Сухдев Сандху з Daily Telegraph вважав, що Ронан є єдиним позитивним аспектом фільму, написавши, що вона «одночасно грайлива і урочиста, молода, але стара не по своїм рокам»[27]. Фільм провалився у касових зборах, але приніс Сірші Ронан премію Британської кіноакадемії (BAFTA) за найкращу жіночу роль у номінації на головну роль[28].

У військовій драмі Пітера Віра «Шлях додому» (2010) Ронан зіграла другорядну роль — дівчинки Ірени, польської сироти під час Другої світової війни. Вона знялася у цьому фільмі з такими акторами, як: Джим Стерджес, Колін Фаррелл та Ед Гарріс. Зйомки пройшли в Болгарії, Індії та Марокко[29].

Наступного року Сірша возз'єдналася з Джо Райтом, щоб зіграти головну героїню у бойовику «Ганна. Ідеальна зброя» про 15-річну дівчинку, яка виросла в арктичній пустелі та яку вчили бути вбивцею. У фільмі взяли участь Ерік Бана, як батько Ганни та Кейт Бланшетт, як поганий агент ЦРУ, відповідно. Ронан сама виконувала власні трюки і, готуючись до ролі, вона кілька місяців тренувалась у бойових мистецтвах, битві на палицях та ножах[30]. Роль Сірші Ронан у фільмі отримала високу оцінку критиків[31]. У своєму огляді для Rolling Stone, Пітер Треверс назвав фільм «сюрреалістичною байкою крові і жалю» і відмітив Сіршу в «дієву чарівницю»[32]. Пізніше, Сірша озвучила головну роль у дубльованій англійській версії японського аніме-фільму «Позичайка Аріетті»[33]. У 16 років Ронан запросили в Академія кінематографічних мистецтв і наук[34].

Ронан на прем'єрі фільму «Вайолет і Дейзі» (2011) на Міжнародному кінофестивалі в Торонто

У 2011 році Сірша взяла участь у просуванні програми Фонду збереження архівів Ірландського інституту кіно, у рамках якої її образ було змонтовано у популярних ірландських фільмах минулого, а також у документальних кадрах[35]. Сірша Ронан і Алексіс Бледел зіграли вбивць у бойовику Джеффрі Флетчера «Вайолет і Дейзі» у 2011 році. Ерік Голдман з IGN порівняв фільм з роботами Квентіна Тарантіно та прокоментував, що здібності Ронан перевершили матеріал[36]. Пітер Джексон звернувся до Сірші, щоб вона зіграла ельфійку Тауріель у серії фільмів «Хоббіт», але вона відмовилася від проєкту через свій завантажений графік[37]. Натомість її привернув фільм жахів «Візантія» 2012 року, режисера Ніла Джордана, оскільки проєкт «темний, готичний та вивернутий» дав їй можливість зіграти більш складного та зрілого персонажа. У фільмі знялася Джемма Артертон і вони були у ролях матері та дочки, які були вампірами[38]. Пишучи для Radio Times, критик Алан Джонс заявив, що фільм є «загадковою казкою, яка використовує вампірів як призму для коментування людства», і вважав, що Артертон і Ронан «сяють» у ньому[39]. Її також удостоїли нагороди Морін О'Хари на кінофестивалі в Керрі в 2012 році, нагорода присуджується жінкам, які досягли успіху у кіно[40].

У 2013 році акторкавзяла у часть у екранізації роману Стефені Маєр «Господиня». Сам фільм у українському прокаті мав назву «Гостя». У фільмі Сірша Ронан грає подвійну роль: Мелані Страйдер — бунтівної дівчини, та Мандрівниці — інопланетного паразита. Критикам не сподобався фільм фільм[41]; Манола Даргіс назвала це «нахабною комбінацією неоригінальних науково-фантастичних тем [і] молодих дорослих», але зазначила «потойбічний аспект присутності [Ронан] на екрані, частково завдяки її нерухомості та власній напівпрозорості очей, що може показувати серйозну інтенсивність або повну відстороненість»[42].

У тому ж 2013 вийшов ще один фільм за її участю. Драма Кевіна Макдональда «Як я тепер кохаю», адаптація однойменного роману Мег Розофф, у якій Ронан зіграла американську дівчину-підлітка, яку відправили на віддалену ферму у Великій Британії перед початком вигаданої третьої світової війни. Фільм заробив скромну суму у прокаті[43].

Також того року Сірша озвучила колишню буфетницю на ім'я Талія у анімаційному фільмі «Джастін і лицарі доблесті»[44].

У 2014 році вийшло два фільми з Сіршою Ронан, з дуже різноманітною критикою — фільм «Готель „Ґранд Будапешт“» від режисера Веса Андерсона та режисерський дебют Раяна Гослінга «Як спіймати монстра»[45][46]. У першому, трагікомедійному фільмі, де головні ролі були зіграні Рейфом Файнзом і Тоні Револорі, Ронан зіграла роль другого плану. Це був перший проєкт, у якому вона знялася без батьків, які супроводжували її на знімальному майданчику[38]. Фільм заробив понад 174 мільйони доларів при бюджеті 25 мільйонів доларів, і ВВС оцінив його як один з найкращих фільмів століття[47]. У сюрреалістичному фантастичному фільмі «Як упіймати монстра» Ронан зіграла загадкову молоду дівчину на ім'я Щур, яка володіє домашнім щуром; Джеффрі Макнеб із газети The Independent назвав фільм «дико поблажливим романом», але високо оцінив «жорсткий, але вразливий» образ Ронан[48].

Сірша Ронан на показі фільму"Бруклін" (2015) на Міжнародному кінофестивалі в Торонто

Після того, як Сірша знялася у фільмі «Стокгольм, Пенсильвания» (2015) — психологічному трилері про стокгольмський синдром[49], Ронан зіграла у драмі «Бруклін» головну роль Елліс Лейсі, молодої ірландки, що 1950-х переїжджає до Нью-Йорку, але все одно тужить за своєю домівкою. Режисером виступив Джон Кровлі. Фільм заснований на однойменному романі Колма Тойбіна[50]. Сірша вважала, що кілька аспектів розвитку її характеру відображають її власні[51]. Фільм та виступ Сірші у фільмі були позитивно спийняті критиками[52]; Пітер Бредшоу з The Guardian вважав це «душевним і захоплюючим фільмом» і написав, що «спокійна врівноваженість Ронан захоплює майже кожну сцену і кожен кадр»[53]. Сірша отримала номінації на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль та премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у драмі, ставши восьмою наймолодшою номінанткою на найкращу жіночу роль[54][55].

У 2016 році Ронан на деякий час переїхала до Нью-Йорка, щоб розпочати репетиції дебютного виступу у бродвейському відродженні фільму «Суворе випробування»[56]. Вона взяла на себе роль Ебігейл Вільямс, маніпулятивної служниці, відповідальної за смерть 150 людей, звинувачених у чаклунстві. Під час підготовки вона прочитала книгу Стейсі Шифф «Відьми: Салем, 1692» і тісно співпрацювала з режисером вистави — Іво ван Говом, щоб змусити глядача співчувати її лиходійському персонажу[57]. Замість того, щоб покладатися на попередні образи свого персонажа, Ронан зіграла її як «більше жертву, ніж ката»[58]. Пишучи для The Hollywood Reporter, Девід Руні вважав Ронан «крижаною і панівною»[59].

У 2017 році виходить біографічна анімаційна драма «З любов'ю, Вінсент», де Сірша озвучує Маргеріт Ґаше, а також знялася разом з Біллі Гоулом у ролі стурбованих молодят під час медового місяцю у фільмі «На березі» -  екранізації роману Ієна Мак'юена «На березі». У огляді цього фільму від Кейт Ербланд з IndieWire заявила, що Ронан у ньому була «недостатньо використана», і що її виступ був затьмарений виступом Гоула[60]. Потім вона знялася у фільмі Ґрети Ґервіґ «Леді-Птаха», в якій вона зіграла головну роль — Крістін «Леді-Птаха» Макферсон. Він входить до числа найкраще рецензованих фільмів усіх часів на сайті Rotten Tomatoes[61]. Вважаючи виступ Ронана одним із найкращих за рік, Ентоні Скотт з The New York Times писав: «Ронан орієнтується в кожному з'їзді в історії Леді-Птахи з дивовижним поєднанням впевненості в собі та відкриттями. Вона така ж спонтанна і непередбачувана, як справжній 17-річний підліток, що свідчить про загалом приголомшливий рівень акторської майстерності»[62]. За цю роль вона виграла премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл; та отримала номінації на премію Оскар, премію Британської кіноакадемії (BAFTA) та премію Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль[63][64].

Сірша Ронан на підтримці фільму «Леді-Птаха» (2017)

Сірша Ронан була гостею епізоду Saturday Night Live від 2 грудня 2017 року, у якому один із її етюдів був розкритикований у ЗМІ за стереотипне зображення ірландців[65][66][67], та знялася у музичному відео на пісню Еда Ширана «Galway Girl»[68]. У наступному році вона знялася в адаптації п'єси Антона Павловича Чехова «Чайка», в якому вона зіграла Ніну, актрису на початку своєї кар'єри[69]. Потім вона знялася у ролі Марії Стюарт у драмі «Марія — королева Шотландії», де знялася разом з Марго Роббі, яка зіграла роль Єлизавети I[70].

Дізнавшись про майбутню екранізацію роману Луїзи Мей Елкотт «Маленькі жінки», за сценарієм та режисурою Ґрети Ґервіґ, Ронан виявила бажання зіграти роль Джо Марч — амбіційну авторку в епоху громадянської війни в Америці[71]. Під час підготовки вона прочитала книгу про Луїзу Мей Елкотт та її матір; акторський склад репетирував сценарій два тижні, і зйомки проходили у місті Конкорд, Массачусетс[72]. Фільм «Маленькі жінки» побачив світ у 2019 році та отримав визнанням критиків[73]. Річард Лоусон із Vanity Fair взяв до уваги, наскільки добре Сірша зобразила персонажа «у всій її суперечливій лояльності, боротьбі між сімейним благополуччям та її власним прагненням до чогось більшого»[74]. Фільм заробив понад 218 мільйонів доларів, що допомогло йому стати найкасовішим у фільмографії Ронан[75]. Після цього фільму вона отримала номінації на Оскар, BAFTA та «Золотий глобус» за найкращу головну жіночу роль[76][77][78]. У віці 25 років і шести місяців Ронан стала другою наймолодшою акторкою, яка отримала чотири номінації на премію Оскар, поступившись лише американській актрисі Дженніфер Лоренс[79].

У 2020 році Сірша Ронан зіграла роль Шарлотти Мерчісон разом Кейт Вінслет, яка зіграла Мері Еннінг  у драмі Френсіса Лі «Амоніт». Фільм розповідає про романтичні стосунки між двома жінками у 1840-х роках. Дві актриси тісно співпрацювали над проєктом і працювали над власними сцени сексу[80]. Стів Понд із «TheWrap» вважав, що це «найбільш зрілий виступ у чудовій кар'єрі Сірші Ронан»[81].

У наступному фільмі Ронан возз'єднається з Весом Андерсоном, кінокартина матиме назву «Французький вісник» про американських журналістів у Франції[82].

У листопаді 2020 року було оголошено, що Ронан отримала роль констебля Сталкера разом із Семом Роквеллом у ролі інспектора, які розкривають вбивство навколо голлівудського виробництва у Лондоні 1950-х років. Фільм ще не отримав назви, хоча відомо, що там також зіграють Девід Оєлово та Едрієн Броуді[83][84].

У 2021 році було оголошено, що Сірша Ронан повернеться до театру, на цей раз дебютувавши на сцені у Великій Британії, виступаючи у відродженні трагедії «Макбет», та зіграє роль Леді Макбет. Вистава повинна почати виходити в лондонському театрі «Алмейда», починаючи з жовтня 2021 року[85].