Третя світова війна

3 липня 1940 року, у Москві, кандидат в члени ЦК ВКП(б), замісник наркома закордонних справ СРСР Володимир Деканозов заявив міністрові закордонних справ Литви, що одночасно виконував обов'язки прем'єр-міністра, Вінцасу Креве-Міцкявічюсу:

Ми турбуємося не про «єдіную і нєдєлімую», а про все людство, про пролетаріат всієї земної кулі. Ми повинні зібрати всіх під один червоний прапор. І ми це зробимо. Після Другої світової війни вся Європа впаде до нас в руки як стиглий плід. А після неминучої Третьої світової війни ми переможемо в усьому світі. [1]

Історія нараховує багато прикладів, коли невеликі воєнні конфлікти могли стати початком Третьої світової війни.

Під час Суецької кризи 1956 року Міністр Ради СРСР Микола Булганін направив ноту прем'єр-міністру Великої Британії Ентоні Іден з попередженням: «Якщо ця війна не зупиниться, вона буде нести небезпеку перетворитися в Третю світову війну».

Кубинську ракетну кризу 1962 року вважають точкою, в якій ризик Третьої світової війни був найбільшим, а Роберт Макнамара заявив, що якби не Василь Архипов, який завадив ядерному запуску на радянському підводному човні в розпал кризи, тоді би розпочалася Третя світова війна.

26 вересня 1983 року радянські станції раннього попередження під командуванням Станіслава Петрова помилково виявили п'ять міжконтинентальних балістичних ракет. Петров правильно оцінив ситуацію як помилкову тривогу, і не повідомив про свою знахідку своєму начальству. Дії Петрова, швидше за все, допомогли уникнути ядерного конфлікту, оскільки радянська політика в той час була негативна і викликала б ядерну реакцію після виявлення балістичних ракет. Згідно з доповіддю Джеффрі Форда, опублікованою Інститутом Катона, швидше за все, винуватцем помилкової тривоги був супутник «Космос-1382», що належав до системи раннього попередження «Око».

Чисельність головних європейських армій станом на 1973 рік

Упродовж десятиденних командно-штабних навчань НАТО Able Archer 83, починаючи від 2 листопада 1983 року, СРСР готував свої ядерні сили і ВВС у Східній Німеччині та Польщі в стан бойової готовності. Деякі історики вважають, що ці навчання поставили людство на початок Третьої світової війни.

На 12-26 червня 1999 року в РФ і НАТО було протистояння біля аеропорту Пріштіни щодо Косово. У відповідь командувач НАТО Уеслі Кларк зажадав, щоб британський генерал сер Майк Джексон прибув в аеропорт з десантниками. Джексон, як повідомляється, відповів: «Я не збираюся починати Третю світову війну для вас».

На початку XXI століття основні точки напруженості розташовані на кордонах між Пакистаном та Індією, а також Ізраїлем і Палестиною (на боці останньої знаходиться Іран). Ці обидва конфлікти частково мають релігійні причини.

Індо-пакистанський конфлікт на початку XXI століття загострився тим, що обидві держави розробили (або отримали від своїх покровителів) ядерну зброю і активно нарощують свою військову міць. Сьогодні військові постачання до Пакистану здійснюють США, а поставки зброї до Індії здійснює Росія, але при цьому Пакистан проявляє підвищений інтерес до можливого військово-технічного співробітництва з Росією, а США роблять спроби витіснити Росію з індійського ринку озброєнь. На індо-пакистанський конфлікт може вплинути сучасна війна НАТО в Афганістані — оскільки за 10 років війни США поставили в Афганістан величезну кількість сухопутного озброєння, повернення якого назад у США є економічно не вигідною операцією. Тому після закінчення війни частину зброї буде продано за залишковою вартістю самому Афганістану для Збройних сил Афганістану (як це зроблено після закінчення Іракської війни), а значна частина швидше за все буде продана за залишковою вартістю (практично задарма) союзнику США — Пакистану. У результаті чого буде створено сприятливі умови для ескалації конфлікту між Пакистаном та Індією. У разі нової серйозної війни між Пакистаном і Індією в дії можуть прямо або опосередковано втрутитися їх покровителі США і Росія — тоді ця війна може розростися до масштабів світової війни.

Схожа ситуація складається і навколо арабо-ізраїльського конфлікту — США є союзником Ізраїлю, а арабські держави традиційно закуповують зброю в Росії (за винятком Єгипту, який активно співпрацює з США у військово-технічній сфері). І у випадку розвитку арабо-ізраїльського конфлікту до рівня війни, може виникнути пряме або непряме протистояння між ядерними державами — США і Росією.

Головними причинами війн були переділ політичної та економічної сфер впливу, усунення військового суперництва тощо. Протягом всієї історії свого існування людство пережило більше 15 000 війн, в яких загинуло близько 3 500 000 000 чоловік (XVIII століття — 5 500 000, XIX століття — 16 000 000, XX — 100 000 000 чоловік; за 10 років в новому тисячолітті вже загинуло понад 1 000 000 чоловік).

Станом на 2010 рік війни тривають у різних куточках земної кулі — Громадянська війна в Сомалі (вже більше 19 000 жертв), Друга інтифада (більше 6 600), війна в Афганістані (більш 100 000), Белуджийский конфлікт (більше 1 000), Дарфурський конфлікт (більш 300 000), Іракська війна (більше 100 000), Вазірістанська війна (більше 15 000), Війна в Південному Таїланді (більше 4 000) тощо.

Військова обстановка в сучасному світі змушує серйозно турбуватися через поступове політичне, економічне і духовно-моральне напруження, про яке свідчить розширення «гарячих точок» планети і повільне наближення загрози початку Третьої світової війни. На поточний момент вірогідність такої розв'язки подій у найближчі 20-25 років згідно з думкою експертів становить приблизно 30-35 %.

Воєнні теоретики вважають, що у Третій світовій війні будуть присутні швидкоплинні наземні дії, оскільки вся міць агресора буде функціонально спрямована на безумовне ураження об'єктів економіки противника. Агресор, що воює за законами війни 6-го покоління, може і не вступати в безпосереднє зіткнення з супротивником — високоточні ракети будуть запускатися із зон, недосяжною для засобів ППО. Перестане діяти старий принцип: «територія завойована тільки тоді, коли на неї вступила нога солдата». Яскравий приклад: війна в Перській затоці, коли 300 крилатих ракет поставили армію Іраку на коліна, попри те, що Коаліція поступалася Іраку по живій силі в співвідношенні 1:4, артилерії 1:2.

Причини, за якими може розпочатися Третя світова війна, різноманітні:

1. Цілеспрямований початок військових дій (заздалегідь обдуманий і підготовлений план війни між країнами ядерного клубу або, безпосередньо, проти держав, що розвиваються):

• з причини переділу політичної, економічної сфер впливу;
• з причини браку ресурсів;
• через завоювання територій «агресора» і усунень військового суперництва потенційного противника;
• атаки будь-якої країни ядерного клубу державами «третього світу» і наступна за цим ланцюгова реакція ядерних запусків;
• застосування зброї якою-небудь державою ядерного клубу проти країни, що не входить до нього, через загрозу національної безпеки (наприклад, епідемії), і удар у відповідь іншим членом ядерного клубу «на захист слабкого».

2. Випадковий початок військових дій у результаті:

• технічної несправності об'єктів з ядерною зброєю або помилки персоналу;
• захоплення пульта управління терористичними групами на території держав, що входять до ядерного клубу;
• автоматичного запуску ракет з ядерними боєголовками через зовнішні фактори — (НЛО, природний катаклізм, позаземна аномалія на кшталт сонячного спалаху).

Основні причини ТСВ — боротьба за ресурси і переділ в економічній сфері. У наш час наймовірнішими місцями, де зав'яжеться Третя світова війна, є Близький Схід і території, багаті природними ресурсами.

З приводу часу, коли може розпочатися Третя світова війна, експерти запевняють, що якщо вона і станеться, то в проміжку 2020—2050 років. Друга половина двадцять першого століття рідко згадується в футурологічних прогнозах, ймовірно, тому, що при настанні цієї дати людство або прозріє і почне будувати справді світле майбутнє, або встигне загинути від масштабної екологічної кризи і вантажу глобальних проблем.

На думку багатьох фахівців, деякі країни, що не володіють ядерною зброєю, здатні створити її протягом короткого часу після прийняття політичного рішення. Це Німеччина, Японія, Канада, Швейцарія, Нідерланди, Бельгія, Україна, Австралія та Швеція. Раніше в наявності військових ядерних програм підозрювалися Бразилія, Лівія, Аргентина, Єгипет, Алжир, Саудівська Аравія, Південна Корея, Тайвань, Швеція, Румунія (часів Чаушеску), в наш час^[коли?] — Ізраїль, Іран, Сирія і М'янма. Можливість стати членами Ядерного клубу мають перераховані вище і ще кілька десятків держав, що мають дослідницькі ядерні реактори. Дана можливість стримується аж до санкцій і погроз санкціями з боку ООН і великих держав, міжнародними режимами нерозповсюдження ядерної зброї та заборони ядерних випробувань.

На відміну від попередніх світових воєн потенційні сценарії Третьої світової війни з застосуванням ядерної зброї в 1970-1980-ті роки передбачали швидкий розвиток подій. Час польоту МБР «Мінітмен», що запускаються з території США по цілях на території СРСР, становило близько 40 хвилин. Приблизно аналогічний час знадобився б ракетам Р-36М, які в основному стояли на бойовому чергуванні в СРСР, щоб досягти міст США. З огляду на це перший і удар у відповідь, в силах якого було б стерти з лиця Землі найбільші міста і військові бази противника, могли відбутися протягом десятків хвилин.

У разі застосування ядерної зброї в Третій світовій війні може бути знищена велика частина людства. За даними експертів комісії ООН, до кінця 1980 року сумарний запас ядерного зброї на землі становив близько 13 000 мегатонн. За оцінками міжнародного журналу Королівської шведської Академії наук, скидання на основні міста північної півкулі 5000 зарядів сумарною потужністю 2000 мегатонн, може призвести до одноразової загибелі 750 млн чоловік тільки від одного з вражаючих факторів — ударної хвилі. Таким чином, за оцінками Андрія Сахарова, в 1980-ті роки ядерного арсеналу людства було досить для його повного знищення.

Наслідки ядерної війни теоретично можуть призвести до катастрофічних змін клімату та екологічних умов планети. Ця думка багато в чому визначила ядерну зброю як зброю стратегічного стримування противників від початку ядерного конфлікту.

Фільми, головним сюжетом яких є Третя світова війна:

• «Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу» — чорна комедія Стенлі Кубрика 1964 року, сатира на тему ядерної загрози.
• «Листоноша» — екранізація однойменного постапокаліптичного роману Девіда Бріна 1997 року. Фільм оповідає про пригоди кочового актора на північному заході США після ядерної війни.
• «На останньому березі» — двосерійний постапокаліптичний телевізійний фільм 2000 року, випущений разом Австралією і США. Фільм оповідає про події, що розгорнулися в недалекому майбутньому після ядерної війни.
• «Еквілібріум» — американський фільм-антиутопія режисера Курта Віммера 2002 року. Світ після Третьої світової війни.
• «Після Апокаліпсису» — американський постапокаліптичний чорно-білий фільм 2004 р. про п'ятьох виживанців після Третьої світової війни.

Твори, головним сюжетом яких є Третя світова війна:

• Герберт Уеллс, роман «Світ на свободу», опублікований в 1914 році, прогнозує війну, яка включає використання ядерної зброї. На момент його публікації, така можливість була фантастикою в чистому вигляді і ніхто з читачів не міг уявити, що вони будуть жити і побачити той день, коли фантастики стала реальністю у Другій світовій війні.
• Сурен Цормудян, роман «Другого шансу не буде»;
• Дмитро Глуховський, «Метро 2033» і «Метро 2034» — Московський метрополітен після атомної війни;
• Кулагін Олег, «Московський лабіринт» — Росія після атомної війни 2012 року;
• Стерлінг Ланьє, «Подорож Ієро», «Ієро не дають спокою» — через кілька тисяч років після ядерної війни;
• Захар Петров, «МУОС. Пост'ядерний Світ. Пост'ядерний Мінськ», «МУОС-2. Чистилище» — Мінськ після атомної війни.
• Джон Хеккетт — «Третя світова війна: Серпень 1985» та «Третя світова війна: недомовлене історія»
• Том Кленсі — «Червоний шторм піднімається»
• Ральф Пітерс — «Червона армія»
• Роман Злотников — у книзі «Армагеддон» описується Третя світова війна і ядерна зима.
• Олесь Барліг — цикл віршів «На передовій Третьої світової», де у фантастичній формі зображена експансія світової та російської популярної культури в інформаційний український простір.[2].

Третя світова війна стала також темою ряду популярних відеоігор, що відображає тенденцію підвищення суспільної свідомості про можливості майбутньої глобальної війни. Такі ігри як EndWar Tom Clancy's, Battlefield: Bad Company 2 і Frontlines: Fuel of War відображають сценарії про Третю світову війну, де обумовлена потреба в ресурсах з боку різних комбатантів. Call Of Duty: Modern Warfare 2 також показує глобальну війну між Сполученими Штатами і Росією. Сюжет інших ігор такі як World In Conflict, і Turning Point: Fall of Liberty відбувається в альтернативній історії, де глобальна війна є реальністю, причому перші війни були між Сполученими Штатами і Радянським Союзом, а остання — між Організацією Об'єднаних націй і набагато сильнішою нацистської Німеччиною, яка виграла дві світові війни. Серія Fallout зображує наслідки ядерної катастрофи в майбутньому після війни між Китаєм і США в кінці XXI століття.

Початок ТСВ призначали різні «ясновидці» на:

• 1962;
• листопад 1965;
• 1976;
• 1977;
• 1983;
• 1991;
• 1994;
• 1996;
• 1997;
• осінь-зима 1997;
• кінець 1997 (Неро);
• кінець 1998–2010;
• 1999;
• липень 1999 (П. Рабан);
• липень-серпень 1999;
• 2000;
• 26 вересня 2000 (варіант з початком війни в РФ);
• 2002;
• середина 2002 (Д. і Н. Зима);
• 2 червня 2002 (Н.Глазкова-1998);
• 20 червня 2002 — січень 2003 (Н.Глазкова-1999),
• 1 червня 2002 (одне з трактувань М. Нострадамуса);
• початок століття і до 2030 (С. Полас);
• 2005;
• 2006 (Е. Ріпс);
• 2013–2015;
• після 2017 (М. Назарова);
• 2021 (Г. Поклад);
• 2022[3];
• 2033;
• 2035 тощо.