Теорема Каратеодорі про продовження міри

В теорії міри теорема Каратеодорі твердить, що довільну (зліченно-адитивну) міру на деякому кільці підмножин множини можна продовжити на σ-кільце, породжене кільцем . У випадку σ-скінченності міри таке продовження є єдиним. З теореми зокрема випливає існування і єдиність міри Бореля і міри Лебега.

Твердження

Нехай — кільце на множині і — міра на . Тоді існує міра така, що є продовженням . (Тобто, ).

Тут -кільце, породжене .

Якщо міра σ-скінченна, то є єдиною і також σ-скінченною.

Напівкільця

Більш загально таке продовження існує для міри, заданої на напівкільці, тобто сім'ї підмножин, що задовольняють умови:

  • Для всіх також
  • Для всіх існують такі попарно неперетинні множини , де , що .

Однак цей випадок легко зводиться до попереднього, оскільки кожне напівкільце породжує кільце, елементами якого є:

Також міра, задана на напівкільці, поширюється на все кільце:

для із Ap в .

Побудова продовження

Нехай — міра, визначена на кільці підмножин множини .

Тоді можна визначити — функцію, визначену на так :

Дана функція є зовнішньою мірою, породженою мірою .

Позначимо сім'ю підмножин множини , для яких виконується:

Для всіх .

Тоді є σ-кільцем і на ньому можна визначити міру для всіх . Визначена таким чином функція є мірою, що збігається з на множинах кільця . Також містить σ-алгебру і звуження на елементи і буде необхідним розширенням міри.

σ-кільце є поповненням кільця , відповідно вони збігаються, якщо визначена міра на є повною.

Тому для доведення теореми достатньо довести, що для довільної зовнішньої міри (не обов'язково породженої кільцем) визначені вище є σ-кільцем, а — мірою на цьому σ-кільці і, що у випадку якщо є породженою кільцем , то Також у випадку σ-скінченності міри доводиться єдиність продовження. Нехай для довільної множини також

є σ-кільцем, а — мірою на σ-кільці

Оскільки для довільної підмножини і для порожньої множини виконується рівність то

Якщо то і оскільки для довільної підмножини виконується рівність

Нехай тепер і Для довільної підмножини із вимірності першої, а потім другої множини одержуються рівності:

Також із і властивостей елементарних операцій над множинами одержуються рівності:

Із попередніх нерівностей із застосуванням правила де Моргана остаточно:

Звідси також і з попередніх двох властивостей і правила де Моргана Також Тобто є кільцем множин.

Нехай тепер Тоді також Для доведення, спершу для довільної підмножини із субадитивності зовнішньої міри відразу випливає нерівність:


Для доведення протилежної нерівності, зважаючи що є алгеброю можна замість розглядати множини і вважати, що множини не перетинаються. Тоді за індукцією із вимірності всіх множин для довільного і довільної підмножини виконується рівність:

Із цієї рівності і монотонності зовнішньої міри:

Оскільки ці нерівності виконуються для всіх то із використанням властивості субадитивності зовнішньої міри одержується необхідна нерівність:

Таким чином із двох протилежних нерівностей остаточно:

тобто

Якщо взяти то також одержується рівність тобто обмеження зовнішньої міри на множини із є сигма-адитивною функцією. Вона також очевидно є додатною, тобто мірою на

Початкове кільце є підмножиною

Нехай тепер є породженою кільцем і мірою на ньому. Тоді Справді, оскільки Навпаки, для будь-якої послідовності для якої також

Із σ-адитивності і монотонності міри на кільці випливає нерівність Тому, згідно з означенням зовнішньої міри також

Нехай , — довільне додатне число, а — деяка множина для якої Згідно із означенням зовнішньої міри породженої мірою на кільці тоді існує послідовність для якої і

Із урахуванням адитивності міри на кільці і субадитивності зовнішньої міри:

Оскільки вказані нерівності виконуються для всіх , то Протилежна нерівність завжди виконується для зовнішньої міри, тому насправді тобто усі множини кільця належать Оскільки σ-кільце породжене кільцем є перетином усіх σ-кілець, що містять , то також і

Для σ-скінченної міри на кільці продовження на породжене σ-кільце є єдиним

Нехай міра є продовженням на міри на кільці одержаним у вказаний вище спосіб, а є деяким продовженням на міри . Нехай спершу, одна із цих мір є скінченною на всіх множинах із . Якщо позначити — клас усіх підмножин із для яких міри і є рівними, тоді і є монотонним класом, тобто:

  1. Якщо і тоді і
  2. Якщо і тоді

Справді, для зростаючої послідовності множин із із неперервності міри знизу одержується, що:

Тобто Аналогічно для спадної послідовності множин із за допомогою неперервності міри зверху і припущення скінченності однієї із мір:

відповідно також

Оскільки є монотонним класом, для якого , то згідно теореми про монотонний клас тобто для всіх множин із .

Якщо є множиною для якої одна із мір і є скінченною. Тоді із попереднього міри і є рівними на множинах . Остаточно результат одержується із того, що кожна множина із є підмножиною об'єднання не більш ніж зліченної кількості множин із скінченної міри.

Приклади

  • Якщо на дійсній прямій взяти напівкільце інтервалів , де міра рівна (b-a), то подана конструкція дає визначення міри Бореля на борелівських множинах . Множині тут відповідає множина вимірних за Лебегом множин.
  • Умова σ-скінченності є необхідною для єдиності продовження. Наприклад, на множині X всіх раціональних чисел проміжку [0 , 1] можна задати напівкільце раціональних чисел проміжку [a , b), де a < b — раціональні числа з проміжку [0 , 1]. σ-кільце, породжене цим напівкільцем, є множиною всіх підмножин X. Задавши тепер , рівне кількості елементів A, і , маємо, що обидві міри збігаються (тобто однакові) на напівкільці і породженому кільці (оскільки всі непорожні множини цих напівкільця і кільця є безмежними, то обидві міри на всіх цих множинах рівні ), але не збігаються на породженому σ-кільці. Це означає, що в даному випадку продовження не є єдиним.

Література

  • Дороговцев А.Я. Элементы общей теории меры и интеграла Київ, 1989 (рос.)
  • Халмош П.Р. Теория меры. М.: Изд-во иностр. лит., 1953 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.