Томас Данілявічюс

Народився 13 липня 1978 року в місті Клайпеда. Вихованець футбольної школи клубу «Атлантас». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1995 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь лише у 1 матчі чемпіонату.

У 18-річному віці опинився в бельгійському «Брюгге», де не зміг закріпитись, після чого на правах оренди пограв у московському «Динамо».

У сезоні 1999/00 виступав у швейцарській «Лозанні», і влітку 2000 року звернув на себе увагу тренера лондонського «Арсенала» Арсена Венгера. Данілевічюс став першим і поки єдиним литовським футболістом, який грав у англійській Прем'єр-лізі, але все ж йому не вдалося закріпиться у складі «канонірів». Тому спочатку «Арсенал» позичив литовця шотландському клубу «Данфермлін Атлетік», а потім — белгійському «Беверену».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ліворно» з італійської Серії Б, до складу якого приєднався влітку 2002 року. Відіграв за клуб з Ліворно наступні три сезони своєї ігрової кар'єри, причому в сезоні 2003/04 Томас допоміг команді вийти до Серії А.

Влітку 2005 року Данілявічюс був відданий на сезон в оренду в «Авелліно». В італійській Серії В форвард забив 17 голів, але так і не врятував команду від вильоту в третій дивізіон, після чого та повернувся в «Ліворно», з яким підписав новий контракт до червня 2009 року. У сезоні 2006/07 литовський форвард забив перший гол «Ліворно» в Кубку УЄФА.

Протягом 2007 року грав у Серії Б за «Болонью», після чого ще півроку там же за «Гроссето» і влітку 2008 року повернувся до «Ліворно». Цього разу провів у складі його команди три сезони. Більшість часу, проведеного у складі «Ліворно», був основним гравцем атакувальної ланки команди і навіть після вильоту з еліти у сезоні 2009/10 продовжив виступи за клуб.

Влітку 2011 року став гравцем іншого клубу Серії Б «Юве Стабія», де грав до кінця 2012 року, після чого став гравцем клубу «Латина» з третього за рівнем дивізіону країни.

Влітку 2013 року підписав контракт з «Пармою», але відразу був відданий в оренду в словенську «Горицю», де провів увесь наступний сезон і допоміг команді виграти кубок Словенії, забивши 3 голи у 4 матчах турніру.

1995 року дебютував у складі юнацької збірної Литви, взяв участь у 2 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 1995–1999 років залучався до складу молодіжної збірної Литви. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Литви.

2006 року був обраний капітаном команди. Цього року він забив п'ять голів у міжнародних матчах. Гол Данілевічюса в Неаполі в ворота чемпіонів світу італійців дозволив литовцям почати відбіркову кампанію Євро-2008 з сенсаційної нічиї 1:1. Капітан литовської збірної також відзначився в контрольних іграх проти Албанії та Молдови, а в листопаді на Мальті вразив ворота суперника двічі.

Всього виступав за збірну до 2012 року і провів у формі головної команди країни 72 матчі, забивши 19 голів.

• Чемпіон Бельгії (1):

«Брюгге»: 1995-96

• Володар Кубка Бельгії (1):

«Брюгге»: 1995-96

• Володар Суперкубка Бельгії (1):

«Брюгге»: 1996

• Володар Кубка Словенії (1):

«Гориця»: 2013-14

• Футболіст року в Литві (2): 2006, 2007
• Найкращий бомбардир в історії збірної Литви: 19 голів

• Томас Данілявічюс на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
• Томас Данілявічюс на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)