Трипрудне

Трипру́дне (до 1948 року Тере́к-Елі́; крим. Terek Eli, Терек Эли, рос. Трёхпрудное) село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 724[1][2] особи. Орган місцевого самоврядування Чистенська сільська рада.

село Трипрудне
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Сімферопольський
Рада Чистенська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01160430050063168
Облікова картка Трипрудне 
Основні дані
Населення 724[1][2] особи
Поштовий індекс 97572[1]
Телефонний код +380 652
Географічні дані
Географічні координати 44°53′59″ пн. ш. 34°01′26″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 97570, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Чистеньке, вул. Радянська, буд. 25[1]
Карта
Трипрудне
Трипрудне
Мапа

 Трипрудне у Вікісховищі

Географія

Село Трипрудне розташоване практично в центрі району, у верхів'ї річки Західний Булганак, на північному схилі долини, в поздовжньому зниженні між Внутрішнім і Зовнішнім пасмами Кримських гір. Село лежить за 1 км від південно-західній околиці Сімферополя, найближча залізнична станція Чистенька — 1 км. Сусідні села: за 1 км на північний схід Молочне, і за 1,5 км Трудолюбово на південний захід і Чистеньке — на південний схід.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному описі Криму 1784 року, з якого можна судити, що в останній період Кримського ханства Діреклі Ель входив до Акмечетського кадилика Акмечетського каймакамства[3]. Після захоплення Криму Росією 8 лютого 1784 року село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області[4]. Після реформ Павла I, з 1792 по 1802 роки, входило до складу Акмечетського повіту Новоросійської губернії[5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії[6], Терек-Елі був включений до складу Ескіордінської волості Сімферопольського повіту. У Відомостях про всі селища, з яких Сімферопольський повіт складається… 1805 року в Тереклі значилося 16 дворів і 85 жителів кримських татар[7]. На військово-топографічної карти 1817 року позначений Тереклі з 12 дворами[8].

На мапі 1842 року Тереклі-Елі позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[9]. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Тереклі-Елі фігурує як дача з 4 дворами і 21 жителем, а на карті 1865 позначений, як економія Арента[10]. В «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 р.» за результатами Х ревізії 1887 року назва не зустрічається.

Наприкінці XIX — початку XX століття село, мабуть, відродили і в Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч. 1-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р.Тереклі-Елі відносяться до Підгородно-Петровської волості Сімферопольського повіту[11].

За Радянської влади в результаті адміністративних реформ початку 1920-х років до 1922 року була скасована волосна система[12] і, згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 Терек-Елі входив до складу Чістенської сільради Сімферопольського району[13].

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Терек-Елі перейменували в Трипрудне[14].

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Трипрудне приєднали до Бахчисарайського району[15][16], а з 1 січня 1965 року, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», включили до складу Сімферопольського[17].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 66 осіб, з яких 30 чоловіків та 36 жінок[18].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 724[1] особи.

Рідною мовою назвали[19]:

Мова Кількість осіб Відсоток
кримськотатарська 664 91,71 %
російська 53 7,32 %
українська 2 0,28 %
вірменська 1 0,14 %
молдавська 1 0,14 %
інші мови 3 0,41 %

Галерея

Примітки

  1. Облікова картка на сайті ВРУ
  2. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року
  3. Камеральное Описание Крыма л. А
  4. Административно-территориальное деление крыма. Архів оригіналу за 10 листопада 2004. Процитовано 28 червня 2011.
  5. Крым 1783—1998 гг., стр. 122. Указ Павла I Сенату о новом разделении государства на губернии
  6. Крым 1783—1998 гг., стр. 124. Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губерни
  7. ИТУАК, т. 26, стр.93. Лашков Ф. Ф. Исторический очерк Крымско-татарскаго землевладения
  8. «Военная топографическая карта полуострова Крым … 1817-го года»
  9. «Топографическая карта полуострова Крым, л. VII,.Съёмка полковн. Бетева и подолк. Оберга. 1842 г.»
  10. «Карта Таврической губ. по рекогносцировке, 1865 года, лист 12»[недоступне посилання з травня 2019]
  11. Крым 1783—1998 гг., стр. 274
  12. Прохоров В. В. Деятельность симферопольской окружной милиции в начальный период нэпа. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
  13. Крым 1783—1998 гг., стр.352
  14. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18 мая 1948 года.
  15. Крым 1783—1998 гг., стр. 440
  16. Административно-территориальное деление Крыма во второй половине 20 века, стр.46
  17. Крым 1783—1998 гг., стр. 443
  18. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  19. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - 001 СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОН. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.