Турчак Стефан Васильович

Стефа́н (Степан) Васи́льович Турча́к (пол. Stefan Turczak; 28 лютого 1938(1938-02-28)[1], Мацьковичі, Перемишльський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка — 23 жовтня 1988(1988-10-23)[1], Київ, Українська РСР, СРСР) — видатний український диригент. Народний артист СРСР (1977), заслужений діяч мистецтв, Герой Соціалістичної Праці. Лауреат Шевченківської премії.

Стефан Васильович Турчак
пол. Stefan Turczak
Зображення
Основна інформація
Дата народження 28 лютого 1938(1938-02-28)
Місце народження Мацьковичі, Польща
Дата смерті 23 жовтня 1988(1988-10-23) (50 років)
Місце смерті Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР
Професія диригент
Освіта Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Відомі учні Геді Іштван Тітусович і Шейко Володимир Олександрович
Нагороди

Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Премії
Звання

Життєпис

Народився 28 лютого 1938(19380228) року в селі Мацьковичі, тепер Підкарпатське воєводство, Польща. Дитинство і юність минули в Дублянах. В 1955 році закінчив Львівське музично-педагогічне училище ім. Філарета Колесси.

Протягом 1955/56 навчального року після закінчення Львівського музично-педагогічного училища ім. Філарета Колесси працював учителем музики і співів у Сокальському педагогічному училищі. Протягом двох років організовував хор, який прославився на Сокальщині своїм виконанням народної пісні, а дівочий ансамбль у 1957 навіть виступав на київській сцені[2].

З 1957 року навчався у Львівській консерваторії імені М. Лисенка (клас диригування Миколи Колесси), яку успішно закінчив 1962 року.

В 1960—1962 роках — диригент Львівського державного академічного театру опери та балету імені Івана Франка.

1963–1966 та 1973–1977 — головний диригент Державного симфонічного оркестру УРСР, в 1967–1973 та з 1977 — Київського Театру Опери і Балету.

З 1966 року — кервіник симфонічного оркестру та завідувач кафедри оперно-симфонічного диригування Київської консерваторії (з 1973 року  — доцент).

Могила Стефана Турчака

Мешкав у Києві. Помер 23 жовтня 1988 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52). Автор надгробного пам'ятника — скульптор В. Зноба[3].

Репертуар

В обширному репертуарі С. В. Турчака твори класичної та сучасної музики, особливу увагу приділяв як симфонічній, так і оперній творчості українських композиторів — Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Г. Майбороди, А. Штогаренка. Гастролював за кордоном.

Перший постановник опер:

балетів:

  • «Камінний господар» В. Губаренка (1969);
  • «Ольга» (1982) і «Прометей» (1986) Є. Станковича.

Відзнаки і нагороди
Меморіальна дошка на будинку в Києві на вулиці Терещенківській

Державна премія Грузинської РСР ім. З. П. Паліашвілі (1973). Народний артист СРСР (1977), заслужений діяч мистецтв, Герой Соціалістичної Праці.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

У 1980 за виконавську майстерність присуджено Шевченківську премію.

Родина

Дружина — Гізела Ципола, оперна співачка (сопрано), солістка Національної опери України.

Вшанування

З 1994 року в Києві кожні 4 роки проводиться Національний конкурс диригентів імені Степана Турчака. З 2006 року конкурс проводиться як міжнародний.

У Києві та Дублянах діють дитячі школи мистецтв, яким присвоєно ім'я Степана Турчака.

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. «Сокальське педагогічне училище». Пам'ятна книга, видана Братством студентів Сокальського педагогічного училища. Сокаль 2006, почесний редактор — Зиновій Стоницький, відповідальний редактор — Єлизавета Цар. — С. 35.
  3. В. О. Жадько Український Некрополь… — С. 312.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.