Т-64БМ «Булат»

У 1999 році в ХКБМ були розроблені ряд технічних проектів щодо посилення захищеності і модернізації системи управління вогнем танків типу Т-64Б (Т-64БВ) і Т-64Б-1 (Т-64БВ-1) до рівня танків Т-80УД (T- 84). При цьому були опрацьовані три варіанти модернізації танків даного типу. Дослідні модернізовані танки були продемонстровані в місті Києві 24 серпня 1999 року в параді на честь 8 річниці Незалежності України.

Перший варіант модернізації полягав в установці вмонтованого динамічного захисту української розробки на серійні танки Т-64БВ і Т-64БВ-1 в ході капітального ремонту. Шість танків Т-64БВ-1 капітально відремонтованих на 115-му танкоремонтному заводі в місті Харкові з макетом вмонтованого динамічного захисту були продемонстровані на параді 24 серпня 1999 року.

Другий варіант модернізації (об'єкт 447АМ2, мав робочу назву Т-64БМ2) передбачав установку вмонтованого динамічного захисту, комплексу керованого озброєння 9ДО119 "Рефлекс", прицільного комплексу 1А43 і механізму заряджання 6ЕЦ43. Прицільний комплекс 1А43 включає в себе приціл-далекомір прилад наведення 1Г46 з електроблоком, блок дозволу пострілу і танковий балістичний обчислювач 1В528-2. Два модернізованих танка, випущених ХЗТМ, так само були продемонстровані на параді 24 серпня 1999 року.

Т-64БМ2 (об'єкт 447АМ-2)

Третій варіант модернізації - танк Т-64У (об'єкт 447АМ1) полягає в установці на танку Т-64БВ вмонтованого динамічного захисту, комплексу керованого озброєння 9ДО119 "Рефлекс" і системи управління вогнем 1А45 "Іртиш", аналогічної встановлюваної на танках Т-80УД (об'єкт 478Б ) і T-84 (об'єкт 478ДУ2) і механізму заряджання 6ЕЦ43. До складу СУО 1А45 входять прицільні комплекси 1А43, ТО1-КО1 (освітлювач Л-4 на танку Т-64У не встановлюється), ПНК-4. У прицільний комплекс ПНК-4 входить приціл командира танка ТКН-4С "Агат" з електроблоком, зенітний приціл ПЗУ-7, привід наведення ЗПУ 1ЕЦ29, що дозволяють командиру танка брати на себе управління озброєнням танка. Дослідний екземпляр танка Т-64У був також продемонстрований на параді в Києві 24 серпня 1999 року.[4]

Влітку 2005 року був представлений танк БМ "Булат" (об'єкт 447АМ1-1). Модернізація в цілому була аналогічна Т-64У, але ззовні відрізнялася модулем вмонтованого динамічного захисту на верхній лобовій деталі корпусу, що була оптимізована під елементи ДЗ ХСЧВК комплексу "Ніж" (на дослідних Т-64БМ2 та Т-64У були ЕДЗ 4С22 комплексу "Контакт-V"). В тому ж році він був прийнятий на озброєння.[5]

Т-64У (об'єкт 447АМ-1)

Танк застосовувався у війні на Донбасі у 2014—2016 роках. Машина продемонструвала високий рівень захисту екіпажу, проте виявила і деякі слабкі сторони — зазначалося, що у танку слабкий двигун для його ваги.[6] 2017 року було оголошено, що танки Булат будуть передані в резерв.[7][8]

Ракети «Комбат»

Основним озброєнням танка Т-64БМ «Булат» є 125-мм гладкоствольна гармата-пускова установка КБА-3, або ж 2А46М-1, з довжиною ствола у 48 калібрів. Боєкомплект — 36 пострілів роздільного заряджання з підкаліберними бронебійними, кумулятивними та осколково-фугасними снарядами і керованими ракетами. 28 пострілів розміщені в конвейері механізма заряджання, а решта — в укладках другої черги. До складу системи озброєння також входить танковий ракетний комплекс ТАКО-621 українського виробництва, який дає змогу боротися з бронетехнікою, укріпленнями, гелікоптерами та іншими цілями на відстані до 5000 м за допомогою керованих ракет «Комбат».

Крім гармати, танк озброєний двома кулеметами — крупнокаліберним зенітним КТ-12,7 з дистанційним керуванням та спареним КТ-7,62 гвинтівкого калібру. Боєкомплект до кулеметів налічує 300 набоїв калібру 12,7 мм і 1250 набоїв калібру 7,62 мм, споряджених у стрічки відповідно на 50 і 250 набоїв.

Після модернізації комплекс керування вогнем (КУО) танка БМ БУЛАТ перевищує за своїми характеристиками КУО танка Т-80УД. Підвищення тактико-технічних характеристик забезпечується шляхом установки наступних приладів, комплексів і систем:

• прицілу навідника 1Г46М

• нічного комплексу навідника ТО1-КО1ЕR

• танкового балістичного обчислювача 1В528-1

• окремих приладів і блоків стабілізатора основного озброєння 2Е42М

• прицільно-наглядової комплексу ПНК-4СR

• прицілу зенітної установки ПЗУ-7

• системи управління ЗУ 1ЕЦ29М

• комплексу керованого озброєння ТАКО-621

Система керування вогнем

Це досягнуто завдяки застосуванню вдосконаленого стабілізатора озброєння (середня помилка стабілізації по вертикалі 0,3 і 0,4 мрад горизонталі), що забезпечує більшу точність у порівнянні з застосовувалися на Т-64Б, Т-80У, Т-90 (середня помилка 0,4-0,6 мрад). Башта БМ Булат повертається на 180 градусів менш ніж за 5 секунд (швидкість обертання башти щодо корпусу складає до 40 град / сек, у Т-90С - 16-24 град./С.).

Вдосконалений приціл навідника 1Г46М забезпечує підвищену точність стабілізації і автоматичну компенсацію відведення лінії візування. Балістичний обчислювач 1В528-1 (ТИУС-В) забезпечує розрахунок кутів прицілювання та упередження з урахуванням даних датчиків вхідної інформації.

При використанні нічного комплексу навідника ТО1-КО1ЕР за рахунок стабілізації поля зору і автоматичного введення кутів прицілювання і попередження - вдвічі збільшена ефективність стрільби і в 2-3 рази скорочено час на підготовку пострілу. Дальність розпізнавання цілі типу "танк" вночі - 1400 м.

Прицільно-спостережний комплекс командира ПНК-4ср стабілізовано у вертикальній площині і забезпечує ведення стрільби з танкової гармати і спареного з нею кулемета, зенітної установки в денних і нічних умовах.[4]

Особлива увага при модернізації була приділена захисту. Заснована вона на застосуванні модулів «Ніж» (БЦКТ «Мікротек»). Крім пристроїв динамічного типу встановлюється і пасивне бронювання, в результаті рівень захищеності танка від бронебійних підкаліберних і кумулятивних протитанкових засобів зростає в два рази (1,9 по БПС, 2,2 по КС). Це є рекордним показником, досягнутим при модернізації бронезахисту (наприклад, установка на Т-80Б комплексу ДЗ «Релікт» збільшує захист в 1,3 і 2,1 рази відповідно).

«Ніж» забезпечує захист танків або інших бойових машин від бронебійно-подкалиберних снарядів, кумулятивних засобів ураження та ударно-кумулятивних боєприпасів типу «ударне ядро».

Причому на відміну від комплексу «Контакт-5», який встановлюється на Т-72БА, Т-90А, Т-90С комплекс «Ніж» надійно ініціюється усіма сучасними БПС (з заходами подолання ДЗ) у всьому діапазоні швидкостей удару сердечника. Застосування сучасної ДЗ "Ніж" забезпечує «Булату» захист, що перевершує захист нових танків Т-90А із застарілою ДЗ «Контакт-5». Площа перекриття вежі і корпусу БМ "Булат" значно перевершує Т-90А. У недавні кілька років пристрої ХСЧКВ були модернізовані з метою зниження маси і вартості.[5]

Для підвищення мобільності, в мотороно-трансмісійного відділення встановлюється силова установка більшої потужності. В якості нової силової установки використаний двигун 5ТДФМ потужністю 850 к.с., який є форсованої модифікацією двигуна 5ТДФ з проведеними заходами щодо збільшення мощності.Установка двигуна 5ТДФМ вимагає заміни штатного фільтра повітря на новий і доопрацювання випускної системи. Загалом модернізація силового відділення, за даними виробника, дозволила збільшити середню швидкість руху по дорозі на 7 км/год, а запас ходу по шосе (без урахування додаткових паливних баків)— приблизно на 380 км. Задля збереження дорожнього покриття гусениці можуть бути оснащені асфальтохідними башмаками.

Ходова частина «Булата» аналогічна такій у Т-64БВ. Модернізований танк зберіг енергоємну і м'яку підвіску Т-64БВ, що забезпечує комфорт екіпажу і точну стрільбу на ходу. Для гусениць танка було також розроблені й випробувані асфальтоходні башмаки (АХБ), що не вимагають доопрацювання деталей гусениці. Дані асфальтоходні башмаки з елементами кріплення поставляються окремо.

Даний танк являє собою модернізацію танку Т-64БМ2 (об'єкт 447АМ2). Це демонстратор техологій, тобто ремонта ДКР щодо ремоторизації танків типу Т-64 на двигун 6ТД-1.

Щодо інших нововведень:[9]

• Це встановлення тепловізійного прицільного комплексу вітчизняного виробництва ТПН-1ТПВ (модернізація штатного для Т-64Б ТПН-1-49-23)
• Доробка приладів спостереження та прицілювання нічного бачення шляхом встановлення електронно-оптичних перетворювачів 3-го покоління
• Встановлення сучасних елементів динамічного захисту ХСЧВК коплексу «Ніж» замість штатних 4С22 комплексу Контакт-5
• Встановлення комплексу танкових інформаційно-управляючих систем типу «Базальт» для комплексного геоінформаційного забезпечення
• Нові системи зв'язку
• Додаткові блоки динамічного захисту на бортах корпусу, решітчасті екрани в зоні моторно-трансмісійного відділення
• Додатковий броньований лист 12 мм завтовшки для захисту групи зовнішніх паливних баків
• Проміжне проставочне кільце для підняття башти (новий дах моторно-трансмісійного відділення виявився дещо вищим за штатний) а також барбет для збереження захисту погону башти на минулому рівні
• На танк вже планують встановити єдину інформаційну панель механіку-водію замість традиційних датчиків: всі показники роботи танка типу масла-палива-температури-швидкості будуть виводитись на екран. Крім того, на нього ж буде виводитись вид з камер заднього ходу та мапа з GPS[10].

Це дозволяє значно підвищити рухомість та інші ходові та експлуатаційні характеристики машини. Зокрема, питома потужність 45-тонної машини збільшується з 18,9 к.с./т до 22,2 к.с./т. Наприклад, у російського Т-90А цей показник становить 21,5 к.с./т.[11]

Для реалізації цього завдання «Харківський бронетанковий завод» розширив габарити танка у кормовій частині. Роботи йдуть під керівництвом Центрального бронетанкового управління Збройних Сил України, а збирання моторно-трансмісійного відділу відповідає «Завод ім. В. О. Малишева»[11].

У квітні 2021 року танк успішно пройшов випробовування[12] та був представлений на параді до 30-го Дня незалежності у кількості 4 одиниці.

Ця модернізація «Булатів» є вкрай важливою тому, що дозволить уніфікувати двигуни на вітчизняних танках, враховуючи паралельні роботи із модернізацією Т-64БВ за програмою «Краб». Водночас технологічні рішення з Т-64БМ2 «Булат» можуть цілком перенестись і на «Краб», що дозволяє прискорити цю розробку[11].

Перші 17 танків Т-64БМ «Булат» було отримано Збройними Силами України в серпні 2005 року, ще 19 надійшло в 2006.

В листопаді 2010 року із заводу надійшла чергова партія у кількості 10 танків. З урахуванням цих танків на озброєнні гончарівської бригади загальна кількість «Булатів» склала 61 одиницю[16].

Станом на кінець 2011 р. Збройні Сили України отримали 76 танків Т-64БМ «Булат». В першому півріччі 2012 р. ХЗТМ мав модернізувати ще 9 машин^{[джерело?]}.

Більшість Т-64БМ «Булат» експлуатуються в 1-й окремій танковій бригаді, дислокованої у смт. Гончарівське Чернігівської області. Незначна кількість машин цього типу надійшла також до 169-го навчального центру Сухопутних військ «Десна» та Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного[17].

В травні 2017 року ДП «Завод ім. В. О. Малишева» повернув до ладу 50 одиниць ОБТ «Булат» та передав їх до української армії[18][19]. Машини брали участь в бойових діях на Сході України. На черзі було ще 14 танків, що планували відновити та модернізувати для української армії[20][18].

БМ «Булат» під час війни на Донбасі

Т-64БМ «Булат» брав участь у боях Війни на сході України, перебуваючи на озброєнні 1-ї танкової бригади.

12 лютого 2015 року в бою під Логвиновим група з трьох українських танків Т-64БМ «Булат» знищила щонайменш 8 російських танків Т-72Б, при цьому один танк Т-64БМ «Булат» продовжив бій попри пряме влучення в нього супротивника[21].

Станом на 2017 рік, «Булати» пройшли найгарячіші точки військових дій, захищали Луганський аеропорт та стримували наступ російських сил на Маріупольському напрямку. Машини витримали удари супротивника та зберегли життя нашим захисникам. Загалом, за три роки 64 «Булати» проявили себе на полі бою та зарекомендували себе як якісна та безпечна техніка[20].

Т-64БМ «Булат» за сукупністю тактико-технічних характеристик перевершує найбільш поширені на теренах колишнього СРСР зразки основних бойових танків (Т-72АВ/Б і Т-80БВ) і наближається до сучасних машин, таких як Т-90А і БМ «Оплот». Незважаючи на те, що «Булат» являє собою глибоку модернізацію Т-64, прийнятого на озброєння ще в 1966 році, у нього ще є перспективи розвитку: у моторному відділенні без значних переробок може бути встановлений двигун 6ТД-1 потужністю до 1000 к.с., а запас міцності ходової частини дозволяє покращити захищеність машини за рахунок установки на танк перспективних комплексів активного, пасивного та динамічного захисту. Однак першочерговим пріоритетом, імовірніше за все, стане вдосконалення системи керування вогнем, оскільки вона не відповідає сучасним стандартам через відсутність тепловізійного та панорамного прицілів на серійних машинах.

За даними Сергія Згурця, були приклади під час бойових дій, коли у динамічний захист «Ніж» танка потрапляло до 8 реактивних гранат, викликаючи спрацьовування модулів, і броня витримувала подібний обстріл.[22]

Бойове застосування танків виявило слабкі сторони машини. За словами генерал-майора Юрія Толочного, у танка слабкий двигун для його ваги.[6][23] Проблемним виявився також спосіб кріплення динамічного захисту «Ніж», який приварюється до верхньої лобової деталі корпусу танка. В результаті, заміна блоків динамічного захисту, які спрацювали від ураження, у польових умовах була практично нерозв'язною, і танк відправлявся на завод.[22][24]