Українсько-чеські відносини

Украї́нсько-че́ські відно́сини – це двосторонні відносини між Україною та Чехією у галузі міжнародної політики, народної дипломатії, економіки, освіти, науки, культури тощо та народна дипломатія.

Українсько-чеські відносини

Чехія

Україна

Історія

У 1848 році українські та чеські національні діячі зустрілися на Слов'янському конгресі в Празі, у 1916 націоналісти обох країн взяли участь у конференції Союзу народів в Лозанні[1].

Під час Першої Світової війни Російською імперією з військовополонених був сформований Чехословацький корпус, який бився проти Центральних держав на території України, зокрема під Зборовим та Бахмачем.

У міжвоєнний період Прага стала центром української політичної, наукової та літературної еміграції, у місті діяв віденський Український Вільний Університет (зараз у Мюнхені), а також інші установи. У другій половині ХХ століття українські та чеські політичні організації входили до складу Антибільшовицького блоку народів.

Колишня Чехословаччина офіційно визнала державну незалежність України 8 грудня 1991 року.

Дипломатичні відносини були встановлені відразу після утворення нової держави Чехії 3 січня 1993 року.

Дипломатичні установи

Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-чеських двосторонніх відносин охоплює широке кола співпраці обох країн з питань у сфері політичних та економічних стосунків, транспортну, культури та освіти, соціальних і консульських питань — практично всі сфери і галузі, в яких сторони мають зацікавленість до співпраці,  налічуючи більше сотні міжнародних документів — договорів, угод, протоколів і меморандумів про співробітництво та взаєморозуміння, міжнародних конвенцій, договірними сторонами яких є Україна та Чехія, а також договорів між Україною і Європейським Союзом[2].

Нинішня двостороння договірно-правова база охоплює договори укладені в різні періоди — не лише з того часу, коли Україною здобула незалежність у 1991 році, а Чехія стала окремою суверенною державою 1993 році. Вона включає також ряд угод, укладених за часів колишніх ЧССР/УРСР/СРСР, які залишаються чинними після застосування сторонами принципів правонаступництва за цими угодами.

Важливою складовою українсько-чеської договірно-правової бази є двосторонні домовленості між суб'єктами адміністративно-територіального устрою України та Чехії, яких загалом налічується понад 10.

Серед ключових документів:

Загалом договірно-правова база — 51 чинна міжнародна угода[3]

Торговельно-економічне співробітництво

За даними Держкомстату України Чехія посідала 25 місце за обсягами двосторонньої торгівлі з Україною. За даними Чеського статуправління Україна посідала 19 місце серед 234 країн світу, з якими Чехія здійснює економічне співробітництво. З початку 2011 року має місце поступове поліпшення показників двосторонньої торгівлі. За даними Держкомстату України, за І півріччя 2012 року загальний товарообіг між Україною та Чехією становив 991,7 млн дол. США, що на 7,5 відсотка більше ніж за аналогічний період попереднього року. Від'ємне сальдо двостороннього товарообігу для України за цей період поточного року становило 246,1 млн дол. США.

За даними української статистики[4], зовнішньоторговельний обіг товарами і послугами між Україною та ЧР у 2019 р. зріс на 9,3 % та досяг рекордного рівня за всі роки двосторонніх відносин — 2238,1 млн доларів США. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Чехії збільшились на 5,4 %[4] і склали 1 млрд. 12,8 млн дол. США. Обсяги імпорту товарів і послуг з Чехії зросли на 12,7 % і становили 1 млрд. 225,4 млн дол. США[4].

Найбільш перспективними сферами українсько-чеського торговельно-економічного співробітництва є енергетика, машинобудування, сільське господарство і переробна промисловість, транспортні перевезення тощо.

Важливу роль у сфері двосторонньої торговельно-економічної співпраці відіграє Українсько-чеська змішана комісія з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва, останнє (восьме) засідання якої відбулось 11-12 червня 2018 р. у м. Прага[5].

Інвестиції

На початку 2012 року Чехія інвестувала в українську економіку 76,9 млн дол. США, що становить 0,2 відсотка у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій. Кількість підприємств з чеським капіталом, які функціонували на території України на початку 2011 року, становила 432.

На території Чехії не зареєстровано жодного підприємства з українським капіталом.

Станом на 30.06.2020 р. обсяг прямих інвестицій з Чехії в економіку України склав 171,5 млн доларів США[6]. В Україні діє понад 200 представництв чеських компаній[7].

Українці в Чехії

Статистичні дані міграційних процесів останніх років свідчать про те, що українська національна меншина в Чехії (рідш. українська діаспора) разом з громадянами України посідає перші місця за кількістю її членів, нараховуючи 203 198 осіб і випереджаючи словацьку, в'єтнамську та російську національні меншини..[8]

Згідно з останнім переписом населення, що відбувся в Чехії у 2011 році, українцями себе визнали лише 53 253 громадян Чеської Республіки[9] (0,5 % від населення країни). Станом на 31 грудня 2020 року в Чехії 165 654 громадян України.[10]

Станом на квітень 2021 в Чеській Республіці існує лише одна українська організація російського бізнес-угрупування "Благодійна організація Український дитячий фонд Милосердя" (офіційна назва-переклад чеською: Ukrajinskyj dyťačyj fond Myloserďa, директор: Андрій Дяченко), точніше її українська філія.

Деяким організаціям уряд Чеської Республіки надає фінансову підтримку на основі відповідних грантів, підтримує видання часописів "Пороги" й "Український журнал". В Чехії випускається також українською мовою "Українські новини" (друкований варіант призупинено в 2016 року, випуски продовжено в електронній подобі), активно працює україномовна редакція CRCMedia – новини європейської діаспори та функціонує інформаційний портал українською мовою не тільки для українців.[11]

Громадянами України створено досить широку мережу чеських громадських організацій, які об'єднують українців у Празі, Брні, Градці Краловому, Ліберці, Хомутові, Пардубицях[12]. Їхня діяльність зосереджується в основному на збереженні національної культури, традицій, пісень, танців, вивченні мови. У містах Прага, Брно та Градець Кралове діють суботні школи[12]. Вагомим об'єднавчим чинником для українців є церква. Майже по всіх десятитисячних містах Чехії є чеські православні та чеські греко-католицькі церкви, в яких частково богослужба ведеться, зокрема українською мовою. Члени національних меншин у ЧР користуються всіма правами громадян цієї країни, бо вони є громадянами Чехії. Задоволенню їхніх потреб як своїх співгромадян нечеського походження держава сприяє через Раду з питань національних меншин при Уряді Чеської Республіки[13]. Найстарше чеське об'єднання, яке інтегрує українців до чеського суспільства, "Sdružení Ukrajinců a příznivců Ukrajiny, z.s." разом з іншим чеським громадським об'єднанням "Ukrajinská iniciativa v České republice, z.s." представляють українську національну меншину в Раді Уряду Чеської Республіки[14] з питань національних меншин.

За фінансової підтримки Уряду Чеської Республіки до 2020 р. в Чехії видавалися україномовні часописи Пороги (з 1993 року) та Український журнал (з 2005 року). Окрім друкованих чеськомовних ЗМІ, громадяни України та українці в Чехії мають доступ до інформаційних веб-сторінок: www.ukrajinci.cz, www.uaportal.cz, www.myaukrajina.cz, CRCMedia[11]. Одиниці чеських організацій, які займаються українськими питаннями або громадянами України мають сторінки в приватних соцмережах. Найчастіше це Фейбук та класичні інтернетові сторінки[12].

Політичні відносини

1991-2000

Сучасні українсько-чеські політичні відносини розпочались ще за існування Чехословацької федерації. 8 грудня 1991 року Чесько-Словацька Федеративна Республіка (ЧСФР) визнала незалежність України, а дипломатичні відносини між двома державами були встановлені 30 січня 1992 року.[15]

Вже у травні 1992 року Прем'єр-міністр ЧСФР Маріан Чалфа під час візиту в Україну парафував Договір про добросусідство і дружні відносини, який, однак, не був підписаний — оскільки 1 січня 1993 року відбулося мирне розділення ЧСФР на дві незалежні держави — Чеську і Словацьку Республіки.[16]

Відтак, з 1 січня 1993 року розпочала відлік новітня історія українсько-чеських відносин. Україна однією з перших держав світу встановила з Чеською Республікою дипломатичні відносини — 1 січня 1993 року[17], на перший день існування Чехії як самостійної держави. Розпад федерації на тлі краху біполярного світу зумовив переосмислення зовнішньополітичних пріоритетів ЧР, серед яких головними стали: вступ до Європейського Союзу і НАТО, становлення прагматичних відносин і тісної співпраці з країнами ЄС і посткомуністичними країнами Центральної Європи. «Східний напрям» відійшов на другий план.

На цьому тлі співпраця України та Чехії з самого початку характеризувалася динамічним розвитком в політичній, економічній та культурній сферах, активним формуванням договірно-правової бази, пожвавленням двосторонніх контактів на різних рівнях.

У квітні 1993 року до Києва прибула перша офіційна чеська делегація на чолі з Віце-прем'єр-міністром, міністром сільського господарства Йозефом Луксом. Відбулися двосторонні переговори щодо співпраці в агропромисловому секторі, в результаті яких підписано Угоду між Міністерством сільського господарства і продовольства України і Міністерством сільського господарства Чехії про економічне, науково-технічне та виробниче співробітництво.[18]

2 червня 1993 року Україну з візитом відвідала чеська парламентська делегація на чолі з Головою Національної ради ЧР М. Угде. Сторони обговорили перспективи двосторонніх політичних відносин та економічної співпраці. Виступаючи в сесійній залі Верховної Ради України Мілан Угде відзначив близькість позицій обох країн щодо європейської безпеки, вступу до європейських військово-політичних та економічних структур. У листопаді 1993 року у Чехії з офіційним візитом перебувала делегація Верховної Ради України на чолі з Головою Іваном Плющем[19].

17 березня 1994 року відбувся перший офіційний візит до Праги Міністра закордонних справ України Анатолія Зленка, який мав переговори з Прем'єр-міністром ЧР Вацлавом Клаусом і своїм чеським колегою Йозефом Зєленецем. Під час візиту чеська сторона висловила підтримку державності, суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.[20]

Важливим етапом у розвитку українсько-чеських відносин став державний візит до Чеської Республіки Президента України Леоніда Кучми 25-26 квітня 1995 року, під час якого підписано базовий Договір про дружні відносини і співробітництво[19].

Продовженням двостороннього політичного діалогу став офіційний візит в Україну 9-10 жовтня 1995 року Міністра закордонних справ Чехії Й. Зєленка в якості глави Комітету Міністрів Ради Європи.[15] Саме під час головування Чехії в Раді Європи у 1995 році та завдяки її активній підтримці Україна набула членство в цій міжнародній організації.

В цей час активізувались контакти і на парламентському рівні. Перший візит депутатської групи з розвитку міжпарламентських зв'язків «Україна–Чехія» разом з депутатами постійних комісій ВРУ із закордонних справ, фінансів і банківської діяльності до Чехії відбувся 16 лютого 1996 року. Делегація була прийнята Головою Парламенту Чеської Республіки Міланом Угде. Депутатські групи «Україна–Чехія» у Верховній Раді України і «Чехія–Україна» у Парламенті Чехії стали свідченням дружніх відносин між країнами.[21]

Знаковою політичною та історичною подією у двосторонніх відносинах став перший державний візит в Україну Президента Чеської Республіки Вацлава Гавела (30 червня — 2 липня 1997 року)[22], під час якого укладено 8 двосторонніх документів про співробітництво в торгово-економічній, соціальній, фінансовій, правоохоронній, культурній та інших сферах. Підсумком візиту і переговорів також стала Спільна заява Президентів України і Чеської Республіки від 2 липня 1997 року, якою сторони  засвідчили взаєморозуміння з основних питань у сфері міждержавних відносин та європейської безпеки і співпраці.

Продовженням двостороннього політичного діалогу високого рівня став офіційний візит до Праги глави Міністерства закордонних справ України Геннадія Удовенка 8–9 березня 1998 року, який підтвердив налаштованість країн до інтенсифікації двосторонніх відносин[19].

Важливою для поглиблення взаємної співпраці була зустріч президентів України і Чехії в рамках зустрічі глав держав Центральної Європи 14–15 травня 1999 року у Львові на тему «Людський вимір загальноєвропейської регіональної інтеграції та її роль у будівництві нової Європи», на якій розглядалася проблема вільного транскордонного пересування громадян і культурне співробітництво між країнами[19].

1999 рік увійшов в новітню історію Чехії як рік принципових змін в її політико-безпековому статусі. 12 березня вона стала повноправним членом Північноатлантичного Альянсу. У цьому контексті Україна, з огляду на її потенціал і географічне розташування, стала для Чехії важливим партнером з точки зору європейської безпеки.[23] Україна щиро привітала вступ Чехії до НАТО і з того часу українсько-чеська співпраця органічно пов'язана з євроатлантичною інтеграції. Зі свого боку Чехія активно сприяла встановленню особливого партнерства України і НАТО.

2001-2010

Важливою подією в українсько-чеських відносинах у 2001 році став візит в Україну Віце-прем'єр-міністра, міністра закордонних справ ЧР Я. Кавана з метою активізації чесько-українського діалогу в політичній й економічній сферах, під час якого було підписано Протокол про співробітництво між зовнішньополітичними відомствами України та Чеської Республіки. Надзвичайно важким для Чехії став  2002 рік через потужний паводок 12–16 серпня. Україна, маючи власний досвід подолання наслідків повені в 1998 році на Закарпатті, надала Чехії широку гуманітарну допомогу як вияв солідарності та дружніх відносин двох країн.[24]

Нового імпульсу українсько-чеським відносинам надав офіційний візит до  Чехії 23-24 квітня 2003 року Міністра закордонних справ України Анатолія Зленка[24] з метою активізації двосторонньої співпраці в контексті майбутнього приєднання Чехії до ЄС.

Зі вступом Чехії до ЄС 1 травня 2004 року українсько-чеські відносини вийшли на якісно новий рівень. Україна отримала реальну можливістю запозичити чеський досвід євроінтеграції. З цією метою 15 квітня 2004 року було укладено міжурядову Угоду про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво.[25]

Помаранчева революція і перемога "демократичних сил" в Україні сприяла подальшому зближенню України та Чехії. Події кінця 2004 — початку 2005 років змінили імідж України на міжнародній арені, посилили інтерес до неї західних держав і чітко визначили курс країни на європейську і євроатлантичну інтеграцію. У 2005 році відбулося три візити високого рівня, які надали поштовху українсько-чеській співпраці. 9-10 лютого 2005 року у Празі з офіційним візитом перебувала парламентська делегація на чолі з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином. Візит Міністра закордонних справ Чеської Республіки Циріла Свободи в Україну відбувся 10 травня 2005 року на тлі заяв Праги про необхідність інтенсифікувати діалог з Києвом і новою українською владою напередодні червневого візиту в Україну Президента Чехії Вацлава Клауса.[26] 14-16 червня 2005 року відбувся державний візит Президента Чеської Республіки В. Клауса в Україну. Високий статус візиту Глави Чеської Республіки засвідчив спільне прагнення сторін до поглиблення співпраці в усіх сферах та розширення взаємодії на міжнародній арені, що було відображено у підписаній президентами Спільній заяві[19].

17 лютого 2006 року у Празі з візитом перебував Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров[27], під час якої він провів зустріч з Прем'єр-міністром Чехії Їржі Пароубком. Результатом візиту стало підписання угоди про співробітництво в галузі туризму та угоди про співпрацю в оборонній промисловості.

15–16 січня 2007 року відбувся візит до Чехії МЗС України Бориса Тарасюка, сторони підписали Спільну заява про співпрацю в реалізації Плану дій Україна — ЄС[28].

23 квітня 2008 року Міністр закордонних справ України Володимир Огризко взяв участь у зустрічі в Празі міністрів закордонних справ Вишеградської четвірки і провів переговори з Віце-прем'єр-міністром Чеської Республіки Александром Вондрою, на порядку денному яких були питання європейської і євроатлантичної інтеграції[29]. Невдовзі, 9-10 червня 2008 року відбувся візит в Україну Віце-прем'єр-міністра Александра Вондри, в рамках якого у Дніпропетровську за фінансової підтримки чеської сторони було відкрито Центр євроатлантичної інтеграції[19].

16 вересня 2008 року Україну з офіційним візитом відвідав Прем'єр-міністр ЧР Мірек Тополанек. У ході зустрічей з Президентом України Віктором Ющенком, Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко та Головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком сторони підтвердили зацікавленість у розширенні контактів між вищим керівництвом двох країн.[30]

Одним з основних пріоритетів Чеського головування в Раді ЄС у першій половині 2009 року стало врегулювання україно-російського газового конфлікту та відновлення постачання російського природного газу до країн ЄС[31]. Вже 1 січня 2009 року українська делегація на чолі з Міністром палива та енергетики України Юрієм Проданом провела у Празі переговори з Головою Ради ЄС, Прем'єр-міністром Чеської Республіки М.Тополанеком, Віце-прем'єр-міністром з європейських питань А. Вондрою і представниками енергетичних відомств Чехії.[19]

9 і 10 січня 2009 року Мірек Тополанек здійснив два робочі візити в Україну, в ході яких були проведені переговори з Президентом України Віктором Ющенком та Прем'єр-міністром Юлією Тимошенко. Між поїздками до Києва М.Тополанек відвідав Москву. Посередницька роль Чехії як головуючої в ЄС країни та особисті зусилля Мірека Тополанека сприяли врегулюванню газової кризи і відновленню постачання російського природного газу до європейських країн.[32]

5 лютого 2009 року відбувся офіційний візит до ЧР Міністра закордонних справ України Володимира Огризка для участі у засіданні Україна — Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ, на якому була відзначена ключова роль України у розвитку ініціативи ЄС Східне партнерство та обговорено кроки з підготовки до саміту країн ЄС і Східного партнерства 7 травня 2009 року в Празі[19].

24-25 березня 2009 року відбувся державний візит Президента України Віктора Ющенка до Чехії, за підсумками якого прийнята Спільна заява про підтримку Чехією європейської інтеграції України[33].

7 травня 2009 року у Празі Президент України Віктор Ющенко взяв участь в установчому саміті Східного партнерства, який мав на меті зміцнення стосунків ЄС зі східними сусідами — Україною, Молдовою, Білоруссю, Грузією, Вірменією і Азербайджаном. Згідно Празької декларації, ініціатива Східного партнерства має стати доповненням до двосторонніх договірних відносин між ЄС та кожною з держав-партнерів[34].

28-30 листопада 2010 року відбувся офіційний візит в Україну Першого Віце-прем'єра, Міністра закордонних справ Чеської Республіки Карела Шварценберга, який назвав свій візит до Києва «поверненням» Чехії до «українського вектору співпраці». За підсумками переговорів зроблені реальні кроки щодо поглиблення співпраці. Так, 1 грудня 2010 року відбулося перше засідання українсько-чеської спільної міжурядової комісії з економічної, промислової і науково-технічної співпраці. Сторони також активізувати роботу з консульських питань і захисту прав українських легальних трудових мігрантів, які працюють у Чехії[35].

Українсько-чеські політичні відносини у 2001-2010 роках розвивались на тлі значних внутрішньополітичних змін  в обох країнах, які відбулися в цей час, і мали вплив на їх зовнішньополітичні пріоритети. Перемога демократичних сил в Україні в результаті Помаранчевої революції і вступ Чехії в  ЄС у 2004 році надали нового імпульсу політичному зближенню двох країн, розширили та активізували двосторонній політичний діалог, у тому числі на найвищому рівні. Основними елементами двостороннього співробітництва на політичному напрямі стали регулярні контакти на рівні глав держав і урядів України і Чеської Республіки, співпраця зовнішньополітичних відомств обох країн. Упродовж 2003—2010 років відбулися державні візити в Україну Президента Чеської Республіки Вацлава Клауса та в Чехію Президента України Віктора Ющенка, офіційні та робочі візити прем'єр-міністрів та міністрів закордонних справ обох держав. Членство та активна позиція Чехії у європейських структурах визначили нові форми взаємодії, спрямовані на зближення України з ЄС. Під час візитів і контактів на всіх рівнях Чехія не лише декларує підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції України, але і передає свій позитивний  досвід та надає практичну допомогу в проведенні реформ[19].

2011-2020

З кінця 2010 року відбулося похолодання в українсько-чеських відносинах, значною мірою пов'язане з наданням Чеською Республікою політичного притулку Богдану Данилишину, колишньому міністру в уряді Юлії Тимошенко[36]. Навесні 2011 року Україна вислала двох чеських дипломатів за несумісну з дипломатичним статусом діяльність[37]. У відповідь, Чехія оголосила персонами нон грата двох дипломатів Посольства України у Празі[38]. Довгий час Україна не давала позитивної відповіді щодо агремана на кандидатуру нового посла Чехії в Україні  (попередня згода на прийняття особи як глави дипломатичної місії іншої держави) і Чехія більше року не мала змоги призначити свого посла в Україні. Була затримка у видачі екзекватури новому Генеральному консулу Чехії в Донецьку (дозвіл на виконання консульських функцій даною особою в даному консульському окрузі)[39].

Наприкінці 2011 року політичні контакти почали відновлюватись.

19 грудня 2011 року відбувся офіційний візит Прем'єр-міністра України Миколи Азарова в Чеську Республіку.

Вручення вірчих грамот Президенту Чеської Республіки

16 січня 2013 року Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Борис Зайчук вручив вірчі грамоти Президенту Чеської Республіки Вацлаву Клаусу;

У ході протокольної зустрічі з Президентом Чехії було обговорено комплекс питань українсько-чеських відносин. Особливий акцент було зроблено на можливих шляхах поглиблення економічного співробітництва між двома країнами.

Зустрічі Посла Бориса Зайчука з Міністром закордонних справ Чехії та Головою Сенату Парламенту Чехії

8 лютого 2013 року Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чехії Борис Зайчук провів зустріч з Головою Сенату Парламенту Чехії Міланом Штєхом. Посол ознайомив Голову Сенату Чехії з внутрішньополітичною ситуацією в Україні, власним баченням шляхів розвитку й поглиблення українсько-чеського співробітництва на всіх напрямках. Окремо було наголошено на необхідності забезпечення прав українських трудових мігрантів. Чеська сторона висловила задоволення розвитком двосторонніх відносин, особливо в економічній сфері. У цьому контексті було наголошено, що Сенат Чехії готовий надавати в рамках своїх повноважень посильну допомогу в розвитку українсько-чеських відносин, зокрема, ділитися досвідом здійснення економічних реформ в рамках підготовки до вступу в ЄС.

8 лютого 2013 року Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чеській Республіці Борис Зайчук провів зустріч з Першим віце-прем'єр-міністром, Міністром закордонних справ Чехії Карлом Шварценберґом. Б. Зайчук підкреслив, що Чехія є однією з країн, яка послідовно і активно підтримує Україну на шляху євроінтеграції. Українська сторона покладає великі надії на саміт Україна-ЄС, що має відбутися у Брюсселі 25 лютого 2013 року і визначити чіткі перспективи для підписання Угоди про асоціацію України та ЄС під час саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі у листопаді 2013 року.

Карел Шварценберґ підтвердив, що Чехія і надалі буде відстоювати позицію щодо якнайшвидшого наближення України до ЄС. У той же час чеська сторона очікує, що Україна зі свого боку буде допомагати цьому процесу шляхом проведення визначених ЄС як першочергових реформ.

10-12 вересня 2013 року Чеську Республіку з візитом відвідав Міністр закордонних справ України Леонід Кожара, а 20-22 жовтня 2013 року офіційний візит в Україну здійснив Президент ЧР Мілош Земан[19].

27 лютого 2014 року Україну з візитом відвідав Міністр закордонних справ Чехії Любомир Заоралек — разом з міністрами закордонних справ країн Вишеградської четвірки. 25 квітня 2014 року відбулася зустріч в.о. Міністра закордонних справ України Андрія Дещиці з Міністром закордонних справ Чехії Л.Заоралеком у Празі під час Засідання високого рівня з нагоди 5 річниці «Східного партнерства»[40].

4 червня 2014 року глава Української держави Петро Порошенко зустрівся з президентом Чехії Мілошем Земаном у Варшаві в рамках святкування 25-річчя звільнення Польщі від комуністичного режиму. А вже 27 червня 2014 року відбулася робоча зустріч Президента України П. Порошенка з Прем'єр-міністром Чехії Богуславом Соботкою у Брюсселі на церемонії підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС[19].

17 вересня 2014 року Міністр закордонних справ Чехії Любомир Заоралек здійснив робочий візит в Україну (Київ, Житомир). Невдовзі, 29 жовтня 2014 року він відкрив нове почесне консульство Чеської Республіки в Ужгороді[41]. 16 грудня 2014 року Л. Заоралек здійснив візит в Україну з разом з міністрами закордонних справ Польщі, Словаччини та державним секретарем МЗС Угорщини[19].

Карел Шварценберґ підтвердив, що Чехія і надалі буде відстоювати позицію щодо якнайшвидшого наближення України до ЄС. У той же час чеська сторона очікує, що Україна зі свого боку буде допомагати цьому процесу шляхом проведення визначених ЄС як першочергових реформ.

Протягом 2015 року українсько-чеські політичні відносини розвивались у руслі взаєморозуміння і взаємоповаги. Однак, стрімкий розвиток подій в Україні, ескалація напруженості на сході, безпосередня участь збройних сил РФ в бойових діях викликали неоднозначну реакцію в чеському політикумі. Велике значення мав робочий візит до Чехії Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна 19 травня 2015 року, який сприяв подальшій ратифікації Палатою депутатів Угоди про асоціацію між Україною і ЄС[42]. Попри значний спротив Комуністичної партії Чехії і Моравії, Палата депутатів Парламенту Чехії 17 вересня 2015 року більшістю голосів надала згоду на ратифікацію Угоди. 12 листопада 2015 року ратифікаційні грамоти Чеської Республіки до Угоди про асоціацію з Україною були передані на депонування Генеральному секретаріату Європейської Ради[43].

У 2016 році вища виконавча і законодавча гілки влади Чеської Республіки послідовно виступали за збереження політики санкцій ЄС проти РФ за агресію в Україні, підтримували суверенітет і територіальну цілісність України, займали безкомпромісну проукраїнську позицію в наданні безвізового режиму громадянам України та завершенні Нідерландами процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС[19].

На тлі повномасштабної російської війни, зокрема ескалації напруги на сході України загальна кількість двосторонніх зустрічей і контактів на вищому рівні була незначною. Позитивною для двосторонніх відносин була зустріч глав зовнішньополітичних відомств двох країн у Празі під час робочого візиту до Чехії Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна 3-4 травня 2016 року для участі у конференції міністрів закордонних справ країн Вишеградської групи і «Східного партнерства»[44].

2 вересня 2016 року відбулася ще одна важлива зустріч глави МЗС України Павла Клімкіна з Міністром закордонних справ ЧР Любомиром Заоралеком у Братиславі на засіданні глав зовнішньополітичних відомств країн ЄС. Ці зустрічі сприяли позитивному ставленню Чеської Республіки та її уряду до євроінтеграційних прагнень України і забезпечили подальшу підтримку Чехією України в її зближенні з ЄС та НАТО[45].

6 вересня 2016 р. на полях Міжнародного економічного форуму у Криниці Здруй (Польща) відбулася зустріч Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з Прем'єр-міністром ЧР Б.Соботкою, на якій йшлося про можливість організації візиту глави Уряду ЧР в Україну[46].

У 2017 році активно підтримувалися двосторонні політичні відносини на рівні міністерств і відомств обох країн, що сприяло послідовній підтримці України виконавчою і законодавчою владою Чехії у протистоянні російській агресії та продовженні політики санкцій ЄС проти РФ. Позитивний виплив на двосторонні відносини мав робочий візит до Києва навесні 2017 року Міністра закордонних справ ЧР Любомира Заоралека[47] разом з його словацьким і угорським колегами. Головною темою візиту була безпекова ситуація на сході України. Візит засвідчив солідарну підтримку України в її протидії агресії і готовність європейських партнерів, зокрема Чехії, продовжити політику санкцій проти РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей[48].

28 лютого під час засідання 34 сесії Ради ООН з прав людини в Женеві відбулася зустріч Міністра закордонних справ України П. Клімкіна з Міністром закордонних справ Чехії Л. Заоралеком, під час якої було обговорено пріоритети двосторонніх відносин, взаємодію на міжнародній арені, узгоджено позиції з реагування на агресію РФ проти України[19].

Важливим для розширення двосторонньої галузевої співпраці стали візит в Україну в лютому 2017 року Міністра сільського господарства ЧР М. Юречки та в червні 2017 року Міністра промисловості і торгівлі ЧР Ї. Гавлічка на чолі делегації для участі у 7 засіданні Українсько-чеської міжурядової комісії з економічної, промислової і науково-технічної співпраці.[49]

У вересні 2017 року Міністр енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик здійснив робочий візит до Чехії для обговорення перспектив реалізації спільних енергетичних проектів.[50] У травні 2017 року відбувся візит в Україну Міністра оборони Чехії Мартіна Стропніцького, в ході якого пройшли переговори щодо розширення двосторонньої військової співпраці. Під час візиту М. Стропніцкий анонсував зняття заборони на видачу ліцензій на експорт чеського військового спорядження і зброї в Україну, висловивши чітку позицію Чехії щодо засудження агресії РФ проти України та необхідності продовження санкцій проти РФ, а також невизнання Чехією анексії Криму і окупації Донецька і Луганська.[51]

У 2018 році на розвиток українсько-чеських двосторонніх відносин впливав той фактор, що Уряд Чехії перебував майже дев'ять місяців у стані перманентного формування, тому окремі заходи з розвитку українсько-чеського двостороннього політичного діалогу не були реалізовані. Зокрема, була відкладена підготовка офіційного візиту глави уряду ЧР Андрея Бабіша в Україну.

11-12 червня 2018 року в Празі  відбулося 8-е засідання Українсько-чеської комісії з економічної, промислової і науково-технічної співпраці, в якій взяв участь Віце-прем'єр міністр України Володимир Кістіон.[52]

Важливими для забезпечення підтримки України стали контакти Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ Чехії М. Стропніцким. 16 січня 2018 року відбулася їх телефонна розмова, під час якої сторони говорили про ситуацію в Криму і на сході України. Особиста зустріч міністрів відбулася на полях Мюнхенської безпекової конференції 17 лютого 2018 року.[19]]

5 грудня 2018 року, невдовзі після агресивних дій РФ в Керченській протоці, в рамках заходів в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася зустріч П.Клімкіна з новопризначеним Міністром закордонних справ Чехії Т. Петршічеком, у ході якої глава українського зовнішньополітичного відомства запросив Т.Петршічека відвідати Україну з робочим візитом у 2019 році.[19]

У 2018 році значно активізувались міжпарламентські контакти. У травні Україну відвідала делегація Комітету із закордонних справ, оборони і безпеки Сенату чеського Парламенту[53], в серпні в Празі перебував депутат Верховної Ради України Мустафа Джемілєв[54], а у вересні Україну з візитом відвідала Перший заступник голови Сенату парламенту ЧР Мілуше Горська, яка відкрили на київському Майдані експозицію «За нашу і вашу свободу!», присвячену подіям 1968 року у Празі[55]. Заступник Голови Палати депутатів Парламенту ЧР Войтєх Пікал в листопаді офіційно представляв Чеську Республіку на Міжнародному форумі «Україна пам'ятає — світ визнає» і меморіальних заходах, приурочених до 85 роковин Голодомору-Геноциду української нації в Україні 1932-1933 рр.[56]

Загалом 2018 р. відзначився позитивною динамікою українсько-чеського політичного діалогу, насамперед на рівні зовнішньополітичних відомств, а також у міжпарламентському форматі.

Знаковою подією в двосторонніх відносинах став візит в Україну глави МЗС Чехії Томаша Петршічека 28-29 січня 2019 року, в ході якого він висловився на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також підтримав санкції проти РФ як єдиний інструмент тиску на Кремль для припинення російської агресії.[57]

У червні 2019 року Чехія на церемонії інавгурації Президента України Володимира Зеленського була представлена другою посадовою особою в державі — Головою Сенату Ярославом Куберою.[58]

Після президентських і парламентських виборів в Україні політичні контакти на найвищому рівні активізувались. 25 вересня 2019 року відбулася зустріч глави уряду Чехії Андрея Бабіша з президентом України на полях 74 сесії ГА ООН у Нью-Йорку.[19] Кульмінацією двостороннього політичного діалогу — не лише 2019 року, але й останнього десятиріччя — став офіційний візит в Україну А. Бабіша у супроводі потужної делегації чеських підприємців, який відбувся 18-19 листопада 2019 року і став важливим імпульсом для поглиблення українсько-чеського торговельно-економічного співробітництва.[59]

У розвиток двостороннього політичного діалогу високого рівня 4 лютого 2020 року відбувся робочий візит в Чехію глави МЗС України Вадима Пристайка, в рамках якого започатковано роботу Українсько-чеського форуму як важливого дискусійного майданчика для вироблення рекомендацій урядам обох країн та ініціювання спільних проектів для реалізації потенціалу двосторонніх відносин в різних сферах. Під час цього візиту очільник МЗС Чехії Томаш Петршічек і глава уряду Чехії Андрей Бабіш запевнили у незмінності підтримки Чехією територіальної цілісності і суверенітету України, а також у підтримці чеським урядом санкційної політики ЄС щодо Росії.[60]

В ході візиту підписана угода про співпрацю між Державною архівною службою України й Інститутом досліджень тоталітарних режимів і Архівом справ державної безпеки Чехії, яка передбачає надання взаємного доступ в до архівних документів і дозволить виконувати спільні дослідження та спільні гуманітарні проекти.

Українська народна дипломатія

Міжнародні місії щодо моніторингу виборів та референдумів

У січні 2019 року Міжнародна неурядова організація "Координаційний ресурсний центр" розпочинає підвищувати рівень інформованості учасників виборчого процесу та сприяти більш відкритим і прозорим виборам в Україні. Так 22 травня 2019 закордонні українці з Чехії[61] розгорнули Міжнародну місію КРЦ щодо спостереження за парламентськими виборами в Україні[62] і 30 червня 2021 в рамах Спеціальної моніторинґової місії КРЦ було розгорнуто міжнародну місію КРЦ щодо спостережень за встановлення всеукраїнських референдумів в Україні[63].

25 листопада 2019 в рамах проєкту КРЦ – корпус спостерігачів на виборах[64] розгорнуто Міжнародну місію КРЦ зі спостереження за першими місцевими виборами в Україні[65];

15 липня 2020 Міжнародна неурядова організація закордонних українців та друзів України "Координаційний ресурсний центр" заявила про розгортання Міжнародної місії КРЦ зі спостереження за черговими місцевими виборами та моніторинґ за підготовкою до виборчого процесу в Україні[66];

08 лютого 2021 Організація закордонних українців та друзів України “Міжнародна неурядова організація Координаційний ресурсний центр” заявила про готовність направити добровольців до офіційного спостереження за повторними і проміжними місцевими виборами та проміжними виборами народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 50 та № 87[67];

1 вересня 2021 організація закордонних українців і друзів України “Міжнародна неурядова організація Координаційний ресурсний центр” розпочинає спостереження за ходом виборчого процесу проміжних виборів народних депутатів України в Херсонській і Черкаській областях в одномандатних виборчих округах № 184 та № 197, призначених ЦВК на 31 жовтня 2021 року[68];

9 грудня 2021 організація закордонних українців і друзів України “Міжнародна неурядова організація Координаційний ресурсний центр” продовжує спостереження за ходом процесу встановлення всеукраїнських референдумів.[69]

Інше

28.08.2020 в Празі 16 відкрито Центр гуманітарної допомоги Україні, куратор проєкту Петр Оліва[70].

Див. також

Примітки

  1. George Mamulia. 'The Central Power's Policy Toward the North Caucasus, 1914—1917 (Part Two)' Eurasia Daily Monitor Volume: 10 Issue: 10 (англ.)
  2. Сайт Верховної Ради України. zakon.rada.gov.ua (українська). Процитовано 19 листопада 2020.
  3. Договірно-правова база між Україною та Чехією / Офіційний сайт посольства України в Чехії.
  4. Державна служба статистики України. www.ukrstat.gov.ua. Процитовано 19 листопада 2020.
  5. Mezivládní komise pomáhá českým exportérům a ukrajinským podnikatelům u nás | MPO. www.mpo.cz. Процитовано 19 листопада 2020.
  6. Дані статистики зовнішнього сектору. Національний банк України (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  7. Ukrajina: Obchodní a ekonomická spolupráce s ČR. BusinessInfo.cz (cs-CZ). Процитовано 19 листопада 2020.
  8. R02 Počet cizinců v ČR - předběžné čtvrtletní údaje; 2004/06 - 2019/09. https://www.czso.cz ((чеською)). Чеський статистичний уряд. Процитовано 07.12.2019.
  9. Publikace o sčítání. Publikace o sčítání (cs-CZ). Процитовано 19 листопада 2020.
  10. Більшість іноземців у Чехії – з України. CRCMedia.info. Координаційний Ресурсний Центр. 15 січня 2020. Процитовано 6 квітня 2021.
  11. CRCMedia – новини європейської діаспори. https://crcmedia.info. International non-governmental organization “Coordination Resource Center”. Процитовано 07.12.2019.
  12. Посольство України в Чехії: офіційний сайт. Чехія - Українці в Чехії. czechia.mfa.gov.ua (ua). Процитовано 19 листопада 2020.
  13. Урядовий портал Чеської Республіки. https://www.vlada.cz (cze). Уряд Чеської Республіки. Процитовано 19.11.2020.
  14. Členky a členové | Vláda ČR. www.vlada.cz. Процитовано 19 листопада 2020.
  15. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 – 2000 роки. (українською). Київ: “Либідь”. 2001. с. 589.
  16. Роз’єднання Чехословаччини. Історія розлучення. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  17. Чехія - Історія Посольства та чесько-українських зв'язків. czechia.mfa.gov.ua (ua). Посольство України в Чехії. Процитовано 19 листопада 2020.
  18. Переговори з чеською делегацією // Урядовий кур’єр. – 1993. – 13 квітня. − С. 1.
  19. Чехія. Чехія - Політичні відносини між Україною та Чехією. czechia.mfa.gov.ua (ua). Процитовано 19 листопада 2020.
  20. Галузевий державний архів МЗС України (далі - ГДА). - Ф. 1. - Оп. 4. - Спр. 6999. – Арк. 71-72.
  21. Візит делегації Верховної Ради України до Чеської Республіки // Пороги. – 1996. – № 1. – С. 7.
  22. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 – 2000 роки. – К.: “Либідь”, 2001. – С. 590.
  23. Zpráva o zahraniční politice České republiky za období od ledna 1998 do prosince 1999. − Praha: MZV České republiky, 2000. − S. 138.
  24. ГДА МЗС України. - Ф. 1. - Оп. 5. - Спр. № 840. – Арк. 120-123.
  25. ГДА МЗС України. - Ф. 1. - Оп. 210. - Спр. № 116. – Т.1 - Арк. 26.
  26. Zpráva o zahraniční politice České republiky za období od ledna 2005 do prosince 2005. − Praha: MZV České republiky, 2006. − S. 250-251.
  27. Прем’єр-міністр Юрій Єхануров завершив свій одноденний робочий візит до Чехії. Урядовий портал //. – 6 квітня 2010. Процитовано 19.11.2020.
  28. "У мене є свої методи, як добиватися виконання Конституції і закону", — Борис Тарасюк, який приїхав до Чехії як міністр закордонних справ України.. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  29. МІНІСТРИ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ КРАЇН ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ ПРИЙНЯЛИ СПІЛЬНУ ЗАЯВУ ЩОДО ПІДТРИМКИ ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО ПДЧ В НАТО. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  30. Тополанек прибув до Києва в напружений час.. Український журнал − 2008. − №10. − С. 6.
  31. České předsednictví 2009 | SZ ČR PŘI EVROPSKÉ UNII. www.mzv.cz. Процитовано 19 листопада 2020.
  32. Поточний архів Четвертого територіального департаменту МЗС України - досьє № 114, 2009.
  33. Укладення договору про асоціацію між Україною та ЄС залишається пріоритетом для української сторони - Віктор Ющенко. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  34. «Східне партнерство» ЄС із думкою про Росію. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  35. Zpráva o zahraniční politice České republiky 2010.
  36. Екс-міністр Данилишин отримав політичний притулок у Чехії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  37. УКРАЇНА ВИСИЛАЄ ДВОХ ЧЕСЬКИХ ДИПЛОМАТІВ. Через авіацію. Українська правда (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  38. ČTK (16 травня 2011). Diplomat za diplomata. Česko oplácí Ukrajině vyhoštění pracovníků ambasády. Hospodářské noviny (iHNed.cz) (чес.). Процитовано 19 листопада 2020.
  39. Конец дипломатического скандала: Чехия назначила нового посла в Украине. news.bigmir.net (рос.). Процитовано 19 листопада 2020.
  40. 2014/02/27-28 - Návštěva Ukrajiny. www.mzv.cz (чеськ.). Процитовано 19 листопада 2020.
  41. Čeští krajané na Ukrajině nechystají hromadný návrat do České republiky. iROZHLAS (чес.). Процитовано 19 листопада 2020.
  42. Новини України: Павло Клімкін провів переговори з головою МЗС Чехії. Гал-інфо. Процитовано 19 листопада 2020.
  43. Komunistům navzdory. Sněmovna schválila dohodu s Ukrajinou - Novinky.cz. www.novinky.cz. Процитовано 19 листопада 2020.
  44. Українська призма: Зовнішня політика 2016. Процитовано 19.11.2020.
  45. Клімкін сказав, про що міністри ЄС говоритимуть у Братиславі. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  46. Україна та Чехія домовилися відновити роботу Міжурядової змішаної комісії. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  47. ČSSD, (c) 2015-2020. TK k setkání L. Zaorálka a ukrajinského ministra zahraničí P. Klimkina. www.cssd.cz (чес.). Процитовано 19 листопада 2020.
  48. Podporujeme proevropskou Ukrajinu, ujistil Zaorálek krajany v Zakarpatí. iDNES.cz. 30 жовтня 2014. Процитовано 19 листопада 2020.
  49. Jiří Havlíček v Kyjevě jednal s ekonomickými ministry ukrajinské vlády | MPO. www.mpo.cz. Процитовано 19 листопада 2020.
  50. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України :: Українсько-чеська робоча група з питань енергетики посилює співпрацю в напрямку енергетичної безпеки. mpe.kmu.gov.ua. Процитовано 19 листопада 2020.
  51. Ministr obrany Martin Stropnický navštívil Ukrajinu. www.mzv.cz (чес.). Процитовано 19 листопада 2020.
  52. Україна і Чехія змагаються за робочу силу. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  53. Новини Посольствa Чеської Республіки в Україні | Посольство Чеської Республіки в Києві. www.mzv.cz. Процитовано 19 листопада 2020.
  54. Джемілєв у Празі відповів Земану на слова про Крим. www.eurointegration.com.ua. Процитовано 19 листопада 2020.
  55. Ірина Геращенко взяла участь у відкритті виставки «За нашу і вашу свободу 1968-2018». www.rada.gov.ua. Процитовано 19 листопада 2020.
  56. МІЖНАРОДНИЙ ФОРУМ «УКРАЇНА ПАМ’ЯТАЄ, СВІТ ВИЗНАЄ» ДО 85-Х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ. ПІДСУМКИ | Офіційний веб-сайт УІНП. old.uinp.gov.ua. Процитовано 19 листопада 2020.
  57. Ministr Petříček na návštěvě Ukrajiny. Asociace pro mezinárodní otázky (cs-CZ). 27 січня 2019. Процитовано 19 листопада 2020.
  58. Senát Parlamentu České republiky. www.senat.cz (cs-CZ). 1 січня 2012. Процитовано 19 листопада 2020.
  59. Прем’єр-міністр Чеської Республіки А. Бабіш відвідав Україну. www.mzv.cz (укр.). Процитовано 19 листопада 2020.
  60. Міністерство закордонних справ України - Робочий візит Міністра В.Пристайка до Чеської Республіки. mfa.gov.ua (ua). Процитовано 19 листопада 2020.
  61. СЛІПАЧУК, Т. ПОСТАНОВА про реєстрацію офіційного спостерігача від Міжнародної неурядової організації «Координаційний ресурсний центр» на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року. https://www.cvk.gov.ua. ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ. Процитовано 07.12.2019.
  62. КРЦ розгортає Міжнародну місію зі спостереження за виборами до Верховної Ради України. https://crcmedia.info (українською). CRCMedia – новини європейської діаспори. 22.05.2019. Процитовано 07.12.2019.
  63. КРЦ розгортає Міжнародну місію зі спостереження за всеукраїнськими референдумами (українською). 30 червня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  64. ПЛУКАР, В. ПОСТАНОВА ЦВК про реєстрацію офіційних спостерігачів від Міжнародної неурядової організації «Координаційний ресурсний центр» на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ 22 та 29 грудня 2019 року, а також проміжних виборах депутатів сільських, селищних рад 29 грудня 2019 рок. https://www.cvk.gov.ua. ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ. Процитовано 07.12.2019.
  65. КРЦ розгортає Міжнародну місію зі спостереження за першими місцевими виборами України. https://crcmedia.info (українською). CRCMedia – новини європейської діаспори. 25.11.2019. Процитовано 07.12.2019.
  66. КРЦ розгортає Міжнародну місію зі спостереження за місцевими виборами в України. https://crcmedia.info. CRCMedia – новини європейської діаспори. 15 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020.
  67. КРЦ розгортає Міжнародну місію зі спостереження за повторними та проміжними виборами в Україні. CRCMedia – новини європейської діаспори. 8 лютого 2021. Процитовано 6 липня 2021.
  68. В Україні Міжнародна місія КРЦ розпочала моніторити виборчий процес за проміжними виборами (українською). 1 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  69. КРЦ продовжила Міжнародну місію зі спостереження за всеукраїнськими референдумами – CRCMedia (укр.). Процитовано 3 січня 2022.
  70. Чеські активісти відкрили Центр гуманітарної допомоги Україні. CRCMedia – новини європейської діаспори. 28 серпня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.

Література

  • Історія українсько-чеських дипломатичних відносин: політика, економіка, туризм (кінець ХХ-початок ХХІ століття): іст.-дипломат. дослідж. / Корсак Роман Володимирович. — Ужгород: Аутдор-Шарк, 2016. —188 с.; 21 см. — ISBN 978-617-7132-59-1
  • Чехи на теренах Волині: Матер. Міжнар. наук. іст.-краєзн. конф.; м. Дубно; 24 лютого 2016 р. / [редкол.: А. Пономаренко та ін.].— Рівне: Дятлик М., 2016. — 108 с. — ISBN 617-515-192-1
  • Цуп О. В. Чеська Республіка і Україна в міждержавних відносинах кінця ХХ − початку ХХІ ст. − Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.02 − Всесвітня історія. − Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2009. — 265 с. (link)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.