Мілош Земан

Народився 28 вересня 1944 року в сім'ї поштового урядовця і вчительки. Батьки розлучилися незабаром після народження сина. Мілош ріс із матір'ю.

Народився на території окупованої Чехословаччини, частина території якої була анексована Третім Рейхом та Королівством Угорщина, а на решті створені маріонеткові держави — Словацька Республіка та Протекторат Богемії та Моравії.

Навчався в Коліні: перші 9 років — у початковій, а з 1959 до 1963 роки — у середній економічній школах. Через реферат про Масарика Земану заборонили продовжувати освіту у ВНЗ. З 1963 до 1967 р. працював на будівництві.

1965 року отримав дозвіл на навчання й почав заочно навчатися в празькій Вищій школі економічного планування. З 1967 року перейшов на денну форму навчання. 1969 року захистив диплом з відзнакою «Футурологія і майбутнє». У 1969—1970 роках — викладач ВШЕ.

1968 року вступив у КПЧ, а 1970 року був з неї виключений за незгоду з уведенням військ СРСР і початком так званої «нормалізації».

1971-1984 — співробітник компаній «Noctua», «Technosport», «Sportpropag». У 1985—1989 роках займався дослідницькою роботою. У 1990—1992 роках — співробітник Інституту прогнозування Академії наук Чехословаччини. У 1990—1992 роках — депутат парламенту.

З лютого 1993 до 7 квітня 2001 року — голова ЧСДП. У 1996—1998 — голова Палати депутатів чеського парламенту. 17 липня 1998 року — 15 липня 2002 року — голова уряду Чехії.

Після невдало проведених виборів до Сенату й обласних виборів добровільно залишив усі керівні пости. 2003 року балотувався на пост президента Чехії, але через розбіжності у власній партії програв вибори Вацлаву Клаусу. 2007 року покинув лави Соціал-демократичної партії через конфлікт з новим керівництвом партії.

Одружений вдруге. Від другої дружини має доньку Катержіну, від першої — сина Давида. Земан є атеїстом[10]. Вільно володіє англійською і російською мовами.

Популярність

Відомий різкими коментарями щодо політичних діячів, як чеських, так і світових, як-от Йорга Гайдера і Ясіра Арафата, а також щодо різних народів і субетносів.

Навесні 1999 під час переговорів з канцлером Німеччини Герхардом Шредером назвав декрети Бенеша «згаслими». У лютому 2002 року канцлер Австрії Вольфганг Шюссель заявив, що декрети Бенеша є «мертвими», і закликав обидві держави прийняти про це нову спільну декларацію, однак голова палати депутатів (майбутній президент Чехії) Вацлав Клаус назвав цю вимогу нереальною, пославшись на раніше підписану декларацію про засудження дій депортації. Земан назвав судетських німців «зрадниками батьківщини» і «гітлерівським легіоном», що засудили міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер, міністр-президент Баварії Едмунд Штойбер.

Зустріч із Путіним. Москва, 9 травня 2015

Виступав за скасування в'їзних віз для громадян Росії, а також проти вступу України до НАТО.[22]

Один із небагатьох європейських лідерів, які прийняли запрошення на «Парад перемоги» 2015 р.[23] Сам стверджує, що він не був на параді, а планував вшанувати пам'ять загиблих радянських людей[24].

На виступі перед студентами університету в Градець-Кралове заявив: «Україні потрібно мати сильного лідера, у жодному разі не одного з тих гангстерів, які досі були при владі, нехай навіть це була б жінка з ангельською посмішкою і хорошою косою»[25].

На тлі російської анексії Криму й підтримки озброєних сепаратистів на сході України Росією, за інформацією різних інформагенцій, надавав суперечливі коментарі — від закликів прямої військової допомоги Україні до різкої критики будь-яких санкцій ЄС щодо Росії:

• 1 березня 2014 року Земан заявив[26]:

Хоча я повністю розумію інтереси більшості російськомовного населення в Криму, що був включений до України за абсурдним рішенням, прийнятим Микитою Хрущовим у 1954 році, я вважаю, що будь-яка військова інтервенція створює глибокий рів, який не може бути подоланий за життя цілого покоління, у нас самих є досвід військової інтервенції 1968 року.

• 6 квітня 2014 року на чеському державному радіо сказав[27]:

У той момент, коли Росія вирішить продовжувати свою територіальну експансію на схід України, веселощі припиняться, тому що почнеться ланцюгова реакція. Я виступаю не тільки за найжорсткіші санкції з боку Європейського Союзу, але навіть до готовності Північноатлантичного Альянсу ввести війська НАТО на українські території.

На вебсайті чеського Радіо Прага дослівно наводиться[28]:

Стало ясно, що Україна втратила Крим на користь Росії і Західні держави мають з цим змиритися, але будь-які російські спроби розширити експансію до Східної України можуть бути надзвичайно небезпечними і заслуговують на жорсткі санкції з боку ЄС, навіть до військової присутності НАТО в Україні.

Російська телекомпанія RT та інші російські ЗМІ трактують цей вислів Земана як необхідність визнання ЄС Криму частиною Росії[29].

• 20 червня 2014 року, російська агенція ТАРС опублікувала деякі фрагменти свого інтерв'ю із Земаном, де зокрема наводяться його вислови[30][31]:

Я не бачу ніяких причин, навіщо потрібно ізолювати Російську Федерацію від Євросоюзу, навіщо говорити про санкції, про блокаду, про ембарго... Нам потрібна енергія, вам - трамваї, тролейбуси, автобуси... Необхідно усунути візи, наприклад, з Росією. Навіщо займатися такою бюрократією, яка пов'язана саме з візами?

• 17 листопада 2014 року,, під час урочистостей з нагоди 25-річчя «оксамитової революції» його та 4-х президентів-гостей, у тому числі Йоахіма Гаука, протестувальники з вигуками щодо його відставки закидали яйцями, помідорами та бутербродами за публічну лайку та проросійську політику.[32][33][34]. Також цього дня кілька сотень активістів з червоними картками вимагали від Земана піти у відставку, скандуючи гасло «Мілоша у смітник»[35]. А вже 19 листопада близько 100 осіб зібрались під президентською резиденцію з червоними картками, висловлюючи свою незгоду з його проросійською політикою та висловлюваннями, а також почали збір підписів під петицією щодо відставки Земана[36]. Разом з тим, за даними опитувань, близько 70 % населення Чехії не підтримує проросійські висловлювання Земана щодо України[37].

У березні 2020 року, Земан заявив про те, що вважає санкції недієвим важелем впливу, і запропонував зняти санкції проти РФ[38].

6 лютого 2022 року, Мілош Земан виступив проти направлення військовослужбовців НАТО в Україну, оскільки вона не входить до Альянсу, - про це він заявив в інтерв'ю телеканалу CNN Prima news. Він також заявив, що Україна не є частиною НАТО, тому направлення військовослужбовців туди вважає недоцільним. Земан також зазначив, що зараз він вважає нинішню напруженість словесною війною з обох сторін і хотів би, щоб вона залишалася такою[39].

Мрії

Мілош Земан заявив, що плекає мрію про майбутню інтеграцію економік Росії та ЄС, про що повідомив у квітні 2015 року в інтерв'ю російській редакції «Радіо Прага»:

У мене є мрія. У довгостроковому майбутньому Російська Федерація буде членом Євросоюзу. Якщо вам не подобається, думайте, що Євросоюз вступає в Російську Федерацію. Але результат буде той же самий[40]

• Сайт Мілоша Земана
• Мілош Земан: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)