Утконосівка
Утконо́сівка (рум. Erdec-Burnu) — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення становить 4316 осіб. Утконосівка розташована на березі придунайського озера Катлабуг.
| село Утконосівка | |
|---|---|
 Церква Святого Михаїла | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район/міськрада |  Ізмаїльський район |
| Рада | Саф'янівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1752 |
| Колишня назва | Ердек-Бурну (рум. Erdec-Burnu), Іон Георге Дука рум. Ion Gheorghe Duca |
| Населення | 4318 (перепис 2001 року) |
| Площа | 3,64 км² |
| Густота населення | 1185,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68645 |
| Телефонний код | +380 4841 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°29′47″ пн. ш. 28°57′15″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
20 м |
| Водойми | річка Ташбунар, озеро Катлабуг |
| Найближча залізнична станція | Ташбунар |
| Відстань до залізничної станції |
2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф'яни, вул. Михайла Грушевського, 85 |
| Карта | |
  Утконосівка | |
 Утконосівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
Поблизу села були знайдені залишки поселень мідної доби (гумельницької культури, IV тисячоліття до н. е.), пізньої бронзової доби (II тисячоліття до н. е.), перших століть н. е., салтівської культури (VIII—X століть) і періоду Київської Русі (IX—X століть). Село засноване у 1811 році молдовськими селянами.
За 2 км від села у 1941 році прокладена залізнична лінія Арциз — Ізмаїл, на якій відкрита станція Ташбунар.
До 1947 року село мало назву Ердек-Бурну. У 1830 тут оселилися болгарські колоністи. У січні 1918 року в селі була встановлена радянська влада. З 24 серпня 1991 року у складі Незалежної України.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4254 особи, з яких 2032 чоловіки та 2222 жінки.[1]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4300 осіб.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| молдовська | 90,57 % |
| російська | 3,29 % |
| українська | 3,04 % |
| болгарська | 2,02 % |
| румунська | 0,28 % |
| гагаузька | 0,25 % |
| циганська | 0,16 % |
| білоруська | 0,02 % |
Господарство
Село Утконосівка Ізмаїльського району Одеської області вважається томатною столицею краю. Прісна вода, а також клімат зі спекотним літом і м'якою зимою сприяли розвитку овочівництва. Із середини 1980-х років тут почали з'являтися перші плівкові теплиці на дерев'яних каркасах. Активно вирощуються томати, перці, ранню капусту, виноград. Щорічно Утконосівка вирощує близько 10 тисяч тон овочів[4].
Галерея
В'їзд до села Утконосівка
Знак Дуги Струве біля села
Портал православної церкви Святого Михаїла
Будівля Протестантської церкви
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 2 жовтня 2019.
- agrotimes.net «Томати з Утконосівки», Геннадій Гнип // Журнал «Плантатор», липень 2017 року
Джерела
- Утконосівка на «Історія міст і сел»
- Lucian Predescu — Enciclopedia României (Ed. Cugetarea — Georgescu Delafras, București, 1940), p. 563
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.