Фатіма (іслам)

Фатіма бінт Мухаммед (біля 605—632) — дочка пророка Магомета та його першої дружини Хадіджі. Вийшла заміж за Алі ібн Абі Таліба, пізніше четвертого Праведного Халіфа (656—661). Від її дітей Хасана і Хусейна ведуть родовід всі нащадки пророка.

Фатіма
араб. فاطمة بنت محمد‎
Народилася не раніше 604 і не пізніше 604
Мекка, Хіджаз
Померла 28 серпня 632 (28 років)
Медина, Хіджаз, Саудівська Аравія
Поховання Аль-Бакіd
Країна  Праведний халіфат
Національність араби, Хашиміти і курайшити
Знання мов арабська[1]
Конфесія іслам
Батько Магомет[2][3]
Мати Хадіджа[2][3]
Брати, сестри Умм Кульсум бінт Мухаммед, Рукайя бінт Мухаммед, Зайнаб бінт Мухаммед, Ібрагім ібн Магометd, Касим ібн Магометd і Абдаллаг ібн Магометd
У шлюбі з Алі ібн Абу Таліб[4][2][5]
Діти Umm Kulthum bint Ali ibn Abi Talibd[2], Zaynab bint Alid[2][6], Muhsin ibn Alid[2], Хасан ібн Алі[2][7] і Хусейн ібн Алі[8][2]
Частина серії статей на тему:
Іслам
Аллах
Аллах
Єдинобожність • Історія • Термінологія
Шаблони • Категорія • Портал

Фатіма — один з найбільш шанованих жіночих образів в мусульманському світі, оточений численними легендами, що виникли головним чином у шиїтсько-ісмаїлітському середовищі. Існують перекази про дивовижні явища, що супроводжували зачаття Фатіми, вагітність і пологи її матері Хадіджі, шлюб Фатіми з Алі, про чудеса, створені нею при житті та після смерті.

Вважається, що Фатіма — перша, хто в Судний день війде в рай. Її називають сеїдою (панною) всіх жінок на землі й у потойбічному світі.

Культ Фатіми несе в собі багато рис культу християнської Богородиці. Відмічають день народження Фатіми 20-го рамадана і деякі інші свята пов'язані з її іменем.

Походження від Фатіми підкреслено в назві ісмаїлітської династії Фатімідів, що правила в Єгипті і Північній Африці в X—XII століттях.

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Али-заде А. Фатима бинт Мухаммад // Исламский энциклопедический словарь — Москва: Ансар, 2007. — ISBN 978-5-98443-025-8
  3. Али-заде А. Хадиджа бинт Хувайлид // Исламский энциклопедический словарь — Москва: Ансар, 2007. — ISBN 978-5-98443-025-8
  4. Али бен-Аби-Талеб // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 438.
  5. Али-заде А. Али ибн Абу Талиб // Исламский энциклопедический словарь — Москва: Ансар, 2007. — С. 68. — ISBN 978-5-98443-025-8
  6. Али-заде А. Зайнаб бинт Али // Исламский энциклопедический словарь — Москва: Ансар, 2007. — ISBN 978-5-98443-025-8
  7. Али-заде А. Хасан ибн Али // Исламский энциклопедический словарь — Москва: Ансар, 2007. — ISBN 978-5-98443-025-8
  8. Али-заде А. Хусайн ибн Али // Исламский энциклопедический словарь — Москва: Ансар, 2007. — ISBN 978-5-98443-025-8

Література
  • Ислам. Словарь атеиста. — Москва. Политиздат, 1988. — С. 225.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.