Фауна Антарктики

Фауна Антарктики представлена окремими видами безхребетних, птахів та ссавців. Нині в Антарктиді виявлено не менше 70 видів безхребетних, гніздяться чотири види пінгвінів. На території полярної області знайдені викопні рештки декількох видів нептахових динозаврів ^[⇨].

Імператорські пінгвіни в Антарктиді

Вільними від льодовиків і снігу залишається лише 2 % території материкової Антарктики[1]. Велика частина фауни Антарктиди представлена на декількох «аренах життя»: прибережні острови і льоди, прибережні оазиси на материку (наприклад, «оаза Бангера»), арена нунатаків (гора Амундсена біля станції Мирний, гора Нансена на Землі Вікторії тощо) та арена льодовикового щита. Тварини найбільш поширені в приморській смузі (тільки тут зустрічаються тюлені та пінгвіни). Є тут і свої ендеміки, наприклад, чорний комар-дзвінець Belgica antarctica[2].

На 2008 рік відомі[3] не менше трьох осіб, що народилися в Антарктиці: на самій Антарктиді або прилеглих островах ^[⇨].

Безхребетні

Безхребетні представлені членистоногими (комахами і павукоподібними), коловертками, тихоходами (Acutuncus antarcticus) і нематодами, що мешкають у ґрунтах[1]. Антарктичний зоопланктон, перш за все, криль прямо або опосередковано є основою ланцюга харчування багатьох видів риб, китоподібних, кальмарів, тюленів, пінгвінів та інших тварин. У прісноводних озерах материкових прибережних оаз — " сухих долин " — існують оліготрофні екосистеми, населені синьо-зеленими водоростями, круглими хробаками, веслоногими рачками (циклопами) і дафніями.

Антарктична фауна членистоногих з урахуванням прибережних антарктичних островів (на південь від 60°S) становить не менше 130 видів: кліщі (67 видів), Collembola (19), пухоїди (37), воші (4), блохи (1), двокрилі (2) . З них 54 це паразитичні форми[4].

Безкрилий комар Belgica antarctica
Антарктичний криль Euphausia superba

Кліщі

Кліщі виду Nanorchestes antarcticus були знайдені на 85° південної широти у верхньому шарі ґрунту, який більш зволожений. Це найпівденніша знахідка для всього тваринного світу[5]. Фауна кліщів полярної станції Палмер (64°45'S, 64°05'W, Антарктичний півострів) включає не менше 11 видів кліщів: Alaskozetes antarcticus, Halozetes belgicae, Oppia laxolineata, Magellozetes antarcticus (Cryptostigmata), Stereotydeus villosus, Rhagidia gerlachei, Nanorchtestes antarcticus, Tydeus tilbrooki, Protereunetes minutus (Prostigmata), Cyrtolaelaps racovitzai (Mesostigmata)[6].

Покритощелепні

Вид колембол Cryptopygus antarcticus, мешкає між мохами і лишайниками, де харчується детритом[5]. Вид Gressittacantha terranova знайдений на Землі Вікторії[7]. В цілому, в Антарктиці з урахуванням Антарктичного півострова (на його західному узбережжі знайдені Friesea grisea, Cryptopygys antarcticus, Tullbergia mediantarctica, Parisotoma octooculata, Archisotoma brucei) і прибережних антарктичних островів (Tullbergia antarctica, Tullbergia mixta) знайдено 17 видів колембол з 13 родів 4 родин. Більше половини з них місцеві ендеміки. Friesea grisea знайдена поблизу російської антарктичної станції " Молодіжна "[8][4][9].

Комахи

Belgica antarctica — чорного кольору безкрилі хірономіди з родини Chironomidae (загін двокрилі). Антарктичний півострів Антарктиди (від рівня моря до 150 м; на південь до 64°S). Ці ендеміки Антарктики вважаються найбільшими істинно сухопутними, що не покидали поверхню землі, тваринами Антарктиди[2].

Glaciopsyllus antarcticus — вид бліх з родини Ceratophyllidae, що паразитує на пташенятах буревісників Fulmarus glacialoides (рід Фульмарів), на буревісниках білих (Pagodroma nivea), антарктичному буревіснику (Thalassoica antarctica), капському голубку (Daption capense) і океанника Вільсона (Oceanites oceanicus)[10][11].

Хребетні

Імператорський пінгвін
Підводний світ Антарктиди
Кріолофозавр, знайдений в Антарктиді 1991 року

Птахи

На самому материку гніздяться два види пінгвінів: імператорський пінгвін (Aptenodytes forsteri) і пінгвін Аделі (Pygoscelis adeliae). Ще два види з'являються на материку, але гніздяться лише на Антарктичному півострові: антарктичний пінгвін (Pygoscelis antarctica) і субантарктичний пінгвін (Pygoscelis papua)[5]. З інших птахів зустрічаються кілька видів буревісникових (антарктичний, сніговий), два види поморників, полярний крячок.

Ссавці

Повністю сухопутні ссавці в Антарктиді відсутні. З напівводних наземних тварин цього класу на берег виходять тюлені: Ведделла, тюлені-крабоїди, морські леопарди, Росса, морські слони. З дельфінів біля берегів Антарктиди (біля Шетландських островів, 68°S) виявлений хрестоподібний дельфін[12].

Людина

Постійне населення в Антарктиді зараз відсутнє. Проте, тут розташовані кілька десятків наукових станцій, в яких загальна чисельність дослідників змінюється від 1000 чоловік взимку до 4000 влітку (включаючи 26 громадян України, з яких 12 постійних на станції «Академіка Вернадського»)[13][14][3].

Першою людиною, що народилися на території Антарктики, можна назвати ^{[уточнити]} норвежку Сольвейг Гунбьорг Якобсен, що з'явилася на світ в поселенні китобоїв Грютвікен на острові Південна Джорджія 8 жовтня 1913 року[3].

Першою людиною, що народилися на самій Антарктиді, вважається аргентинець Еміліо Маркос Палма (7 січня 1978 року, на полярній станції «Есперанса»)[3][15].

У 1984 році на острові Кінг-Джордж, що прилягає до Антарктичного півострова, на станції «Президент Едуардо Фрей Монталва» народився чилієць Хуан Пабло Камачо.

Викопна фауна

Динозаври Антарктиди

Перша знахідка динозаврів на території Антарктиди була зроблена в 1986 році: анкилозавр Antarctopelta[16][17] . До теперішнього часу знайдено всього кілька видів динозаврів, що пов'язано насамперед з тим, що близько 98 % поверхні Антарктиди зараз знаходиться під льодом. Більшість зі знайдених викопних решток є фрагментарними, через що ряд з них до цих пір не отримав наукових назв. На острові Росса у північно-західній частині Антарктиди виявлені залишки анкілозаврів та динозавра з групи гіпсілофодонтід. На острові Вега знайдені залишки динозавра з групи гадрозаврів. У 1991 році в Антарктиді на схилі гори Кілпатрик знайшли залишки прозавроподів, а також теропода кріолофозавра, який досягав семи метрів у довжину і мав гребінь на голові шириною 20 см[18].

Фауна островів

Південні Оркнейські острови

Фауна членистоногих Південних Оркнейських островів включає чотири види коллемболів (Cryptopygus antarcticus, Parisotoma octooculata, Archisotoma brucei, Friesea grisea), 8 видів кліщів (Alaskozetes antarcticus, Halozetes belgicae, Cyrtolaelaps racovitzai, Stereotydeus villosus, Nanorchtestes antarcticus, Tydeus tilbrooki, Protereunetes minutus, Glycyphagus sp) та два види жуків (Lathridiidae : Cartodere apicalis, Lathridius minutus)[19].

Примітки

Björn Sohlenius and Sven Boström. (2005). The geographic distribution of metazoan microfauna on East Antarctic nunataks. — Polar Biology. Volume 28, Number 6 (2005), 439—448.
Luke Sandro & Juanita Constible. Antarctic Bestiary — Terrestrial Animals. Laboratory for Ecophysiological Cryobiology, Miami University. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.
Население Антарктики. Демография Антарктики. world-globe.ru
Gressitt, J. L. 1967. Introduction. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 1-33.
Рисунок блохи Glaciopsyllus antarcticus(рос.) — Карлтон Рэй Д., Маккормик-Рэй М. Д. «Живой мир полярных районов» — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1988.
Strong Jack. 1967. Ecology of terrestrial Arthropods at Palmer Station, Antarctic Peninsula. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 357—371.
Fanciulli, P.P., Summa, D., Dallai, R. et Frati, F. 2001. High levels of genetic variability and population differentiation in Gressittacantha terranova (Collembola, Hexapoda) from Victoria Land, Antarctica., — Antarctic Science, 13 (3), 2001, p.246-254.
Wise, K. A. J. 1967. Collembola (springtails). In J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 123-48. Google books
Wise, K. A. J. 1971. Collembola of Antarctica. // Pacific Insects Monograph 25: 57-74.(англ.)
Whitehead, M. D. et al. (1991). A further contribution on the biology of the Antarctic flea, Glaciopsyllus antarcticus (Siphonaptera: Ceratophyllidae).^{[недоступне посилання з Декабрь 2019]} — Polar biology, 11: 379—383. ISSN: 0722-4060 (Print) 1432—2056 (Online) doi: 10.1007/BF00239690.
Steele, W. K.; Pilgrim, R. L. C.; Palma, R.L. (1997). Occurrence of the flea Glaciopsyllus antarcticus and avian lice in central Dronning Maud Land.^{[недоступне посилання з Декабрь 2019]} — Polar biology, 18: 292—294. ISSN: 0722-4060 (Print) 1432—2056 (Online) doi: 10.1007/s003000050190
Hammond, P. S. et al. (2008). Lagenorhynchus cruciger. — In: IUCN 2008. IUCN Red List of Threatened Species.
Міністерство освіті і науки України. Стартувала 24-та українська антарктична експедиція: на станцію "Академік Вернадський" уже вирушає сезонний загін, а зимівників відправлять наприкінці березня. mon.gov.ua (укр.). Процитовано 17 січня 2019.
Міністерство освіті і науки України. Визначено учасників 25-ї української антарктичної експедиції - працювати на станції "Академік Вернадський" буде більше молодих науковців та науковиць. mon.gov.ua (укр.). Процитовано 20 січня 2020.
Самое южное место рождения. recordsguinness.ru
Thomson, M.R.A., Crame, J.A. and Thomson, J.W, ред (1991). Geological Evolution of Antarctica. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 617–622.
Gasparini, Z., Pereda-Suberbiola, X. and Molnar, R.E. // Memoirs of the Queensland Museum : journal. — 1996. — P. 583—594.
Большой атлас динозавров. The Usborne Internet-Linked World Atlas of Dinosaurus. — Росмэн-Пресс, 2006, 144 стр.
Tilbrook P. J. 1967. Arthropod Ecology in Maritime Antarctica. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 340.

Література

Карлтон Рей Д., Маккормік-Рей М. Д. (1988). «Живий світ полярних районів» . — Ленінград: Гидрометеоиздат, 1988.
Самишев Е. З. Антарктичний криль і структура планктонного спільноти в його ареалі. — М. Наука, 1991. 168 с.
Пахневич А. Земля тетанури // " Вокруг света ", лютий 2006, № 2 (2785), рубрика «Спіраль часу».
Björn Sohlenius and Sven Boström. (2005). The geographic distribution of metazoan microfauna on East Antarctic nunataks . — Polar Biology. Volume 28, Number 6 (2005), 439—448.
Convey, P .; Block, W. (1996). Antarctic Diptera: ecology, physiology and distribution. — European journal of entomology, 93: 1-13.
Sohlenius B., Bostrom S., Jonsson KI (2004). Occurrence of nematodes, tardigrades and rotifers on ice-free areas in East Antarctica. — Pedobiologia 48: 395—408.
Oceanography and Marine Biology, An Annual Review. Volume 41: An Annual Review. Edited by RN Gibson, RJA Atkinson. 2003. Pp.1-435.
Huw J. Griffiths. (2010). Antarctic Marine Biodiversity — What Do We Know About the Distribution of Life in the Southern Ocean ? — PLoS ONE 5 (8): e11683. doi: 10.1371 / journal.pone.0011683
Subantarctic Entomology, Particularly of South Georgia and Heard Island (J. Linsley Gressitt, Editor). — Pacific Insects Monograph 23 (1970): 1-374.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Sohlenius2005-1] Björn Sohlenius and Sven Boström. (2005). The geographic distribution of metazoan microfauna on East Antarctic nunataks. — Polar Biology. Volume 28, Number 6 (2005), 439—448.

[MU-2] Luke Sandro & Juanita Constible. Antarctic Bestiary — Terrestrial Animals. Laboratory for Ecophysiological Cryobiology, Miami University. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 26 лютого 2012.

[worldglobe-3] Население Антарктики. Демография Антарктики. world-globe.ru

[Gressitt1967-4] Gressitt, J. L. 1967. Introduction. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 1-33.

[antifauna-5] Рисунок блохи Glaciopsyllus antarcticus(рос.) — Карлтон Рэй Д., Маккормик-Рэй М. Д. «Живой мир полярных районов» — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1988.

[Strong1967-6] Strong Jack. 1967. Ecology of terrestrial Arthropods at Palmer Station, Antarctic Peninsula. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 357—371.

[Fanciulli2001-7] Fanciulli, P.P., Summa, D., Dallai, R. et Frati, F. 2001. High levels of genetic variability and population differentiation in Gressittacantha terranova (Collembola, Hexapoda) from Victoria Land, Antarctica., — Antarctic Science, 13 (3), 2001, p.246-254.

[Wise1967-8] Wise, K. A. J. 1967. Collembola (springtails). In J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 123-48. Google books

[Wise1971-9] Wise, K. A. J. 1971. Collembola of Antarctica. // Pacific Insects Monograph 25: 57-74.(англ.)

[Whitehead1991-10] Whitehead, M. D. et al. (1991). A further contribution on the biology of the Antarctic flea, Glaciopsyllus antarcticus (Siphonaptera: Ceratophyllidae).^{[недоступне посилання з Декабрь 2019]} — Polar biology, 11: 379—383. ISSN: 0722-4060 (Print) 1432—2056 (Online) doi: 10.1007/BF00239690.

[Steele1997-11] Steele, W. K.; Pilgrim, R. L. C.; Palma, R.L. (1997). Occurrence of the flea Glaciopsyllus antarcticus and avian lice in central Dronning Maud Land.^{[недоступне посилання з Декабрь 2019]} — Polar biology, 18: 292—294. ISSN: 0722-4060 (Print) 1432—2056 (Online) doi: 10.1007/s003000050190

[IUCN-12] Hammond, P. S. et al. (2008). Lagenorhynchus cruciger. — In: IUCN 2008. IUCN Red List of Threatened Species.

[Стартувала-13] Міністерство освіті і науки України. Стартувала 24-та українська антарктична експедиція: на станцію "Академік Вернадський" уже вирушає сезонний загін, а зимівників відправлять наприкінці березня. mon.gov.ua (укр.). Процитовано 17 січня 2019.

[Визначено-14] Міністерство освіті і науки України. Визначено учасників 25-ї української антарктичної експедиції - працювати на станції "Академік Вернадський" буде більше молодих науковців та науковиць. mon.gov.ua (укр.). Процитовано 20 січня 2020.

[recordsguinness-15] Самое южное место рождения. recordsguinness.ru

[oliveroetal1991-16] Thomson, M.R.A., Crame, J.A. and Thomson, J.W, ред (1991). Geological Evolution of Antarctica. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 617–622.

[gasparinietal1996-17] Gasparini, Z., Pereda-Suberbiola, X. and Molnar, R.E. // Memoirs of the Queensland Museum : journal. — 1996. — P. 583—594.

[World_Atlas_of_Dinosaurus-18] Большой атлас динозавров. The Usborne Internet-Linked World Atlas of Dinosaurus. — Росмэн-Пресс, 2006, 144 стр.

[Tilbrook1967-19] Tilbrook P. J. 1967. Arthropod Ecology in Maritime Antarctica. — In: J. L. Gressitt (Ed.). Entomology of Antarctica. // Ant. Res. Ser. 10: 340.