Фещенко Василь Іванович

Народився 29 грудня 1943 року в селі Чоповичах (тепер Коростенський район Житомирської області, Україна). Закінчив восьмирічну школу в Чоповичах, скульптурно-прикладне відділення Сімферопольського художнього училища імені Миколи Самокиша. Після здобуття мистецької освіти у 1971 році у Київському художньому інституті (викладач Олександр Ковальов), працював в Житомирі, в майстернях художнього фонду[1]. Живе в Житомирі в будинку на вулиці Київській № 94, квартира 35[2].

Виготовляє роботи з мармуру, бронзи та граніту[1]. Серед робіт:

• цикл композицій «Прокляття війни» (1979);
• «Тарас Шевченко» (1991);
• «Митрополит Іван Огієнко» (2000);
• «Святослав Ріхтер» (2001);
• «Очікування» (2004);
• «Яринка» (2004)[3];

пам'ятники

пам'ятник в Коростені.

меморіальна дошка в Житомирі.

• Марку Вовчку (1977; Нальчик, вулиця Марка Вовчка, 3)[4];
• Івану Огієнку (2014; Житомир);
• Олегу Ольжичу (2014; Житомир)[1];
• Тарасу Шевченку (2014; Коростень);
• Георгію Готовчицю (меморіальна дошка, Житомир)

Створив галерею образів: хірурга Миколи Пирогова, композиторів Михайла Скорульського, Віктора Косенка, Анатолія Білошицького, Дмитра Шостаковича, співака Бориса Гмирі, актора Петра Кукуюка, балерини Лідії Чернишової[1].

Роботи скульптора знаходяться в музеях Житомира, Ужгорода, Крописницького, Львова, Баку, Нальчика, в Національному художньому музеї України[1].

• Почесна грамота Президії Верховної Ради Кабардино-Балкарської АРСР (за створення пам'ятника Марку Вовчку в Нальчику);

почесні звання

• Заслужений художник України з листопада 1995 року;
• Народний художник України з 2009 року;

премії

• Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка (2009);
• Літературно-мистецька премія імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури у номінації «Образотворче мистецтво» (2014; за втілення образу Тараса Шевченка в камені у містах Коростені та Чуднові)[1].