Фомальгаут
Фомальга́ут (альфа Південної Риби/α PsA) — найяскравіша зірка в сузір'ї Південної Риби та одна з найяскравіших зірок на нічному небі. Назва зірки означає «паща кита» в перекладі з арабської فم الحوت fum al-ḥūt.
 DSS image of Fomalhaut, field of view 2.7×2.9 degrees. Credit NASA, ESA, and the Digitized Sky Survey 2. Acknowledgment: Davide De Martin (ESA/Hubble) | |
| Дані спостереження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір’я | Південна Риба |
| Пряме піднесення | 22г 57х 39.0465с[1] |
| Схилення | −29° 37′ 20.050″[1] |
| Видима зоряна величина (V) | 1.16 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A3 V |
| Показник кольору (B−V) | 0.09 |
| Показник кольору (U−B) | 0.08 |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +6.5 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: +328.95[1] мас/р Схил.: −164.67[1] мас/р |
| Паралакс (π) | 129.81 ± 0.47 мас[1] |
| Відстань | 25.13 ± 0.09 св. р. (7.7 ± 0.03 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
1.72[2] |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 1.92±0.02[2] M☉ |
| Радіус | 1.842±0.019[2] R☉ |
| Світність | 16.63±0.48[2] L☉ |
| Ефективна температура | 8,590[2] K |
| Вік | (4.4±0.4)×108[2] млрд. років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для Fomalhaut |
| ARICNS | дані для 01877 |
| Енциклопедія Позасонячних планет | дані для Fomalhaut |
Спостереження
Фомальгаут є єдиною зіркою першої величини, видимою восени в південній частині неба в північних широтах, його розпізнавали багато народів, що населяють північну півкулю, зокрема араби, перси та китайці. За всю історію Фомальгаут змінив чимало назв. Вперше Фомальгаут був ідентифікований ще в доісторичний період — існують археологічні знахідки, що доводять «участь» зірки в певних ритуалах близько 2500 р. до н. е., що проводилися в Персії, де Фомальгауту відводилася роль однієї з чотирьох королівських зірок. У середньовічних відьомський ритуалах (див.: Stregheria) Фомальгаут вважався «занепалим ангелом» та «четвертим вартовим північних воріт».
Характеристики
Це зірка головною послідовності спектрального класу А3, розташована на відстані 25 світлових років (7,7 парсек)[3] від Землі.
До березня 2000 року Фомальгаут та Ахернар (α Ерідана) були двома зірками першої величини, що знаходилися на максимальній кутовій відстані від будь-якої іншої зірки першої величини в астрономічній сфері. Тепер найбільш віддаленою на небесній сфері зіркою першої величини вважається Антарес, зірка в сузір'ї Скорпіон.
Фомальгаут — відносно молода зоря, її вік становить від 200 до 300 мільйонів років, передбачувана тривалість життя — мільярд років. Температура на поверхні зірки — близько 8500 градусів за Кельвіном. Зоря Фомальгаут у 2,3 рази важча за Сонце, її світність більша у 16 разів, а радіус — в 1,85 разів.
Зоряні компаньйони
За останніми дослідженнями астрономів з'ясувалося, що Фомальгаут входить до складу широкої потрійної зоряної системи. Спочатку було виявлено, що компаньйоном головної зірки Фомальгаут A є помаранчевий карлик TW Південної Риби (Фомальгаут B), віддалений на 0,9 світлових років від нього. Третя зірка в системі — червоний карлик LP 876-10 (Фомальгаут C). Він віддалений від Фомальгаут A на 2,5 світлових роки[4] і має власний кометний пояс[5].
Протопланетний диск
Фомальгаут оточений диском космічного пилу тороїдальної форми з добре вирізненим внутрішнім кордоном на радіальній відстані 133 а. о., нахиленому під кутом в 24 градуси. Цей космічний пил має форму поясу завширшки 25 а. о.; геометричний центр цього пилового поясу знаходиться на відстані приблизно 15 а. о. від самого Фомальгаута. Цей пиловий диск також іноді називають «Поясом Койпера Фомальгаута».
Диск навколо Фомальгаута прийнято вважати протопланетним. Він поширює інфрачервоне випромінювання. Орбіта планети, названої Фомальгаут b, була обчислена 1998 року при аналізі розподілу космічного пилу навколо Фомальгаута. 13 листопада 2008 року NASA опублікувало прес-реліз, в якому повідомило, що внаслідок порівняння знімків, зроблених 2004 і 2006 року, було візуально доведено наявність планети, що обертається навколо зірки[7]. Маса цієї планети становить близько 3 мас Юпітера, проте з часом вона може стати важчою, увібравши речовину з диска. Пізніше існування планети було поставлено під сумнів. У 2011 і 2012 роках астрофізики з Флоридського університету (США) та науковці проекту Atacama Large Millimeter Array припустили існування у Фомальгаута як мінімум двох планет: Фомальгаут b і Фомальгаут c. Маса обох планет лежить в інтервалі від маси Марса до декількох мас Землі.
За розрахунками, пиловий диск повинен бути набагато більшим через сонячний вітер Фомальгаута, який відштовхує частки диска назовні. Останнім часом на підставі даних обсерваторії Гершель прийнято гіпотезу про те, що диск має такі невеликі розміри з тієї причини, що він постійно оновлюється осколками від дуже частих, до тисяч на добу, зіткнень крижаних комет з більшими тілами на орбіті зірки[8]. Така кількість зіткнень вимагає наявності в кометному поясі від 1011 до 1014 комет, що аналогічно кількості комет, яку припускають щодо Хмари Оорта в нашій Сонячній системі.
Рух у просторі
Досліджуючи інші зірки, схожі за віком та властивостями, астрономи склали рухому групу зірок Кастора, в яку входить і Фомальгаут.
Тьмяна спалахуюча зірка TW Південної Риби розташована на відстані одного світлового року від Фомальгаута. Ці дві зірки роблять загальне просторове переміщення небом. Вважається, що вони — зірки-компаньйони та могли утворитися з одного зоряного скупчення.
Фомальгаут в художній літературі
Зірка Фомальгаут приваблює насамперед авторів науково-фантастичної літератури та літератури фентезі.
- Королівство Фомальгаут згадується в дилогії Едмонда Гамільтона «Зоряні королі» (1949) та «Повернення до зірок» (1970). Світами, населеними гуманоїдами та негуманоїди, керує двопалатна Рада на чолі з принцесою Ліанною. Столиця — планета Хатхір в системі Фомальгаута.
- У науково-фантастичному романі Станіслава Лема «Повернення з зірок» головний герой повертається на Землю з експедиції в систему Фомальгаут.
- У циклі оповідань Станіслава Лема про Йону Тихого професор Тарантога (один з ключових персонажів) є співробітником Фомальгаутського Інституту.
- Зоряна система Фомальгаут згадується в романі Айзека Азімова «Камінь у небі».
- На планеті системи Фомальгаута розгортається дія в романі Урсули Ле Гуїн «Планета Роканнона».
- Згадується у вірші Говарда Філліпса Лавкрафта «Гриби з Юггота».
- У романі Грега Игана «Diaspora» одна з копій віртуального міста, в якому розгортається дія на борту автономного зорельота до Фомальгаут.
- За книгою Філіпа Діка «Вільне радіо Абельмут» людство зародилося в зоряній системі Абельмут (відомої нам зараз як Фомальгаут) та десятки тисяч років тому покинуло її, щоб колонізувати Землю.
Примітки
- van Leeuwen, F. van Leeuwen, F. (November 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
- Mamajek, E.E. (August 2012). On the Age and Binarity of Fomalhaut. Astrophysical Journal Letters 754 (2): L20. Bibcode:2012ApJL..754...20M. arXiv:1206.6353. doi:10.1088/2041-8205/754/2/L20.
- Perryman, Michael (2010). The Making of History's Greatest Star Map. Heidelberg: Springer-Verlag. doi:10.1007/978-3-642-11602-5.
- Researchers find that bright nearby double star Fomalhaut is actually a triple
- За допомогоюи «Гершеля» зроблено фантастичне відкриття
- ALMA Explores Fomalhaut’s Debris Disc. www.eso.org. Процитовано 22 травня 2017.
- HubbleSite — NewsCenter — Hubble Directly Observes Planet Orbiting Fomalhaut (11/13/2008) — NASA Release
- Herschel spots comet massacre around nearby star (англ.). ESA. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
Література
- Nature 435, 1067–1070 (23 June 2005)|doi: 10.1038/nature03601
Посилання
- Sky and Telescope: Fomalhaut's Kuiper Belt
- Fomalhaut. SolStation. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 23 листопада 2005.
- Яскрава зоря Фомальгаут у сузір'ї Південної Риби
- Астрономи виявили, що зірка Фомальгаут є потрійною системою (6.10.2013)
- Газовий гігант в системі Фомальгаут, схоже, все-таки реальний (29 жовтня 2012 року)