Форест Вітакер

Форест Вітакер народився 15 липня 1961 року у місті Лонгвью, штат Техас, але вже у чотири роки разом з родиною переїхав до Лос-Анджелеса[2]. Його батько Форест Вітакер-молодший (англ. Forest Whitaker, Jr.) був страховим агентом, а мати Лаура Френсіс (англ. Laura Francis) здобула професію вчителя, закінчивши два університети, поки росли її діти[3][4]. У Фореста є два молодших брата Кен і Деймон і старша сестра Дебора.

Навчався у Пелісейдській середній школі, де був гравцем футбольної команди. Крім навчання у ній, Форест брав уроки співу і грав у мюзиклах. Свою першу роль виконав у постановці за п'єсою Ділана Томаса «Під покровом молочного лісу»[2]. Форест закінчив школу 1979 року[5].

Потім на спортивну стипендію він вступає до Каліфорнійського політехнічного університету у Помоні, який покидає після важкої травми хребта. Пізніше він був прийнятий до музичної консерваторію при Університеті Південної Каліфорнії для навчання на оперного співака, а потім поступив і на театральний факультет. Також Форест навчався у Лондонській драматичній студії (відділення у Берклі)[6].

Форест протягом довгого часу працює з найвідомішими режисерами та акторами. Його дебют у кіно відбувся 1982 року. Він зіграв футболіста у молодіжній комедії Емі Гекерлін «Швидкі зміни у школі Ріджмонт Гань» з Дженніфер Джейсон Лі та Шоном Пенном у головних ролях. У 1986 році він знімається у фільмі Мартіна Скорсезе «Колір грошей» (разом з Томом Крузом та Полом Ньюманом) та військовій драмі Олівера Стоуна «Взвод». Через рік він знімається разом з Робіном Вільямсом у комедії Баррі Левінсона «Доброго ранку, В'єтнам».

У 1988 році Форест виконує головну роль саксофоніста Чарльза Паркера у фільмі Клінта Іствуда «Птах». Щоб вжитися у неї, він замикав себе на горищі, де були лише ліжко, диван та саксофон, на якому він паралельно брав уроки гри[7]. Завдяки блискучій грі у фільмі він отримав приз за найкращу чоловічу роль на Канському кінофестивалі, а також номінувався на «Золотий глобус». Протягом 1990-х років Форест продовжує співпрацювати з відомими режисерами. Ніл Джордан запросив його на роль Джоді у фільмі 1992 року «Жорстока гра». Тодд Маккарті з газети Variety описував його гру у цьому фільмі як «приголомшливу» та «дуже емоційну»[8].

У 1999 році Форест знімається у ролі самурая Пса-примари у драмі Джима Джармуша «Пес-примара: Шлях самурая». Як і при підготовці до зйомки у «Птасі», Форест переймався характером свого персонажа, вивчав східну філософію та багато медитував[7]. В одному з інтерв'ю Джармуш зізнався, що створював персонаж спеціально під Вітакера. А в огляді газети «New York Times» було зазначено, що «важко уявити іншого актора, який би зіграв холоднокровного, жорстокого вбивцю з такою теплотою та людяністю»[9].

Наступним великим проектом, у якому брав участь актор, став фантастичний фільм «Поле битви: Земля», заснований на однойменному романі Рона Габбарда. картина була піддана масової критиці, а касові збори не покрили й половини коштів, витрачених на створення[10][11]. Фільм отримав сім нагород премії «Золота малина», а сам Форест номінувався як найгірший актор другого плану, але програв Баррі Пепперу.

У 2001 році Форест знімається у 11-хвилинному фільмі Вонга Карвая «Стеження», одному з п'яти невеликих фільмів, у яких рекламуються автомобілі марки BMW[12]. У 2002 році актор бере участь одразу у двох великих проектах: трилері Джоела Шумахера «Телефонна будка» та картині Девіда Фінчера «Кімната страху».

Найуспішнішим для Фореста стає 2006 рік, коли у прокат виходить фільм «Останній король Шотландії», у якому він виконав головну роль угандійського президента Іді Аміна. Для того, щоб увійти у роль, йому довелося набрати 20 кілограмів, навчитися грати на акордеоні, вивчити суахілі, А також відвідати Уганду, щоб зустрітися з жертвами та свідками режиму Аміна. Це був його перший візит до Африки[13][14]. Завдяки зйомкам у картині Форест став володарем безлічі нагород, таких як «Оскар» за найкращу чоловічу роль, «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль у драматичному фільмі, премії Британської академії кіно і телебачення і багатьох інших.

2002 року Форест як оповідач бере участь у 44 епізодах популярного серіалу «Сутінкова зона»[15]. 2006 року він знімається у ролі лейтенанта Джона Каваннана у поліцейській серіалі «Щит». Восени цього ж року Форест починає зніматися у серіалі «Швидка допомога» у ролі Кертіса Еймса, за що у 2007 році номінується на премію «Еммі», а також знімається у кліпі репера T.I. на пісню «Live in the Sky» разом з Джеймі Фоксом.

Форест почав займатися продюсуванням та режисирування на початку 1990-х років. Він став співпродюсером фільму Білла Дюка «Лють у Гарлемі» (1991), у якому виконав і головну роль. Режисерським дебютом актора став фільм «В очікуванні видиху» (1995), заснований на однойменному романі Террі Макміллана. Відомий американський критик Роджер Еберт помітив, що тон фільму відповідає акторській манері Фореста: «спокійного та впевненого»[16]. На пісню Вітні Г'юстон «Exhale (Shoop Shoop)», що звучить у фільмі, Форест зняв кліп.

Наступною режисерською роботою актора стає романтична комедія «Проблиск надії» (1998) з Сандрою Буллок та Гаррі Коннік-молодшим у головних ролях. 2004 року Форест знімає ще одну романтичну комедію «Перша дочка» (2004) з Кеті Голмс у головній ролі.

2002 року Форест став виконавчим продюсером телефільму «Від дверей до дверей» з Вільямом Мейсі у головній ролі. Картина стала володарем премії «Еммі».

• 1988 Премія Канського кінофестивалю — найкраща чоловіча роль у фільмі «Птах»
• 2006 Премія «Оскар» — найкраща чоловіча роль у фільмі «Останній король Шотландії»
• 2007 Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль у фільмі «Останній король Шотландії»
• 2007 Премія «BAFTA» — найкраща чоловіча роль у фільмі «Останній король Шотландії»

• 1989 Премія «Золотий глобус» — найкраща чоловіча роль у фільмі «Птах»