Фосфазид

Фосфазид (міжнародна транскрипція fAZT) — синтетичний противірусний препарат з групи нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази для прийому всередину. Фосфазид уперше синтезований у Радянському Союзі у 1989 році[1] та застосовується у клінічній практиці з 1999 року.[1][2] Фосфазид застосовується у клінічній практиці виключно в Російській Федерації.[3] Ефективність та безпечність препарату досліджувалась лише у одному мультицентровому дослідженні.

Фосфазид
Систематична назва (IUPAC)
[(2S,3S,5R)-3-azido-5-(5-methyl-2,4-dioxopyrimidin-1-yl)oxolan-2-yl]methoxy-hydroxy-oxophosphanium
Ідентифікатори
Номер CAS 124930-59-2
Код ATC J05AX
PubChem 6334639
Хімічні дані
ФормулаC10H13N5NaO6P+ 
Мол. маса353,21 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність83,7%
Метаболізмгепатичний
Період напіврозпаду2,5 год.(з крові)
ВиділенняНирки
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?(AU) ?(США)

Лег. статус

? (UK) ? (US)

Використання перорально

Фармакологічні властивості

Фосфазид — синтетичний противірусний препарат з групи нуклеозидних інгібіторів зворотньої транскриптази. По хімічній будові фосфазид є фосфорильованим похідним зидовудину.[1][4] Механізм дії препарату полягає в утворенні активного метаболіту — азидотимідіну трифосфату, що інгібує фермент вірусу ВІЛ зворотню транскриптазу та інгібує α-, β- та γ-ДНК-полімерази людини, але інгібуючий ефект до ферментів людини у 100 разів менший, ніж до ферментів вірусів.[2] Згідно даних розробників препарату, фосфазид більш ефективний проти вірусу ВІЛ та має у 6—8 разів меншу токсичність у порівнянні з зидовудином[1] та має активність до інших ретровірусів[2], у тому числі вірусу гепатиту B.[4] Чутливими до дії фосфазиду є такод бактерії Bacillus cereus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Staphilococcus aureus, а також збудник мікозів Candida albicans.[5] За розробку фосфазиду колектив спеціалізованої науково-дослідної лабораторії епідеміології та профілактики СНІД був удостоєний Державної премії Росії в області науки та техніки за 2000 рік.[6]

Фармакокінетика

Фосфазид добре, але повільно всмоктується у шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація в крові досягається протягом 2,5—3 годин. Біодоступність препарату складає 83,7%.[5] Фосфазид добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Фосфазид проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко.[4] Метаболізується фосфазид у печінці. Виводиться із організму фосфазид із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення фосфазиду складає 2,5 годин.

Показання до застосування

Фосфазид застосовується у схемах лікування ВІЛ-інфекції на території Росії у комбінації із іншими антиретровірусними препаратами[7], у тому числі при супутньому вірусному гепатиті С та туберкульозі[4], та при вагітності для профілактики вертикальної передачі інфекції від матері до дитини.[8] Фосфазид може застосовуватися для профілактики інфікування вірусом ВІЛ при аварійних ситуаціях.

Побічна дія

При застосуванні фосфазиду побічні ефекти, згідно даних клінічних досліджень, спостерігаються у 23,3% випадків застосування препарату. Найчастіше із побічних явищ спостерігається анемія (у 13,2% випадків застосування), часто спостерігаються також нудота, важкість у епігастрії, астенічний синдром, підвищення рівня активності амінотрансфераз у крові, рідше діарея, висипання на шкірі.[2]

Протипокази

Фосфазид протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, нудоті, важкій анемії (вміст гемоглобіну в крові нижче 50 г/л), вираженій тромбоцитопенії та нейтропенії, підвищенні рівня креатиніну в крові. Не рекомендовано застосування фосфазиду в перші 14 тижнів вагітності. Під час лікування фосфазидом рекомендовано припинити годування грудьми.

Форми випуску

Фосфазид випускається у вигляді капсул по 0,2 та 0,4 г.

Примітки
  1. http://www.nkj.ru/archive/articles/7676
  2. Ретроспективный анализ применения отечественного препарата фосфазид у ВИЧ-инфицированных пациентов с тяжелым иммунодефицитом Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine. (ВИЧ-инфекция и иммуносупрессия — 2012 — № 4 — С.57-62) (рос.)
  3. http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15690908 (англ.)
  4. Фосфазид — отечественный препарат для лечения ВИЧ-инфекции. Второе рождение Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine. (ВИЧ-инфекция и иммуносупрессия — 2012 — № 2 — С.45-54) (рос.)
  5. http://www.rspor.ru/db_preparats_2010/fosfazid.pdf (рос.)
  6. http://www.crie.ru/lab1.html (рос.)
  7. http://www.medvestnik.ru/library/article/5437 (рос.)
  8. Результаты ретроспективного исследования применения фосфазида и азидотимидина для профилактики передачи ВИЧ-инфекции от матери ребенку Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine. (ВИЧ-инфекция и иммуносупрессия — 2013 — № 1 — С.90-97) (рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.