Фрідріх Єкельн

Фрідріх Єкельн (нім. Friedrich Jeckeln; 2 лютого 1895, Горнберг 3 лютого 1946, Рига) — німецький офіцер Ваффен-СС і Поліції, обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Фрідріх Єкельн
Friedrich Jeckeln
Народження 2 лютого 1895(1895-02-02)
Горнберг, Німецька імперія
Смерть 3 лютого 1946(1946-02-03) (51 рік)
Рига, СРСР
повішення
Країна Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Вид збройних сил Німецька армія
Рейхсвер
Ваффен-СС
Рід військ Гірські війська
Роки служби 1913-45
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька національна народна партія
Член СС[1]
Звання Обергруппенфюрер СС і генерал Ваффен-СС і Поліції
Формування Моторизована дивізія СС «Тотенкопф»
Командування VI ваффен-армійський корпус СС (латиський)
V добровольчий гірський корпус СС
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дома Гогенцоллернів
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Цивільний знак СС
Почесний кут старих бійців
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА
 Фрідріх Єкельн у Вікісховищі

Ранні роки

Фрідріх Єкельн народився 2 лютого 1895 року в місті Горнберг в родині промисловця. 1 жовтня 1913 року вступив в армію. Був учасником Першої світової війни. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 2-го класу. Демобілізований у 1919 році.

1 жовтня 1929 року Єкельн вступив в НСДАП (партійний квиток № 163 348), співробітник політичної організації НСДАП. 15 березня 1930 року Фрідріх вступив в СС (службове посвідчення № 4 367) штурмбаннфюрером, служив в загоні СС в Ганновері. У 1932 році обраний депутатом Рейхстагу від Східного Ганновера.

При введенні посад вищих керівників СС і поліції 28 червня 1938 року одержав цей пост в області «Центр» (Ганновер), що об'єднувала територію XI військового округу.

Друга світова війна

У травні 1940 року був призначений командиром 1-го батальйону 2-го піхотного полку СС «Тотенкопф» в складі моторизованої дивізії СС «Тотенкопф». Фрідріх Єкельн взяв участь в Французській кампанії і в боях на Східному фронті.

З 23 червня 1941 року був вищим керівником СС і поліції на Півдні Росії. Один з організаторів масового терору в Україні (в тому числі масових вбивств у Бабиному Яру (Київ), Рівному та Дніпропетровську). У серпні 1941 доповів про знищення 44 125 євреїв.

З 1 жовтня 1941 був вищим керівником СС і поліції на Півночі Росії (зі штаб-квартирою в Ризі), з 12 грудня 1941 року також ще командир оберабшніта СС «Остланд». Один з організаторів терору, масових вбивств місцевого населення, депортацій на території Литви, Латвії, Естонії та частини Білорусі.

Користуючись підтримкою місцевих націоналістів, керував широкомасштабним знищенням євреїв в Прибалтиці. Очолив керівництво антипартизанськими операціями, сформувавши бойову групу «Єкельн». У міру наближення фронту до території Прибалтики бойова група «Єкельн» стала використовуватися для затикання дірок на фронті.

У червні — липні 1944 року командував VI ваффен-армійським корпусом СС (латиським). 1 березня 1945 року призначений командиром V добровольчого гірського корпусу СС, на чолі якого брав участь в боях у Східній Пруссії і обороні Берліна. 2 травня 1945 року був узятий в полон в Берліні радянськими військами.

Життя після війни

На Ризькому процесі за військові злочини засуджений військовим трибуналом Прибалтійського військового округу до смертної кари. Фрідріх Єкельн був повішений 3 лютого 1946 року в Ризі.

Звання

Нагороди

Перша світова війна

Міжвоєнний період

Друга світова війна

Галерея

Примітки

Джерела

  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German). Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German). Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.
  • Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8
  • Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945 [The Wehrmacht Reports 1939–1945 Volume 3, 1 January 1944 to 9 May 1945] (German). München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985. ISBN 978-3-423-05944-2.
  • Ezergailis, Andrew (1996). The Holocaust in Latvia 1941–1944 – The Missing Center, Historical Institute of Latvia (in association with the United States Holocaust Memorial Museum) Riga. ISBN 9984-9054-3-8.
  • Fleming, Gerald (1984) Hitler and the Final Solution, University of California Berkeley. ISBN 0-520-05103-3
  • FELLGIEBEL, W.P., Elite of theThird Reich, Helion & Company Limited, Solihull, 2003.
  • PATZWALL, K. & SCHERZER, V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001.
  • Miller, Michael D. & Collins, Gareth. ”SS-Obergruppenführer & General der Polizei (H–L)” (på engelska). Axis Biographical Research.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.