Фуженко Іван Васильович
Іван Васильович Фуженко (5 червня 1937, с. Суботці[1] — 17 березня 2011, Москва) — радянський воєначальник, начальник Тилу Збройних Сил — заступник Міністра оборони СРСР, генерал-полковник (1989).
Іван Васильович Фуженко | |
---|---|
Народження |
5 червня 1937 Суботці, Знам'янський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть |
17 березня 2011 (73 роки) Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | Росія |
Приналежність | СРСР |
Рід військ | Сухопутні війська |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1954—1997 |
Звання | Генерал-полковник |
Командування |
14-а гвардійська армія, Туркестанський військовий округ, Тил Збройних Сил, Військова академія бронетанкових військ ім. Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського |
Війни / битви | Афганська війна |
Нагороди |
Освіта
Служба
На військовій службі — з 1954 року[3].
З 1962 року служив командиром взводу, роти в Групі радянських військ у Німеччині, командиром роти, заступником командира та командиром батальйону в Закавказькому військовому окрузі; в 1970—1976 — командиром мотострілецького полку, гвардійської мотострілецької дивізії в Білоруському військовому окрузі; з 1978 — заступником начальника штабу Прибалтійського військового округу, першим заступником начальника штабу Ленінградського військового округу; з 1984 — командувачем 14-ї гвардійської армії Одеського військового округу, першим заступником головнокомандувача Західної групи військ; з 1988 — першим заступником командувача військ Туркестанського військового округу[2][4], брав участь у бойових діях в Афганістані.
У січні 1989 — грудні 1991 рр. — командувач військами Туркестанського військового округу; у грудні 1991 — січні 1992 — начальник Тилу Збройних Сил — заступник Міністра оборони СРСР. У січні-серпні 1992 року — заступник Головнокомандувача ОЗС СНД із тилу. Із серпня 1992 по 1997 рік — начальник Військової академії бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського[2][5].
З 1997 року в запасі. В останні роки життя був провідним аналітиком Управління генеральних інспекторів Міністерства оборони РФ[6].
Обирався (від Термезського територіального виборчого округу № 592 Сурхандар'їнської області) народним депутатом СРСР (1989—1991)[4][7].
Похований на Троєкурівському цвинтарі[4].
Сім'я
Був одружений, мав двох дітей:
син — Фуженко Євген Іванович, командир 4-ї гвардійської танкової дивізії імені Ю. В. Андропова (Наро-Фомінськ, 1999—2002), з 2002 — військовий комісар Московської області[8]; начальник організаційно-мобілізаційного управління Головного штабу Головного командування внутрішніх військ МВС Росії[9]. З квітня 2016 у званні генерал-лейтенанта — керівник групи «Організаційно-штатні заходи та кадрове забезпечення» Росгвардії.
Нагороди
Нагороди Російської Федерації
Нагороди СРСР
Примітки
- Нині — в Знам'янському районі Кіровоградської області, Україна.
- Фуженко Иван Васильевич. Энциклопедия (рос.).
- Энциклопедия МО РФ.
- Фуженко И. В. (рос.). Московские могилы.
- Московские могилы.
- Князьков С.. Служить на благо Отечества // Красная звезда. — 2008. — 30 грудня.
- Фуженко Иван Васильевич (рос.). Последние депутаты последнего Верховного Совета СССР по алфавиту. Процитовано 14 березня 2017.
- Фуженко Евгений Иванович (рос.). БД Лабиринт. Процитовано 14 березня 2017.
- Организационно-мобилизационное управление Главного штаба Главного командования внутренних войск МВД России (рос.). ВВ МВД. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
Посилання
- Фуженко Иван Васильевич. Энциклопедия (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 14 березня 2017.
- Фуженко И. В. (рос.). Московские могилы. Процитовано 14 березня 2017.