Філевич Михайло

Михайло Філевич (перед 1750 — 1804, Холм[1]) — різьбяр, скульптор, працював у стилі рококо з рисами класицизму в містах Львів, Бучач[2], згодом у Холмі.

Філевич Михайло
Народився не пізніше 1750
Помер 1804
Діяльність скульптор
Південна вхідна брама площі Собору Святого Юра у Львові, 1760-ті рр. Архітектор — Клеменс Ксаверій Фесінґер, скульптор — Михайло Філевич.

Життєпис
св. Яким

У 1762 році працював у майстерні Антона Осинського.[3] Між 1768 і 1770 роками М. Філевич і Себастьян Фесінгер зробили передвівтарну перегородку собору святого Юра, яку характеризують могутні високі тосканські колони посередині та дві менші по краях.[4]

У 1770—1773 роках у співпраці з [[Стажевський Семен|Семеном Стажевським (Старевським)] виконав скульптурне оздоблення кате́дри святого Юра у Львові, зокрема, дерев'яні статуї Аарона й Мелхиседека на головному вівтарі, дві кам'яні брами зі скульптурами на подвір'ї перед собором (кам'яні персоніфікації «Церкви римської і грецької», «Віри» і «Надії»), вісім чеснот при сходах до собору, ківорій та єпископський трон[1].

Для церкви Воздвиження Чесного Хреста Господнього[5] монастиря Василіян у Бучачі виконав 6 дерев'яних статуй святих[6] (нині зберігають у Національному музеї у Львові). У 1777 році з Бучача переїхав до Холма.[7] Дмитро Крвавич стверджував, що Філевич виконав статуї для церкви Бучацького монастиря в Холмі, до Бучача вони потрапили, однак їх не використали за призначенням — натомість опинились у збірці Національного музею. Також — що Михайло Філевич був автором чотирьох вівтарних статуй церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Бучачі.[8]

Разом із Франциском Оленським виконав головний вівтар із дияконськими дверима та групу «Архиєрей» у головному вівтарі Успенської церкви у Львові (близько 1773 року; Збігн. Горнунг стверджував, що роботи мали рококову орнаментику, а рельєф ангела-охоронця є точною копією роботи Пінзеля з церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Бучачі[9]), роботи з оздоблення костелу в Монастириськах.

У 1774—1775 рр. перебудував головний вівтар у костелі піарів у Холмі, виконав ківорій, табернакль, амвон, хрещальню та парапет до хорів (можливо, також виконав проєкт внутрішнього вистрою в костелі[10]). Правдоподібно, що його авторству належать також три дерев'яні жіночі фігури з греко-католицької катедри в Холмі (нині — у Музеї Холмської землі). Працював також над головним і двома бічними вівтарями в давній парафіяльній церкві в Чулчицях поблизу Холма. Йому приписують також хрещальню та амвон у по-паулінському костелі у Володаві[11].

Творчість

Творчість Михайла Філевича має ознаки стилю пізнього рококо. Його фігуральній різьбі характерна віддаленість від реальної форми, натомість перевага надається стилізації і деформації. У різьбі по дереву як оздоблювальний мотив охоче використовував путті[11].

Примітки
  1. Kozicka A. Filewicz, Filejewicz, Filimonowicz Michał… — S. 194. (пол.)
  2. Нині — Тернопільської области.
  3. Крвавич Д. Скульптор Пінзель — феномен мистецтва XVIII ст. Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine. // Українська скульптура періоду рококо. — С. 146.
  4. Жишкович В. І. Рококові іконостаси-вівтарі Західної України: особливості образно-пластичної побудови // Вісник ХДАДМ. — 2008. — № 7. — С. 78.
  5. Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996). — Львів : Місіонер, 1997. — іл. — С. . — ISBN 966-7086-24-0.
  6. Станкевич М. Бучач та околиці. Маленькі образки. — Львів : СКІМ, 2010. — 256 с., іл. — С. 85. — ISBN 966-95709-0-4.
  7. Гординський С. Бучач і його мистецькі пам'ятки // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 94.
  8. Крвавич Д. Франціск Оленський // Українська скульптура періоду рококо… — С. 151.
  9. Hornung Z. Oledzki (Olecki, Olenski, Olenski) Franciszek (ok. 1745—1792) // Polski Słownik Biograficzny. — Wroclaw — Warszawa — Krakow — Gdansk : Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 792. (пол.)
  10. Krasny P. Lwowskie środowisko artystyczne wobec idei symbiozy sztuk w wystroju i wyposażeniu wnętrz sakralnych (1730—1780) // Rocznik Historii Sztuki. — Warszawa, 2005. — № XXX. — S. 177. (пол.)
  11. Kozicka A. Filewicz, Filejewicz, Filimonowicz Michal… — S. 195.

Джерела

Посилання
  • Paweł Freus. Michał Filewicz // Culture.pl., listopad 2007 (дата доступу 2 січня 2017). (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.