Хаїм-Нахман Бялик

Хаїм Нахман Бялик (івр. חיים נחמן ביאליק‎; 9 січня 1873(18730109), Івниця, Волинська губернія, Російська імперія — 4 липня 1934, Відень, Австрія) — єврейський поет,народжений в Україні, есеїст, перекладач та редактор, один із засновників новітньої літератури мовою іврит (писав також їдишем).

Хаїм-Нахман Бялик
івр. חיים נחמן ביאליק‎
Народився 6 (18) січня 1873[1][2][3] або 9 січня 1873(1873-01-09)[4][5][…]
Івниця, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 4 липня 1934(1934-07-04)[6][4][…] (61 рік)
Відень, Федеративна держава Австрія[6][7]
Поховання Трумпельдорd
Країна  Російська імперія
 Ізраїль
Національність єврей
Діяльність поет, письменник, перекладач, есеїст, редактор, видавець
Знання мов Їдиш і іврит[4]
Роки активності 1890 — 1934 — 1934
Magnum opus Sefer HaAggadahd, До пташкиd, Q6753673?, Q12408578?, У місті різаниниd і Q16130954?
У шлюбі з Маня Бяликd
Автограф

Життєпис
Єврейські письменники, Одеса 1910. зліва на право: Менделе Мойхер-Сфорім, Шолом-Алейхем, Мордехай Бен-Амі, Хаїм-Нахман Бялік

Народився в селі Івниця біля сучасного Житомира.

Його батько, Ісаак Йосиф (івр. יצחק יוסף ביאליק‎), займався торгівлею деревиною та борошномелінням. Його матір, Діна Пріва (івр. דינה פריבה‎), була заміжня вдруге. Коли Хаїму було 6 років, його сім'я переїхала до Житомира. У 1880 році батько помер і його матір віддала сина на виховання до його діда по батьковій лінії Якова Моше (івр. יעקב משה ביאליק‎). Спочатку Хаїм відвідував хедер, однак з 13 років почав навчатися самостійно. З дитинства він мріяв про навчання в раввинській семінарії в Берліні. На його думку, це дозволило б йому набути достатньо знань та досвіду для того, щоб увійти в сучасну європейську цивілізацію.[8]

Під враженням від журналістської статті про Воложинську єшиву в Литві, він переконав свого діда дозволити йому там навчатися. У Воложині його сподівання на академічну секулярну освіту не були задоволені, оскільки єшива спеціалізувалася в основному на вивчення Талмуду. Однак, в цій ситуації йому довелося зануритися у вивчення традиційних дисциплін.[8]

Навчався в Одесі, де мешкав за адресою вул. Мала Арнаутська, 9.

Почав друкуватися в 1890-х роках.

У 1908 побачило світ повне зібрання його творів, сповнених переконання автора у духовному відродженні свого народу.

Переклав на іврит роман Сервантеса «Дон Кіхот», поезії Фрідріха Шиллера.

Разом з однодумцями поет створив в Одесі навчально-педагогічне видавництво «Морія» (івр. מוריה‎).

Зневірившись у можливості розвитку в СРСР єврейської культури на івриті, переїхав до Тель-Авіва.

У 1926 в США поету були присуджені почесні ступені Єврейської теологічної семінарії та Єврейського інституту релігії.

Ушанування пам'яті
Меморіальна дошка у центрі Ґів'ат Хен, де пояснюється назва поселення та зв'язок із Бяликом

На честь творів Бялика названі вулиці в ізраїльському мошаві Ґів'ат Хен (івр. גִּבְעַת חֵ"ן‎). Назва самого населеного пункту — це акронім від його ініціалів «ХН».

З 1933 року вручається премія його імені.

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. birth registry
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. SNAC — 2010.
  6. Бялик Хаим Нахман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  7. Большая российская энциклопедия — Большая российская энциклопедия, 2004. — ISBN 978-5-85270-320-0
  8. Roth, Cecil (c 1996). Encyclopaedia Judaica.. Encyclopaedia Judaica. ISBN 9650702199. OCLC 246203513.

Посилання
  • Бялик, Хаїм-Нахман // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 215. — ISBN 966-692-578-8.
  • Біографія Бялика

Література
  • Г. І. Полянкер. Бялик Хаїм Нахман // Українська літературна енциклопедія. — Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії імені М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 257.
  • Ш. М. Гордон. Бялик, Хаим Нахман // Краткая литературная энциклопедия. — Москва: Советская энциклопедия, 1962, т. 1, стлб. 811—812.
  • В. Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.