Хлороцтова кислота

Хлороцтова кислота — це органічна сполука класу галогенкарбонових кислот з хімічною формулою .

Хлороцтова кислота

Структурна формула хлороцтової кислоти

Кристалізація хлороцтової кислоти
Назва за IUPAC 2-хлоретанова кислота
Інші назви Монохлороцтова кислота, хлорооцтова кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 79-11-8
Номер EINECS 201-178-4
Номер EC 201-178-4
KEGG D07677 і C06755
ChEBI 27869
RTECS AF8575000
SMILES
C(C(=O)O)Cl
InChI
1S/C2H3ClO2/c3-1-2(4)5/h1H2,(H,4,5)
Номер Бельштейна 605438
Властивості
Зовнішній вигляд безбарвні гігроскопічні кристали
Густина 1,58 г/см3 (20°С)
Тпл 63°C (α-форма), 56,2°C (β-форма), 52,5 (γ-форма)
Ткип 189°C
Розчинність (вода) 421 г/100г (20°С), 604-614 г/100г (30°С), 1329 г/100г (45°С)
Діелектрична проникність (ε) 12,3 (20°С)
Структура
Кристалічна структура моноклінна
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
-504,6 кДж/моль
Ст. ентальпія
згоряння
ΔcHo298
-715,9 кДж/моль
Ст. ентропія So298 325,9 (газ)
Теплоємність, cop 78,8(газ)
Небезпеки
ЛД50 55мг/кг (орально, щури), 76мг/кг (перорально, щури), 180мг/кг (інгаляційно, щури)
ГГС піктограми

ГГС формулювання небезпек H301, H311, H314, H331, H400
ГГС запобіжних заходів P260, P261, P264, P270, P271, P273, P280, P301+P310

, P301+P330+P331, P302+P352, P303+P361+P353, P304+P340, P305+P351+P338, P310, P311, P312 , P321, P322, P330, P361, P363, P391, P403+P233, P405 , P501

NFPA 704
1
4
0
Температура спалаху 126°C
Температура самозаймання 470°C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Будова

Хлороцтова кислота може бути у 4 кристалічних формах: α-, β-, γ- та δ-формі. Найстабільніною є α-форма. В α-формі кислота має моноклінну сингонію. Параметри кристалічної гратки у α-формі: а = 538 пм, b = 1927 пм, с = 801 пм, β = 109,5°[1].

Хімічні властивості

Проявляє хімічні властивості, характерні для карбонових кислот: утворює солі, естери:[2]

Реакції нуклеофільного заміщення

Як і інші галогенкарбонові кислоти, вступає у реакції нуклеофільного заміщення.[2][3]

При нагріванні водного розчину чи розчину солі утвооюється гідроксиетанова кислота:[3]

При взаємодії з аміаком зазвичай утворюється аміноетанова кислота, але за певних умов усі три атоми гідрогену аміаку можуть прореагувати, утоврюючи нітрилотриоцтову кислоту:[3]

Реакція з ціанідом калію дає ціанооцтову кислоту:[3]

Реакція з йодидом натрію є важливим методом одержання йодетанової кислоти:[2]

Утворення хлорангідриду

При взаємодії з трихлоридом фосфору, тіонілхлоридом чи фосгеном утворює хлорангідрид:[3]

Отримання

Отримують α-галогенуванням оцтової кислоти у присутності червоного фосфору чи трихлориду фосфору. Роль каталізатора полягає у тому, що він перетворює оцтову кислоту на її хлорангідрид, який хлорується за атомом карбону швидше, ніж оцтова кислота:[2]

Іншим способом є гідратація трихлоретилену з подальшим гідролізом у присутності сульфатної кислоти:[2]

Токсичність

Хлороцтова кислота дуже токсична. Подразнює дихальні шляхи, викликає опіки. Опіки шкіри призводять до значних втрат рідини. Якщо понад 3% шкіри піддається впливу кислоти, це може бути смертельно[4].

Примітки

  1. XuMuK.ru - ХЛОРУКСУСНЫЕ КИСЛОТЫ - Химическая энциклопедия. xumuk.ru (російська).
  2. Ластухін, Воронов (2006). Органічна хімія. с. 454. ISBN 966-7022-19-6.
  3. Koenig, Günter; Lohmar, Elmar; Rupprich, Norbert; Lison, Martin; Gnass, Alexander (15 жовтня 2012). У Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. Chloroacetic Acids. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a06_537.pub3. ISBN 978-3-527-30673-2. doi:10.1002/14356007.a06_537.pub3.
  4. Chloroacetic acid|ClCH2COOH - PubChem. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англійська). Процитовано 16 вересня 2004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.