Хлібне (Джанкойський район)

Хлі́бне (до 1945 року Сиртки-Аджи-Агмат, крим. Sırtki Acı Ahmat) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 94 особи. Орган місцевого самоврядування - Табачненська сільська рада. Розташоване на південному сході району.

село Хлібне
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Табачненська сільська рада
Облікова картка Хлібне 
Основні дані
Населення 94
Поштовий індекс 96177
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°38′44″ пн. ш. 34°36′23″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96177, АРК, Джанкойський район,с.Табачне, вул.Гагаріна ,23
Карта
Хлібне
Хлібне
Мапа

 Хлібне у Вікісховищі

Географія

Хлібне - маленьке село в східній частині району, в степовому Криму, на лівому березі впадаючої в Сиваш безіменної річки (зараз - колектор Північно кримського каналу), висота над рівнем моря - 9 м [1]. Сусідні села: Світле за 3,5 км на схід, Тютюнове за 2,8 км на південь і Октябр за 3,5 км на південний захід. Відстань до райцентру - близько 28 кілометрів, найближча залізнична станція - Азовська (на лінії Джанкой-Феодосія) - близько 8 км.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Гаджи Аймат входив в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства [2]. Після приєднання Криму до Російської імперії, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [3].

За Відомостями про всіх селища в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, в селі Сирт-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів і 61 мешканець (кримські татари) [4]. На військово-топографічній карті 1817 село Сиртки Чакмак позначене з 11 дворами [5]. Після реформи волосного поділу 1829 року Сиртки-Аджи-Агмат віднесли до Башкирицької волості [6]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар [7] село помітно спорожніло і на мапі 1842 року позначене умовним знаком« мале село», тобто, менше 5 дворів [8].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості. В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Сиртки-Аджи-Агмат - власницьке село, з 1 двором, 5 жителями і мечеттю при колодязях[9]. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село було покинуте мешканцями в 1860-1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [10] та залишалася в руїнах[11], але на триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Сиртки-Аджи-Агмат відзначені 6 дворів [12]. Мабуть, потім село знову спорожніло, і була заселене німецькими і російськими поселенцями [13] в 1890-х роках, оскільки знову згадується тільки в «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1900 рік», згідно з якою в селищі Сиртки-Агмат, приписаного до Ак-Шейхської волості записали 50 жителів в 6 домогосподарствах [14]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[15], в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться хутір Сертки-Аджи-Агмат [16] з населенням 55 чоловік [13].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [17]. У 1922 році повіти перетворили в округу [18]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, село Сертки-Аджи-Агмат, з населенням 123 людини, з яких було 46 німців [13], входило до складу Ак-Шейхської сільради Джанкойського району [19]. Після утворення в 1935 році Колайського району село включили до його складу. Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан [20].

Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму» [21] та у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України [22]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Аджи Агмат перейменували в Хлібне [23]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 года Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського [24] [25].

Примітки

  1. [http: //weather.in.ua/krym/27337 Прогноз погоди в с. Ближньогородське (Крим)]. Weather.in.ua. Процитовано 4 квітня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
  3. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
  4. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті складаються з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // {{{Заголовок}}}. — 1897.
  5. Карта Мухіна 1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 20 березня 2015.
  6. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 року з. 136.
  7. Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  8. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Процитовано 22 березня 2015.
  9. page = 76 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 76. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 2015-03-23 ​​.
  10. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — Таврійський Національний Університет, 2005.
  11. Ханацкій К. В. {{{Заголовок}}}. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 423. Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.
  12. .htm Триверстова карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-е. Археологічна карта Криму. Процитовано 27 березня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
  14. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  15. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
  16. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 232.
  17. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  18. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  19. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 319.
  20. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  21. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  22. p = 9229 Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  23. Указ Президії Верховної ради Російської РФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  24. Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
  25. Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. {{{Заголовок}}}. — 2007. Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.