Табачне (Джанкойський район)

Таба́чне (до 1945 року Аджи-Ахмат, крим. Acı Ahmat) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Центр сільської ради. Розташоване на південному сході району.

село Табачне
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Табачненська сільська рада
Облікова картка Табачне 
Основні дані
Населення 1 506
Поштовий індекс 96177
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°36′47″ пн. ш. 34°36′52″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96177, АРК, Джанкойський район,с.Табачне, вул.Гагаріна ,23
Карта
Табачне
Табачне
Мапа

 Табачне у Вікісховищі

Географія

Табачне — село в східній частині району, в степовому Криму, на березі правої притоки впадаючої в Сиваш безіменної річки (зараз — колектор Північно- Кримського каналу), висота над рівнем моря — 18 м[1]. Сусідні села: Світле за 3,5 км на північний схід, Хлібне за 2,8 км на північ і смт Азовське за 2,5 км на південний захід, там же найближча залізнична станція Азовське (на лінії Джанкой Феодосія). Відстань до райцентру — близько 25 кілометрів.

Історія

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства входило 2 села: Гаджи Аймат і Ергі Гаджи Аймат[2], надалі фігурують, як одне. Після приєднання Криму до Російської імперії, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту.

За даними на 21 жовтня 1805, в селі Ілгери-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів та 78 жителів кримських татар[3]. На військово-топографічній карті 1817 село Алгери найман позначена з тими ж 11 дворами[4]. Після реформи волосного поділу 1829 Ільгери Аджи-Акмат віднесли до Башкірицької волості. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар[5] село помітно спорожніло і на карті 1842 Ільгери-Аджи-Акмат позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[6].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончекської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Ахмат — «власницьке» (тобто, що знаходиться в приватній власності) татарське село з 1 двором, 9 жителями і мечеттю при колодязях[7], а, згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867» , село Ельгара Аджи Акмат була покинуте жителями в 1860–1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853–1856 років, в Туреччину[8] і залишалося в руїнах[9].

Після того, як 4 червня 1871 Олександром II булизатверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів) …[10], була утворена німецька Ейгенфельдська волость, до якої приписали відроджене, мабуть, кримськими німцями, село, хоча, згідно енциклопедичнго словника «Німці Росії» , село Грінфельд , або Аджи-Ахмат німецький, було засноване тільки в 1897 році[11]. Уже в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889» , складеної за результатами Х ревізії 1887, в Елгері-Аджи-Ахмата значилося 12 дворів та 65 жителів[12].

Після земської реформи 1890 року[13] село віднесли до Ак-Шейхської волості. З 1897 року ведеться історія євангелістсько-лютеранського села Грінфельд, заснованого вихідцями з бердянських колоній[11] . За «… Пам'ятною книжці Таврійської губернії на 1900 рік» вже в селі Аджи-Ахмат значилося 172 жителя в 17 дворах[14], в 1905 році, згідно енциклопедичного словника «Німці Росії»  — 149[11]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [15], в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Аджи-Ахмат німецький [16] з населенням 182 людини[11].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[17]. У 1922 році повіти перетворили в округи[18]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[19] і село включили до його складу. Згідно Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 , Аджи-Ахмат, з населенням 163 особи, з яких 153 німця[11], входив до складу Акшейхської сільради Джанкойського району [20] Постановою КримЦВК від 15 вересня 1930 був знову створений Біюк-Онларський район (указом Президії Верховної Ради РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 перейменований в Октябрьский[21]), тепер як німецький національний[22], в який включили село. Після утворення в 1935 році Колайського району[19] (перейменованого указом ЗС РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року в Азовський[23]) село включили до його складу.

Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[24], до того часу жителів було 128 осіб[11]. Після звільнення Криму від фашистів у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[25] і у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[26]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, Аджи Ахмат перейменували в Табачне[27]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського [28][29].

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Табачне (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.
  3. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 120. — 1897.
  4. Карта Мухіна 1817. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-4.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
  5. Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман в Туреччину в кінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів [http: //elib.crimea.edu/index.php? Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу] за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  6. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1842/42-5-1.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  7. [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 75 Таврійська губернія . Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75]. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 27 березня 2015.
  8. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — Таврійський Національний Університет, 2005.
  9. Ханацкій К. В. {{{Заголовок}}}. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 423. Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.
  10. Височайше затверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів), проштовхування на казенних землях в губерніях: С.-Петербурзької, Новгородської, Самарської, Саратовської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської і Таврійської і в області Бессарабської.
  11. Упоряд. Дізендорф, Віктор Фридрихович. {{{Заголовок}}}. — 479 с.
  12. Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  13. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
  14. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  15. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  16. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915, с. 231.
  17. [http: //dzhankoy.com.ua/publications/? IDpub = 26 Історія Джанкойського района]. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  18. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  19. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  20. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 310.
  21. [http ://road-crimea.narod.ru/rename.htm Указ Президії Верховної Ради РРФСР 14 грудня 1944 р]
  22. Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР. Постанова ВЦВК від 30.10.1930. Архів [https: //7law.info/ussr/act8u/w175.htm оригіналу] за 28.07.2014. Процитовано 1 липня 2013.
  23. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від № 621/6 від 14 грудня 1944 р
  24. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  25. Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013.
  26. [http: //www.goloskrima.com/? p = 9229 Як заселяли Крим (1944-1954).] Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
  27. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  28. Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР з Кримської області, с. 442.
  29. Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. Стор. 44. — 2007. Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.