Табачне (Джанкойський район)

Табачне — село в східній частині району, в степовому Криму, на березі правої притоки впадаючої в Сиваш безіменної річки (зараз — колектор Північно- Кримського каналу), висота над рівнем моря — 18 м[1]. Сусідні села: Світле за 3,5 км на північний схід, Хлібне за 2,8 км на північ і смт Азовське за 2,5 км на південний захід, там же найближча залізнична станція — Азовське (на лінії Джанкой — Феодосія). Відстань до райцентру — близько 25 кілометрів.

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства входило 2 села: Гаджи Аймат і Ергі Гаджи Аймат[2], надалі фігурують, як одне. Після приєднання Криму до Російської імперії, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту.

За даними на 21 жовтня 1805, в селі Ілгери-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів та 78 жителів кримських татар[3]. На військово-топографічній карті 1817 село Алгери найман позначена з тими ж 11 дворами[4]. Після реформи волосного поділу 1829 Ільгери Аджи-Акмат віднесли до Башкірицької волості. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар[5] село помітно спорожніло і на карті 1842 Ільгери-Аджи-Акмат позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[6].

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончекської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Ахмат — «власницьке» (тобто, що знаходиться в приватній власності) татарське село з 1 двором, 9 жителями і мечеттю при колодязях[7], а, згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867» , село Ельгара Аджи Акмат була покинуте жителями в 1860–1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853–1856 років, в Туреччину[8] і залишалося в руїнах[9].

Після того, як 4 червня 1871 Олександром II булизатверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів) …[10], була утворена німецька Ейгенфельдська волость, до якої приписали відроджене, мабуть, кримськими німцями, село, хоча, згідно енциклопедичнго словника «Німці Росії» , село Грінфельд , або Аджи-Ахмат німецький, було засноване тільки в 1897 році[11]. Уже в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889» , складеної за результатами Х ревізії 1887, в Елгері-Аджи-Ахмата значилося 12 дворів та 65 жителів[12].

Після земської реформи 1890 року[13] село віднесли до Ак-Шейхської волості. З 1897 року ведеться історія євангелістсько-лютеранського села Грінфельд, заснованого вихідцями з бердянських колоній[11] . За «… Пам'ятною книжці Таврійської губернії на 1900 рік» вже в селі Аджи-Ахмат значилося 172 жителя в 17 дворах[14], в 1905 році, згідно енциклопедичного словника «Німці Росії»  — 149[11]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 [15], в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Аджи-Ахмат німецький [16] з населенням 182 людини[11].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[17]. У 1922 році повіти перетворили в округи[18]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район[19] і село включили до його складу. Згідно Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 , Аджи-Ахмат, з населенням 163 особи, з яких 153 німця[11], входив до складу Акшейхської сільради Джанкойського району [20] Постановою КримЦВК від 15 вересня 1930 був знову створений Біюк-Онларський район (указом Президії Верховної Ради РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 перейменований в Октябрьский[21]), тепер як німецький національний[22], в який включили село. Після утворення в 1935 році Колайського району[19] (перейменованого указом ЗС РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року в Азовський[23]) село включили до його складу.

Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[24], до того часу жителів було 128 осіб[11]. Після звільнення Криму від фашистів у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»[25] і у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[26]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, Аджи Ахмат перейменували в Табачне[27]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського [28][29].