Ценко Микола

Засновниками Фундації «Ценко — Добро Творити» 1982 року стали громадський діяч Микола Ценко разом з сином Олексієм. Створення фундації було присвячене 90-літтю Блаженнійшого Патріарха Йосифа та пам'яті дружини і матері — Володимири.

В грудні 1984 року фундацію було збільшено та закріплено при Релігійному Товаристві «Свята Софія», створено окрему комісію для розподілу відсотків з фундації. За власним бажанням засновники не ввійшли до складу комісії, а стали тільки дорадниками.

На 1988 рік комісія, очолювана Романом Осінчуком, складалася з сімох членів й оперувала відсотками з коштів фонду, який становив 72 762 долари. За чотири роки діяльності комісії було виплачено 23 170 доларів на допомогу українцям в багатьох країнах — стипендії семінаристам і студентам-богословам, студентам літніх курсів з Польщі на гуртожиток, які студіювали в Римі, дяковчительські курси, виховання священиків та будову дому молоді в Югославії, катехизацію та будову осередку молоді в Аргентині, Інститут дослідів переслідування релігії в Україні, будову бурси у Білому Борі, виховну діяльність української молоді в Перемишлі, Український Маріянський Музей при Дейтонському університеті, щорічні дотації на чотири українські католицькі церкви (Собор св. Софії в Римі — Італія, Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Лурді — Франція, в Канберрі — Австралія, Церква Богородиці в Ітапарі — Бразилія), СФУЖО (журнал «Українка в світі») та на одноразову допомогу трьом парафіям в Аргентині[11].

У травні 1992 року в приміщенні Філії Українського Католицького Університету (УКУ) ім. св. Климента відбулося засідання з нагоди 10-ліття Фундації. Фонд благодійної фундації становив 114 872.83 долара, а залишок до розподілу по розрахунках і виплатах із відсотків від капіталу — 8 468.76 долара. Він був розподілений для Пласту в Україні, Пласту в Польщі, для радіотрансляції «Голос мирян» у Філадельфії, для студентів УКУ в Римі , для 15-х семінаристів Прудентополіса в Бразилії, для школярів у Перемишлі[12].

17 червня 1993 року на нараді комісії повідомлено, що за час існування фундації надано допомоги на важливі почини, зокрема для розвитку українського релігійного та громадського життя, на суму, яка перевищує 63 тис. доларів. Співзасновники фундації, з огляду на зменшення відсотків від капіталу, вирішили виділити особисті фонди через Товариство «Свята Софія» на видання для України повісті «Михайлик» Марії Дмитренко тиражем 200 тис. примірників[13]; придбання та розбудову амбасади України у Вашингтоні; розбудову Пласту в Україні; будову пам'ятника Тарасові Шевченку у Львові та інше[14].

1989 року разом з сином створив при Релігійному Товаристві «Свята Софія» Фундацію для збереження української молоді в діаспорі з основним фондом 10 тис. доларів, який згодом зріс у декілька разів завдяки пожертвам благодійників. Головна мета — збереження національної ідентичності української молоді, яка мешкає поза межами України, через фінансування різних курсів, фестивалів, літніх і зимових таборів, праці аматорських гуртків, творення літератури для молоді тощо[15].