Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Костянтівка)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці — православна церква у селі Костянтівка, Зміївський район, Харківська область. Входить до Зміївського округу Ізюмської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату).
Різдвяно-Богородицький храм | |
---|---|
| |
49°46′54″ пн. ш. 36°15′37″ сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, c. Костянтівка, Зміївський район |
Кінець будівництва | не пізніше 1690 |
Зруйновано | 1963 |
Відбудовано | 2014 |
Належність | Українська православна церква (Московський патріархат), Ізюмська єпархія, Зміївський благочинний округ |
Єпархія | Ізюмська єпархія УПЦ МП |
Адреса | Харківська область, Зміївський район, c. Костянтівка, вул. Донець-Захаржевського, 35 |
Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
Вебсайт | konstantovka.prihod.ru |
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Костянтівка) (Україна) | |
Сучасна церква, є перебудованим сільським клубом (клуб побудовано за радянських часів) який освячено 13 вересня 2014 року. Але з XVII століття, у селі (на той час слободі) існувала попередня Різдво-Богородицька церква, яка була зруйнована в 1963 році (на той час храм вже не функціонував).
Історія храму
Перший храм на честь Різдва Богородиці побудований у слободі Костянтинівка (назва яка використовувалася до 1932 року) не пізніше 1690 року.
Згідно зі Сповідним розписом за 1737 рік при Костянтинівській Різдва Богородиці церкви було: духовних 24 чоловік., 26 жінок; підданих черкасів поміщика Михайла Захаржевського: а) рядових козаків 118 чоловік., 104 жінок; б) посполитих черкасів 290 чоловік., 218 жінок; в) працівників 6 чоловік., 2 жінки; г) богаделенних 10 чоловік., 4 жінки.
У 1798 році власник села надвірний радник Андрій Михайлович Донець-Захаржевський побудував новий кам'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці, на місці старої дерев’яної церкви. Храм розташовувався неподалік від маєтку Донець-Захаржевських. Архітектором був Ярославський Петро Антонович, Харківський міський архітектор[1][2]. Під храмом було розміщено родинну крипту для поховання представників родини Донець-Захаржевських. Лукомский Г. К. у книзі «Старовинні садиби Харківської губернії» надає опис храму і зазначає його подібність до храму в Бабаях. Храм мав красивий ампірний іконостас.
Син будівника церкви, Дмитро Андрійович добудував до дзвіниці ще один дерев’яний поверх з годинником.
З 30-х років ХХ століття (після приходу до влади комуністів) богослужіння в храмі припиняються.
У 1963 році постраждалий у Другу світову війну храм, був остаточно зруйнований. На місці зруйнованого храму було побудовано сільську школу, а крипту було замуровано.
Довгий час в селі був відсутній храм, а найближчий храм був у селі Борова. У липні 2012 року селищною радою під храм було віддано будівлю місцевого клубу. Поки проводилися роботи з перебудови будівлі під храм і ремонтні роботи, в будівлі відбувалися молебні та панахиди по суботах і неділях і в святкові дні. Ремонт та облаштування храму і прилеглої території проводяться й досі.
9 серпня 2013 року було зареєстровано Костянтівську релігійну громаду. Настоятелем був призначений ієрей Сергій Петрович Пронников. Перша Божественна Літургія була здійснена у Великодню ніч 5 травня 2013 року. На будівлю храму було встановлено купол.
У 2016 році до храму було добудовано дзвіницю. На 2017 рік продовжуються оздоблювальні роботи.
Клір
Дані по кліру храму Різдва Пресвятої Богородиці взяті з Харківських календарів.
Священики
- Яворницький Андрій (?-1791)
- Корнільєв Григорій Спиридонович (?-1897-1902-?)
- Корнільєв Іоанн Григорович (?-1903)
- Секірський Михайло (1903-1904-?)[3]
- Місце вакантне (1906)
- Полтавцев Олександр Тимофійович (?-1908-1917-?)
- протоієрей Бородаєвський Михайло Васильович (10.06.1927-3.04.1929) [4]
9 серпня 2013 року - відновлення громади
- Пронніков Сергій Петрович (з 2013)
Псаломщики
- Бутков Іван Александрович (1887-1906-?)[3]
- Кононенко Матвій Стефанович (?-1908-1917-?)
Церковні старости
- Дерев'янко Роман (1899-1904-?)[3]
Цікаві факти
- Згідно з «Історико-статистичного опису Харківської єпархії» (Філарет) в Костянтинівській Різдвяно-Богородичній церкві знаходилася чудодійна ікона Казанської Божої Матері. Після того як функціонування церкви було припинено в 1930-ті роки, все церковне начиння, так само й ікона Казанської Божої Матері, безслідно зникли.
Примітки
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
- Православные храмы и монастыри Харьковской губернии 1681—1917. Альбом-каталог. — Х.: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. ISBN 978-966-8246-73-9
- Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — С. 229.(рос. дореф.)
- Святыня Нововодолажчины. По благословенню Высокопреосвященнейшего Никодима, митрополита Харьковского и Богодуховского. — Х : Прапор, 2008. — С. 66. — ISBN 978-966-8690-87-7.(рос.)
Джерела
- Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-15-11.(рос.)
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: вид. «Кроссроуд», 2009. — 288 с. ISBN 978-966-8759-66-6
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
- Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. Под ред. Н.А. Твойницкаго. — СПб. : Типографія «Общественная польза», 1905. — С. 249 – 403с.(рос. дореф.)
- Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния,(репринтное издание). Под ред. проф. В.И. Талиева. — Х. : Издательство САГА, 2007. — С. 326 - 346. — ISBN 978-966-2918-26-7.(рос.)
- Православные храмы Харьковской губернии 1681-1917 гг. Альбом-каталог /Ред. А.Ф. Парамановъ. — Х. : Харьковский частный музей город ской усадьбы, 2007. — С. 21 - 346. — ISBN 978-966-8246-73-9.(рос.)