Зміївський благочинний округ УПЦ (МП)
Зміївське благочиння (Зміївський благочинний округ) – з 2012 року благочиння (частина) [1] Ізюмської і Куп’янської єпархії (до цього частина Харківської єпархії) Української православної церкви (Московського патріархату), яка об'єднує групу парафій на території Зміївського району Харківської області.
| ||||
Основні дані | ||||
Церква | Українська православна церква (Московський патріархат) Ізюмська і Куп’янська єпархія | |||
---|---|---|---|---|
Заснована | 2012 | |||
Юрисдикція | Зміївський район | |||
Єпархіальний центр | Зміїв | |||
Кафедральний собор | Свято-Троїцький собор | |||
Парафій | 18 парафій | |||
Монастирів | 1 (жіночій) | |||
Правлячий архієрей | ||||
благочинний |
Благочинний – протоієрей Олександр Миколайович Белозор
Історія
Поява християнства на Зміївщині
В 1640 році Кіндрат Сулима, з загоном задніпрянських козаків, розбив татар в районі річок Мжа і Мерла, взяв багатьох їх в полон, в тому числі хана Аксака. Після цього Сулима влаштував постійну фортецю на річці Мжі, як оборонну споруду проти татарських навал[2][3]. За церковними актами XVII століття в Змієві були храми: Покровський, Троїцький, Петропавлівський і Успенський. У приміських слободах були храми: в Замості – Миколаївський, в Звідках - Преображенський; в Пісках - Архангельський.
Згідно царської грамоти від московських царів Івана та Петра Олексійовичів до Зміївського воєводи Федора Юхимовича Нєрова[4] датованої 11-м груднем 1695 року, можна побачити, що Покровський храм в Змієві існував раніше 1668 року. Покровський дерев'яний храм існував до 1808 року.
За актом 1681 року в Змієві вже є Троїцький храм і його священика. У 1726 році священик і прихожани, просили дозволу освятити новий Троїцький храм, який згорів від блискавки в 1721 році. У 1769 році Троїцький храм знову згорів і було отримано дозвіл на побудову нового дерев'яного храму.
У 1805 році єпископ Слобідсько-Український і Харківський Христофор, на прохання громадян благословив, замість колишніх на той час в місті дерев'яних храмів - Троїцького, Покровського і Петропавлівського, спорудити одну кам'яну Соборну церкву в ім'я Живоначальної Трійці, з двома прибудовами: Покрови Пресвятої Богородиці і апостолів Петра і Павла. Освячення головного престолу в ім'я Живоначальної Трійці відбулося було в 1814 році. Прибудова, з правого боку, в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці, освячена в 1822 році Зміївського Духовного правління першоприсутнім і благочинним протоієреєм Дмитром Сільванським. У 1836 році Високопреосвященний Мелетій, згідно з проханням протоієрея Захарія Соколовського та уповноважених від прихожан, благословив спорудити при Троїцькій соборній церкві нову кам'яну дзвіницю, з приміщенням в ній церкви в ім'я апостолів Петра і Павла. У 1844 році, після закінчення будівництва дзвіниці, влаштована в ній церква освячена архієпископом Інокентієм. В указі від 19 грудня 1732 року говориться: «містами, які по близькості до Зміївського протопопа, Андріївка, Бишкин, Лиманом, зборами і всяким правлінням відати Зміївському протопопу Стефану Ковалевському, а тобі, протопопу (Ізюмському) Прокопію Бужинському, ні в чому не відати».
Благочинні округи Зміївського повіту (Російська імперія)
У ХІХ- поч. XX сторіч, на території Зміївського повіту розташовувалися три округи Харківської єпархії. З 19 березня 1800 року зусиллями першого єпископа Слобідсько-Українського і Харківського Христофора Сулими, у Харкові відкривається духовна консисторія [5] Харківської єпархії (Харківське духовне правління яке існувало з 1744 року було скасовано). У якості допоміжних консисторських закладів існували в більшості повітових містах, духовні правління. Наказом Синоду №2093 з 13 колишніх духовних правлінь (протопопій), зосталися шість (у містах Охтирка, Богодухів, Ізюм, Куп’янськ, Острогорськ, Суми), також додалися три нові (у містах Зміїв, Старобільськ, Богучар). Таким чином у Харківській єпархії, стало дев’ять духовних правлінь. Наступним після духовних правлінь (протопопій) допоміжним органом було благочиння. Благочинні служили за вибором духовенства, знаходилися у майже всіх повітових та заштатне місто містах, а також у великих слободах. Посада благочинного, була почесною посадою і ніякої винагороди за собою не несла.
Єпархія поділялася на церковні округи — протопопії, які відповідали повітам, і управлялися протопопами, і духовними правліннями. Протопопії поділялися на благочинні округи (благочиння) і управлялися благочинними. Благочиння поділялися на парафії. Згодом інститут протопопії ослаб, а в 1840 році його було остаточно ліквідовано. Виборність благочинних було скасовано наказом Синоду у 1881 році.
Згідно Історико-статистичному опису Харківської єпархії єпископа Харківського і Охтирського Філарета (1857 рік) [6] на території Зміївського повіту було три благочинних округи (77 церковних приходу). В управлінні благочиння: благочинний, депутат та духівник. Харківські календарі надають імена благочинних Зміївського повіту, якщо у 60-хх роках ХІХ століття вказуються два імені, то з 80-хх років вже постійно фігурують три особи, згідно трьом благочинним округам. Центром благочиння було місто чи слобода, де знаходився храм благочинного.
Зміївський район в Харківській єпархії (Україна з 1991 року)
З початку 90-х років ХХ століття Зміївський район входив до 6 благочинного округу Харківської єпархії УПЦ (МП). В цей благочинний округ входили Зміївський, Нововодолазький і Харківський райони. З 12 травня 1992 року до 20 вересня 2001 року благочинним 6 округу був Антоній (Сухоруков)[7].
Парафії
Зміївський округ об'єднує 18 парафій, розташованих в Зміївському районі Харківської області і один жіночій монастир.
Приходи благочиння
- м. Зміїв: вул. Сизранцева, 26
- координати:
№ | Храм | Адреса | Світлина | Настоятель | Примітка | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Свято-Троїцький храм | м.Зміїв, вул. Сизранцева, 26 | протоієрей Олександр Белозор | благочинний собор | ||
2 | Свято-Миколаївський храм | м.Зміїв, вул. Озерна, 12 | ієрей Василь Хвост | |||
3 | Свято-Покровський храм | Тимченки, вул. Перемоги, 4 | протоієрей Потапій (Бадрі) Лонгізолович Цурцумія | |||
4 | Хрестовоздвиженський храм | Лиман, мдн. Леніна, 54 | протоієрей Іоанн Штепула | |||
5 | Свято-Трифоновський храм | Слобожанське, вул. Ціолковського | протоієрей Микола Миколайович Ринчак | |||
6 | Свято-Георгіївський храм | Донець, вул. Руднєва, 11а | протоієрей Олексій Балашов | |||
7 | Свято-Миколаївський храм | Шелудьківка, вул. Леніна, 86 | протоієрей Арсеній Кухаренко | |||
8 | Храм преподобного Серафима Саровського | Геніївка, вул. Леніна, 69 | протоієрей Олег Власюк | |||
9 | Свято-Вознесенський храм | Скрипаї, вул. Товстокорого, 57 | ієрей Олександр Оніщенко | |||
10 | Іоано-Богословський храм | Велика Гомільша, вул. Набережна, 14 | ієрей Герман Риндін | |||
11 | Храм Різдва Христова | Борова, вул. Перемоги, 13 | ієрей Леонід Картавцев | |||
12 | Свято-Успенський храм | Соколове, вул. Радянська, 7 | протоієрей Михайло Шульга | uspenie-sokolovo.church.ua | ||
13 | Свято-Успенський храм | Бірки, вул. Леніна, 2 | ієрей Сергій Валентинович Стешенко | |||
14 | Храм Нерукотворного Образу Христа Спасителя | Первомайське, вул. Каштанова | протоієрей Леонід Петрович Побігайленко | |||
15 | Храм Різдва Пресвятої Богородиці | Костянтівка, вул. Донця-Захаржевського, 35 | протоієрей Сергій Пронніков | |||
16 | Храм святого Димитрія Солунського | Чемужівка, вул.Вишнева, 18 | протоієрей Антоній Старцев | |||
Колишні приходи благочиння
№ | Храм | Адреса | Світлина | Настоятель | Примітка | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Архангело-Михайлівський храм | Таранівка, вул. Садова, 10а | протоієрей Дмитро Шостенко | Приєдналась до ПЦУ | ||
Монастирі
№ | Храм | Адреса | Світлина | Настоятель | Примітка | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Борисо-Глібський монастир | Водяне | Ігуменя Ангеліна (Нечаєва) | borisogleb-mon.church.ua | ||
Джерела
- Плигун О. Свято-Борисо-Глібський жіночий монастир. 2007.-64 с.
- Парамонов А.Ф. Православні храми та монастирі Харківської губернії. Альбом-каталог — Харків «Харківський приватний музей міських маєтків»,2007— 350 с. — ISBN 978-966-8246-73-9
- Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. 2-е переиздание. — Х : Сага, 2007. — 348 с. — ISBN 978-966-2918-15-11.(рос.)
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859.
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: вид. «Кроссроуд», 2009. —288 с. ISBN 978-966-8759-66-6
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х : Університетська типографія, 1882. — 365 с.(рос. дореф.)
- Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния,(репринтное издаине). Под ред. проф. В.И. Талиева. — Х. : Издательство САГА, 2007. — С. 326 - 346. — ISBN 978-966-2918-26-7.(рос.)
Посилання
Примітки
- БЛАГОЧИННИЧЕСКИЙ ОКРУГ. www.pravenc.ru. Процитовано 22 вересня 2018.
- Щелковъ К.П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская типографія, 1882. — С. 9.(рос. дореф.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. Отдѣленiе 4. — Харьковъ : Въ Университетской типографіи, 1857. — С. 180.(рос. дореф.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. Отдѣленiе 4. — Харьковъ : Въ Университетской типографіи, 1857. — С. 182.(рос. дореф.)
- Самойлович Иванъ. Справочная книга для Харьковской епархіи. — Х. : И.М. Варшавчика, 1904. — С. 4.(рос. дореф.)
- Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи. Отдѣленiе 4. — Харьковъ : Въ Университетской типографіи, 1857. — С. 182.
- Сайт Харківської єпархії
- Журнали засідання Священного Синоду УПЦ від 8 травня 2012 року, Журнал № 45