Церцис канадський

У природі ареал виду охоплює східну частину Північної Америки — від південного Онтаріо і Нью-Йорка на південь до Флориди та на захід до Айови, Небраски, Техасу і півночі Мексики.

У культурі поширений в Україні (в Ужгороді, Львові, Києві), а також на Чорноморському узбережжі, успішно росте і плодоносить у Баку, Єревані, Тбілісі, в містах Середньої Азії.

Дещо теплолюбний, але зимостійкіший від церсиса європейського. Досить вимогливий до вологості та поживності ґрунту. Страждає від посухи.

Дерево заввишки до 18 м з шатроподібною кроною. Гілки та стовбур з чорно-сірою корою. Пагони червоні.

Листки широкі яйцеподібні до майже округлих, довжиною (5)8—16 см, з серцеподібною основою і короткозагоостреною верхівкою, опушені, зазвичай, лише знизу, біля основи пластинки, зверху сизо-зелені, знизу тьмяно-сизі, восени світло-жовті.

Квітки по 4—8 в пучках, світло-рожеві або рожево-бузкові, довжиною 1—1,2 см.

Боби довжиною 6—10 см, шириною 2 см. Насіння овальне, довжиною 5—6 мм, шириною 4-5 мм, матове, темно-коричневе. Вага 1 тис. насінин 20—30 г

Цвіте в квітні — травні. Плодоносить у вересні - жовтні.

Українська радянська енциклопедія. — Т. 16. — К. : АН УРСР, 1964. — С. 27.