Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів
Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів — міжнародне змагання серед спортсменів до 20 років, що проводиться раз на 2 роки Європейською легкоатлетичною асоціацією. Традиційно проходить у другій половині липня. До участі допускаються спортсмени, яким у рік проведення чемпіонату виповнюється 19 років або менше. Вперше відбувся в 1970.
Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів European Athletics U20 Championships | |
---|---|
Загальна інформація | |
Статус | активний |
Тривалість | 4 дні |
Регулярність | раз на два роки |
Засновано | 1970 |
Вебсайт | посилання |
Чемпіонат у Вікісховищі |
Історія
Чемпіонат Європи серед юніорів — одне з найстаріших змагань в міжнародному легкоатлетичному календарі. Вперше ідея виявити найсильніших спортсменів Європи у віці до 20 років була реалізована ще в 1964. Тоді у Варшаві відбулися так звані неофіційні Європейські юніорські легкоатлетичні ігри, програма яких включала всі основні дисципліни легкої атлетики. Через 2 роки турнір під свій патронаж взяла Європейська легкоатлетична асоціація, і Ігри отримали офіційний статус. Нарешті, в 1970 у французькому Коломбі на їх основі був організований перший чемпіонат Європи серед юніорів.
Програма і формат змагань регулярно зазнавали різних зміни. Так, до 1989 вікові обмеження були різними для юніорів і юніорок. Перші виступали в категорії до 20 років, а другі — до 19 років. До початку 2000-х років учасники використовували в метаннях і бар'єрному бігу снаряди, ідентичні за своїми розмірами дорослим. Протягом 2000—2005, відповідно до вказівок ІААФ у дисциплінах юніорів були зменшені вага ядра і молота (з 7,26 до 6 кг), диска (з 2 до 1,75 кг) для метань, а також висота бар'єрів на дистанції 110 метрів (зі 106,7 до 99 см). Висота бар'єрів та вага снарядів у юніорок залишається аналогічною дорослим змаганням.
З моменту створення чемпіонату кожна країна могла виставити в один вид програми до 2 спортсменів. Починаючи з 2003, кількість можливих учасників однієї команди була збільшена до трьох[1].
Формат
У змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Європейської легкоатлетичної асоціації.
Програма чемпіонату включає 44 дисципліни легкої атлетики: біг на 100, 200, 400, 800, 1500, 3000 (юніорки), 5000, 10000 метрів (юніори), 100 метрів з бар'єрами (юніорки), 110 метрів з бар'єрами (юніори), 400 метрів з бар'єрами, 3000 метрів з перешкодами, естафетах 4×100 і 4×400 метрів, стрибку у висоту, з жердиною, в довжину, потрійному стрибку, штовханні ядра, метанні диска, молота, списа, ходьбі на 10000 метрів, семиборстві (юніорки), десятиборстві (юніори).
Право виступати мають тільки ті спортсмени, чий вік на 31 грудня року проведення турніру становитиме 19 років або менше.
Від однієї країни в кожному індивідуальному виді можуть вийти на старт до 3 спортсменів, які виконали в установлений період відповідний кваліфікаційний норматив. Країна також може виставити одного спортсмена в кожному індивідуальному вигляді без нормативу.
Країна може заявити по одній команді в кожній естафетній дисципліні. Допускається заміна в фіналі до 2 учасників команди від складу, який брав участь в попередньому забігу[2].
Чемпіонати
Рік | Місто-господар | Дати | Арена | |
---|---|---|---|---|
— | 1964 | Варшава | 18–20 вересня | Стадіон Десятиріччя |
— | 1966 | Одеса | 24–25 вересня | Чорноморець |
— | 1968 | Лейпциг | 23–25 серпня | Центральштадіон |
1 | 1970 | Париж | 11–13 вересня | Стад де Коломб |
2 | 1973 | Дуйсбург | 24–26 серпня | Ведауштадіон |
3 | 1975 | Афіни | 22–24 серпня | Георгіос Караїскакіс |
4 | 1977 | Донецьк | 19–21 серпня | Локомотив |
5 | 1979 | Бидгощ | 16–19 серпня | Стадіон імені Здзіслава Кшишков'яка |
6 | 1981 | Утрехт | 20–23 серпня | Овервехт |
7 | 1983 | Швехат | 25–28 серпня | Рудольф Тонн |
8 | 1985 | Котбус | 22–25 серпня | Макс Райманн |
9 | 1987 | Бірмінгем | 6–9 серпня | Alexander Stadium |
10 | 1989 | Вараждин | 24–27 серпня | Слобода |
11 | 1991 | Салоніки | 8–11 серпня | Кафтанзогліо |
12 | 1993 | Сан-Себастьян | 29 липня– 1 серпня | Аноета |
13 | 1995 | Ньїредьгаза | 27–30 липня | Міський стадіон |
14 | 1997 | Любляна | 24–27 липня | Бежиград |
15 | 1999 | Рига | 5–8 серпня | Даугава |
16 | 2001 | Гроссето | 19–22 липня | Олімпійський стадіон імені Карло Дзеккіні |
17 | 2003 | Тампере | 23–27 липня | Тампере |
18 | 2005 | Каунас | 21–24 липня | Стадіон імені С. Дарюса та С. Ґіренаса |
19 | 2007 | Генгело | 19–22 липня | Стадіон імені Фанні Бланкерс-Кун |
20 | 2009 | Новий Сад | 23–26 липня | Караджордже |
21 | 2011 | Таллінн | 21–24 липня | Кадріорг |
22 | 2013 | Рієті | 18–21 липня | Рауль Гвідобальді |
23 | 2015 | Ескільстуна | 16–19 липня | Екенгенс |
24 | 2017 | Гроссето | 20–23 липня | Олімпійський стадіон імені Карло Дзеккіні |
25 | 2019 | Бурос | 18–21 липня | Риаваллен |
26 | 2021 | Таллінн | 15–18 липня | Кадріорг |
27 | 2023 | Клуж-Напока | Клуж Арена |
Медальний залік
- Інформація наведена по чемпіонат-2019 включно.
Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
---|---|---|---|---|---|
1 | НДР | 146 | 90 | 60 | 296 |
2 | Велика Британія | 127 | 95 | 112 | 334 |
3 | Німеччина | 91 | 87 | 87 | 265 |
4 | СРСР | 83 | 102 | 88 | 273 |
5 | Росія | 80 | 77 | 61 | 218 |
6 | Франція | 52 | 63 | 72 | 187 |
7 | Польща | 48 | 55 | 60 | 163 |
8 | Румунія | 37 | 41 | 30 | 108 |
9 | Італія | 33 | 37 | 55 | 125 |
10 | ФРН | 31 | 47 | 42 | 120 |
11 | Іспанія | 27 | 22 | 47 | 96 |
12 | Україна | 26 | 19 | 22 | 67 |
13 | Фінляндія | 23 | 29 | 31 | 83 |
14 | Швеція | 21 | 18 | 24 | 63 |
15 | Нідерланди | 19 | 18 | 20 | 57 |
16 | Білорусь | 16 | 23 | 18 | 57 |
17 | Болгарія | 15 | 22 | 24 | 61 |
18 | Угорщина | 15 | 21 | 17 | 53 |
19 | Туреччина | 14 | 16 | 12 | 42 |
20 | Бельгія | 14 | 15 | 17 | 46 |
21 | Чехія | 11 | 11 | 12 | 34 |
22 | Чехословаччина | 10 | 5 | 11 | 26 |
23 | Норвегія | 9 | 17 | 8 | 34 |
24 | Швейцарія | 9 | 10 | 11 | 30 |
25 | Хорватія | 9 | 6 | 7 | 22 |
26 | Греція | 7 | 11 | 10 | 28 |
27 | Португалія | 7 | 8 | 6 | 21 |
28 | Латвія | 6 | 7 | 7 | 20 |
29 | Ірландія | 4 | 7 | 7 | 18 |
30 | Азербайджан | 4 | 4 | 1 | 9 |
31 | Сербія | 4 | 3 | 1 | 8 |
32 | Естонія | 4 | 1 | 5 | 10 |
33 | Допущені нейтральні атлети | 4 | 1 | 1 | 6 |
34 | Словенія | 3 | 6 | 2 | 11 |
35 | Австрія | 3 | 3 | 7 | 13 |
Данія | 3 | 3 | 7 | 13 | |
37 | Югославія | 2 | 8 | 7 | 17 |
38 | Словаччина | 1 | 3 | 5 | 9 |
39 | Литва | 1 | 3 | 1 | 5 |
40 | Ісландія | 1 | 1 | 2 | 4 |
41 | Кіпр | 1 | 1 | 1 | 3 |
Молдова | 1 | 1 | 1 | 3 | |
43 | Боснія і Герцеговина | 1 | 0 | 0 | 1 |
Вірменія | 1 | 0 | 0 | 1 | |
45 | Чорногорія | 0 | 2 | 1 | 3 |
46 | Албанія | 0 | 2 | 0 | 2 |
47 | Сербія та Чорногорія | 0 | 1 | 1 | 2 |
48 | Люксембург | 0 | 1 | 0 | 1 |
49 | Ізраїль | 0 | 0 | 1 | 1 |
Загалом (49 збірних) | 1024 | 1023 | 1022 | 3069 |
Див. також
- Чемпіонат світу з легкої атлетики серед юніорів
- Чемпіонат України з легкої атлетики серед юніорів
Примітки
- U20 Championships Boras 2019 Statistics Handbook. Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 19 липень 2019. Процитовано 19 липня 2019.
- European Athletics U20 Championships - Competition Regulations (April 2019). Європейська легкоатлетична асоціація. Архів оригіналу за 19 липень 2019. Процитовано 19 липня 2019.