Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів

Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів — міжнародне змагання серед спортсменів до 20 років, що проводиться раз на 2 роки Європейською легкоатлетичною асоціацією. Традиційно проходить у другій половині липня. До участі допускаються спортсмени, яким у рік проведення чемпіонату виповнюється 19 років або менше. Вперше відбувся в 1970.

Чемпіонат Європи з легкої атлетики серед юніорів
European Athletics U20 Championships
Загальна інформація
Статус активний
Тривалість 4 дні
Регулярність раз на два роки
Засновано 1970
Вебсайт посилання
 Чемпіонат у Вікісховищі

Історія

Чемпіонат Європи серед юніорів — одне з найстаріших змагань в міжнародному легкоатлетичному календарі. Вперше ідея виявити найсильніших спортсменів Європи у віці до 20 років була реалізована ще в 1964. Тоді у Варшаві відбулися так звані неофіційні Європейські юніорські легкоатлетичні ігри, програма яких включала всі основні дисципліни легкої атлетики. Через 2 роки турнір під свій патронаж взяла Європейська легкоатлетична асоціація, і Ігри отримали офіційний статус. Нарешті, в 1970 у французькому Коломбі на їх основі був організований перший чемпіонат Європи серед юніорів.

Програма і формат змагань регулярно зазнавали різних зміни. Так, до 1989 вікові обмеження були різними для юніорів і юніорок. Перші виступали в категорії до 20 років, а другі — до 19 років. До початку 2000-х років учасники використовували в метаннях і бар'єрному бігу снаряди, ідентичні за своїми розмірами дорослим. Протягом 2000—2005, відповідно до вказівок ІААФ у дисциплінах юніорів були зменшені вага ядра і молота (з 7,26 до 6 кг), диска (з 2 до 1,75 кг) для метань, а також висота бар'єрів на дистанції 110 метрів (зі 106,7 до 99 см). Висота бар'єрів та вага снарядів у юніорок залишається аналогічною дорослим змаганням.

З моменту створення чемпіонату кожна країна могла виставити в один вид програми до 2 спортсменів. Починаючи з 2003, кількість можливих учасників однієї команди була збільшена до трьох[1].

Формат

У змаганнях беруть участь легкоатлети, які представляють національні федерації, що входять до Європейської легкоатлетичної асоціації.

Програма чемпіонату включає 44 дисципліни легкої атлетики: біг на 100, 200, 400, 800, 1500, 3000 (юніорки), 5000, 10000 метрів (юніори), 100 метрів з бар'єрами (юніорки), 110 метрів з бар'єрами (юніори), 400 метрів з бар'єрами, 3000 метрів з перешкодами, естафетах 4×100 і 4×400 метрів, стрибку у висоту, з жердиною, в довжину, потрійному стрибку, штовханні ядра, метанні диска, молота, списа, ходьбі на 10000 метрів, семиборстві (юніорки), десятиборстві (юніори).

Право виступати мають тільки ті спортсмени, чий вік на 31 грудня року проведення турніру становитиме 19 років або менше.

Від однієї країни в кожному індивідуальному виді можуть вийти на старт до 3 спортсменів, які виконали в установлений період відповідний кваліфікаційний норматив. Країна також може виставити одного спортсмена в кожному індивідуальному вигляді без нормативу.

Країна може заявити по одній команді в кожній естафетній дисципліні. Допускається заміна в фіналі до 2 учасників команди від складу, який брав участь в попередньому забігу[2].

Чемпіонати

Темно-зеленим кольором виділені країни, міста яких виступали принаймні один раз господарем юнірської першості Європи. Світло-зеленим кольором виділені країни, які на момент проведення чемпіонатів в своїх містах входили до складу вже неіснуючих СРСР та Югославії
Рік Місто-господар Дати Арена
1964 Варшава18–20 вересняСтадіон Десятиріччя
1966 Одеса24–25 вересняЧорноморець
1968 Лейпциг23–25 серпняЦентральштадіон
11970 Париж11–13 вересняСтад де Коломб
21973 Дуйсбург24–26 серпняВедауштадіон
31975 Афіни22–24 серпняГеоргіос Караїскакіс
41977 Донецьк19–21 серпняЛокомотив
51979 Бидгощ16–19 серпняСтадіон імені Здзіслава Кшишков'яка
61981 Утрехт20–23 серпняОвервехт
71983 Швехат25–28 серпняРудольф Тонн
81985 Котбус22–25 серпняМакс Райманн
91987 Бірмінгем6–9 серпняAlexander Stadium
101989 Вараждин24–27 серпняСлобода
111991 Салоніки8–11 серпняКафтанзогліо
121993 Сан-Себастьян29 липня– 1 серпняАноета
131995 Ньїредьгаза27–30 липняМіський стадіон
141997 Любляна24–27 липняБежиград
151999 Рига5–8 серпняДаугава
162001 Гроссето19–22 липняОлімпійський стадіон імені Карло Дзеккіні
172003 Тампере23–27 липняТампере
182005 Каунас21–24 липняСтадіон імені С. Дарюса та С. Ґіренаса
192007 Генгело19–22 липняСтадіон імені Фанні Бланкерс-Кун
202009 Новий Сад23–26 липняКараджордже
212011 Таллінн21–24 липняКадріорг
222013 Рієті18–21 липняРауль Гвідобальді
232015 Ескільстуна16–19 липняЕкенгенс
242017 Гроссето20–23 липняОлімпійський стадіон імені Карло Дзеккіні
252019 Бурос18–21 липняРиаваллен
262021 Таллінн15–18 липняКадріорг
272023 Клуж-НапокаКлуж Арена

Медальний залік

  • Інформація наведена по чемпіонат-2019 включно.
МісцеКраїнаЗолотоСріблоБронзаЗагалом
1 НДР1469060296
2 Велика Британія12795112334
3 Німеччина918787265
4 СРСР8310288273
5 Росія807761218
6 Франція526372187
7 Польща485560163
8 Румунія374130108
9 Італія333755125
10 ФРН314742120
11 Іспанія27224796
12 Україна26192267
13 Фінляндія23293183
14 Швеція21182463
15 Нідерланди19182057
16 Білорусь16231857
17 Болгарія15222461
18 Угорщина15211753
19 Туреччина14161242
20 Бельгія14151746
21 Чехія11111234
22 Чехословаччина1051126
23 Норвегія917834
24 Швейцарія9101130
25 Хорватія96722
26 Греція7111028
27 Португалія78621
28 Латвія67720
29 Ірландія47718
30 Азербайджан4419
31 Сербія4318
32 Естонія41510
33 Допущені нейтральні атлети4116
34 Словенія36211
35 Австрія33713
 Данія33713
37 Югославія28717
38 Словаччина1359
39 Литва1315
40 Ісландія1124
41 Кіпр1113
 Молдова1113
43 Боснія і Герцеговина1001
 Вірменія1001
45 Чорногорія0213
46 Албанія0202
47 Сербія та Чорногорія0112
48 Люксембург0101
49 Ізраїль0011
Загалом (49 збірних)1024102310223069

Див. також

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.