Черкаський залізничний вокзал

Черка́ський залізничний вокзал — залізничний вокзал на станції Черкаси[1] у межах міста Черкаси.

Черкаський залізничний вокзал
Залізничний вокзал
49°25′33″ пн. ш. 32°02′59″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Черкаси
Архітектор Леонід Чуприна
Дата початку спорудження березень 1961 року
Відкриття 5 листопада 1963 року
Власник Укрзалізниця
Пасажиропотік 3000 чоловік за добу
Адреса вул. Володимира Ложешнікова, б.1
Проїзд

А: 2, 9, 12, 26, 27, 30, 114;

Тб: 3, 4, 4А, 8
vokzal.cherkassy.ua

Історія

У 1954 році місто Черкаси стало центром новоствореної області у складі УРСР.

У 1956 року архітектор «Київдіпротрансу» Леонід Чуприна підготував перший проект нового вокзального комплексу, який передбачав об'єднання автобусної станції та залізничного вокзалу. Така новатика була вперше у Радянському Союзі застосована саме в Черкасах. В історико-культурному нарисі «Черкаси» письменник Сергій Кілессо у 1966 році так описував нову будівлю:

Значні роботи проведено по реконструкції залізничного вокзалу і привокзальної площі. Слід зазначити, що в Черкасах вперше у нашій країні реконструкція здійснювалась у напрямку створення об'єднаних залізничного вокзалу і автобусної станції. Це забезпечило великі зручності для транзитних пасажирів і дозволило створити компактний і виразний архітектурний комплекс. Всі споруди запроектовано в сучасних архітектурних формах — прості об'єми будівель, великі площини скла, криті тераси на перонах, цікаве оздоблення інтер'єрів з використанням синтетичних матеріалів, дерева, кераміки. У залі ресторану виконана композиція «Відпочинок», досконало оформлені головний та касовий зали.

Роботи мали закінчити до 40-ї річниці Жовтневої революції, однак більшу увагу у розбудові міста приділялась промисловому розвитку, тому зведення вокзалу розпочалось лише у 1961 році. У травні 1961 року місцева газета «Черкаська правда» так анонсувала нову будівлю:

Світлий, нарядний вигляд матиме будівля. Цьому сприятиме використання таких будівельних матеріалів як алюміній і скло. Цокольна частина облицьовуватиметься полірованим гранітом. Біля центрального входу передбачено встановити скульптурну групу. Реконструкція вокзалу доручена дільниці тресту «Одесатрансбуд», який з ентузіазмом взявся за виконання дорученого завдання...

З усього задуманого не виконаним залишилось лише зведення скульптурної групи. Окрасою фасаду стала алюмінієва чайка над хвилями, один із символів тодішніх Черкас.

За роки незалежності України вокзал у декілька етапів ремонтували, але капітальна реконструкція пройшла лише у 2012 році. Суттєвою різницею стала відсутність алюмінієвої чайки на фасаді будівлі.

Інфраструктура

З боку перону зведено бетонний навіс довжиною 150 м та шириною 8 м. Вокзал обладнаний підвальним приміщенням з холодильними камерами, камерами зберігання багажу, кімнатами матері і дитини, медичним пунктом, перукарнею та поштовим відділенням. Головна будівля має касовий зал, зал очікування, готель, кафе, інформаційне бюро, пункт обміну валют, газетний та аптечний пункти[2].

Вокзал фасадом виходить на Вокзальну площу, де знаходиться зупинка громадського транспорту.

Вокзал пов'язаний з містом автобусними та тролейбусними маршрутами.

Вокзал обслуговує залізничну станцію, яка пов'язана залізницею із сусідніми залізничними вузлами (Гребінка, ім. Тараса Шевченка), а також з великими українськими містами (Київ, Львів, Миколаїв, Одеса, Херсон). Через станцію прямує лише єдиний пасажирський потяг № 62/61 міжнародного сполучення Миколаїв, Херсон — Москва, а нещодавно було сполучення із Санкт-Петербургом та Мінськом (на даний час потяги в даних напрямках скасовані).

  • Касовий зал
  • Каси
  • Зал очікування

Розклад руху потягів

Примітки
  1. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. Вокзал станції Черкаси

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.