Чернівецька губернія
Чернови́цька губе́рнія (рос. Чернови́цкая губе́рния) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (02.09.1914–20.09.1914, 27.09.1914–21.02.1915, 18.06.1916–03.08.1917), утворена під час Першої світової війни у складі Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.[1]
Адміністративний центр — Черновиці.
Черновицька губернія Черновицкая губерния | ||||
Центр | Черновиці | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | осінь 1914 | |||
Площа | 11 000 км² (1915) | |||
Населення | 1 000 000 осіб (1915) | |||
Попередники |
Герцогство Буковина Королівство Галичини та Володимирії | |||
Наступники |
Герцогство Буковина Королівство Галичини та Володимирії |
Географічні межі губернії
Чернівецьку губернію було утворено в межах історичних регіонів Буковина та Покуття, з північних повітів Герцогства Буковина і східних Королівства Галичини та Володимирії.
Адміністративний поділ губернії
Губернським містом було визначено Черновиці.
Сама губернія складалася з десяти повітів:[1]
Управління губернією
Управління губернією здійснювалося губернатором за допомогою органу управління — Канцелярія Чернівецького губернатора.[2]
Транспортна інфраструктура
Чернівецька губернія мала розвинену мережу залізниць, по її території проходили лінії: Львів - Чернівці - кордон з Румунією, Чернівці - Новоселиця, Делятин - Коломия - Заліщики, Новий Загорж - Хирів - Самбір - Стрий - Станіслав - Коломия - Непоколуц, Коломия - Слобода Рунгурського, Глибока - Берегомет, Берегомет - Межиброди, Неполоківці - Вижниця, Лужани - Заліщики.