Чертіж (Сяноцький повіт)

Знаходиться нижче головного вододілу біля підніжжя Ландшафтного парку Слонських гір на висоті 346 м, на пограниччі Буківського та Динівського перегір'я, на відстані 7 км на захід від Сяніка.

Площа села 294 га.

Назва села має волосько-українське походження і походить від слова «чертежник», що означає всякого майстра, інженера, будівничого або ремісника. За іншою подібною версією словом «чертеж» називали архаїчне господарювання у Карпатах, пов'язане з викорчовуванням та розчищенням терену, що передувало заснуванню поселення.

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 1977—1981 рр. називалось Пшедмєсьцє (пол. Przedmieście).

Чертіж було закріпачено у 1339 році галицько-волинським князем Юрієм II Болеславом Тройденовичем під назвою Чертежники (пол. Czerteznyki)^{[джерело?]}. Це було королівське село, що входило до Боського ключа.

З 1340 до 1772 року Чертіж входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. За податковим реєстром 1565 р. в селі було 14 кметів з численними податками і повинностями, 3 загородники і піп з церквою.[2]

Парафіяльні науки пароха села Чертіж, Сяноцького повіту. 1838 рік.

З 1772 до 1918 року — у межах Сяноцького повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини. З листопада 1918 року Чертіж в межах Західноукраїнської народної республіки. З 1919 до 1939 років — Сяніцький повіт Львівського воєводства Польської Республіки.

У Чертежі було багато ставів, які простягалися від Новосільців і Дудинців до Терепча.

Після 1772 року село знаходилось у власності роду Урбанських.

Після 1848 року активізувалися міграційні процеси. У період 1848—1866 років частина мешканців подались на Словаччину в околиці Кошиць та Ясів, де стрімкого розвитку набирала металургійна промисловість. У період 1866—1914 року — більшість емігрантів подалося на заробітки у США.

У 1898 р. Чертіж займав площу 3,35 км², нараховував 71 господарство і 473 мешканців. Через активну еміграцію кількість населення у селі станом 1907 рік становила 351 особа.

У селі була українська початкова школа, у якій навчав Пантелеймон Шургот.

На 01.01.1939 у селі було 530 жителів (500 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 15 поляків)[3]. Також була читальня ім. Мих. Качковського.

У 1942—1943 роках село перебувало у сфері наукових досліджень расової та етнографічної секції Східного інституту німецької праці з центром у Кракові. Дослідження проводились у населених пунктах Сянік, Мимонь, Новотанець, Босько і Чертиж.

Після ДСВ українське населення Чертежа було виселене 1944–1946 років до радянської України, переважно до села Рихтичі і Старе Село біля Дрогобича і в місто Стрий. На місці обезлюднілого села згодом створили рільниче господарство (колгосп) під назвою «Костянтин Рокоссовський».

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

У 1742 році у Чертежі зведено парафіяльну дерев'яну греко-католицьку церкву Преображення Господнього. Збудована у бойківському стилі, зрубна, тридільна. Була відремонтована у середині XIX століття. Дзвіниця була добудована у 1887 році.

До 1946 р. в селі була окрема парафія, яка об’єднувала 501 парафіянина села і також 216 села Заболотці (ще було 28 римо-католиків) та належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р.

Після депортацій 1947 року церква використовувалась як римо-католицький костел, проте від 1995 році вона повернена греко-католицькій парафії. До сьогодні збереглися оригінальні поліхромні розписи, серед яких виділяються постаті святих Княгині Ольги та Володимира Великого. Церква входить до маршруту 2 Шлях дерев’яної архітектури Підкарпатського воєводства

З 1885 до 1910 року парохом був небіж кардинала Сильвестра Сембратовича Лев Сембратович. Біля церкви збереглися надмогильні пам'ятники пароха і його брата Теофіла Сембратовича.

У XIX столітті прізвища мешканців села: Бойко, Вайко, Волянський, Височан, Галик — 3 сім'ї, Голяк, Грицишин, Грищишин, Гусак, Гуска, Даляк, Дзячек, Дичко, Дрибак — 2 сім'ї, Запоточний, Каварда, Калиняк, Кікта, Кіт, Кітка, Кот, Кочко, Кривонос, Крокош, Кус, Лешняк, Литусяк, Микита, Нілько, Оленич, Пакіш, Пасічняк, Проц, Ритар, Собота, Сокальський, Тишко — 2 сім'ї, Трубко, Фецько, Фредронько, Хлопик, Цар, Черепула, Ярош

• народився Василь Антонич-Кот (1878—1949)  — греко-католицький священик, батько поета Богдана-Ігора Антонича
• народився Стефан Кот-Тарнович  — греко-католицький священик, батько письменника Юліяна Тарновича-Бескида
• похований Лев Сембратович (1844—1910)  — греко-католицький священик і сяніцький декан, парох у Чертежі у 1885—1910 роках
• народився Семен Федоронько (1893—1940)  — православний священик, протоієрей, головний православний капелан Війська Польського
• народився Іоан Підгарбій — член капітули Апостольської Адміністрації

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чертіж (Сяноцький повіт)

• Сянік
• Загір'я
• Апостольська Адміністрація Лемківщини

• Чертеж — село на Лемківщині // Лемківщина. — Нью-Йорк. — Ч.2. — 1993. — с.8