Чорнобильська вулиця (Київ)

Чорно́бильська вулиця[1] — вулиця у Святошинському районі міста Києва, місцевість Святошин, житловий масив Біличі. Пролягає від проспекту Перемоги до Обухівської вулиці.

Чорнобильська вулиця
Київ
Місцевість Святошин, Біличі
Район Святошинський
Назва на честь м. Чорнобиль
Колишні назви
Біличанська, Шевченківська,
5-та Просіка
Загальні відомості
Протяжність 1,2 км
Координати початку 50°27′17″ пн. ш. 30°20′48″ сх. д.
Координати кінця 50°27′56″ пн. ш. 30°20′42″ сх. д.
Поштові індекси 03164, 03179
Транспорт
Найближчі станції метро  «Житомирська»,
 «Академмістечко»
Автобуси А 208 (56д)
Тролейбуси Тр 7, 39, 93Н
Маршрутні таксі Мт 189 (5к+7), 200-к, 208, 230, 401, 417 (14+7), 437, 510, 517 (17+7)
Зупинки громадського транспорту «Поліклініка № 3», «Чорнобильська вулиця»
Найближчі залізничні станції Святошин, з. п. Новобіличі
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми церква Святителя Феодосія Чернігівського, церква Зачаття Іоана Предтечі
Забудова житлова багатоповерхова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11876
У проєкті OpenStreetMap r1074463
Мапа
 Чорнобильська вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Феодори Пушиної, Спартаківська, Прилужна, Ірпінська, Академіка Єфремова.

Історія

Частина вулиці (на ділянці між нинішніми проспектом Перемоги та Ірпінською вулицею) виникла на початку XX століття на території Святошинських дач під назвою Біличанська[2] (паралельна назва — 5-та Просіка), як дорога у напрямку села Біличі.

У 1920–30-х роках прокладено продовження вулиці на кутку Фузики села Біличі (куток був найстарішим у Біличах, знесений у 1980-ті роки) під назвою Шевченківська вулиця[джерело?]. Сучасна назва — з 1955 року[3]. Пролягала від Обухівської до Спартаківської вулиці, 1958 року[4] до неї було приєднано частину вулиці 5-та Просіка від Брест-Литовського шосе (нині проспект Перемоги) до Спартаківської вулиці.

Протягом 1980–90-х років докорінно перепланована та перебудована, зі зміною забудови (замість одноповерхової садибної було споруджено багатоповерхові будинки).

Існує проект продовження Чорнобильської до Підлісної вулиці, що знаходиться на житловому масиві Новобіличі. Для цього вже зарезервовано територію, коридор через приватний сектор.

Храми
Церква Зачаття Іоанна Предтечі
Церква святителя Феодосія Чернігівського

На початку вулиці, біля будинку № 2 споруджена церква Святителя Феодосія Чернігівського. Належить Українській Православній церкві Московського Патріархату, благочиніє західного округу Київської митрополії. Зведена на прохання переселенців із Чорнобильської зони відчуження та ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які отримали житло у Святошинському районі. У 1994 році поблизу майбутнього храму встановлено меморіальний комплекс «І мертвим, і живим, і ненародженим», у 1998 році місце під церкву освятив владика Іоанн, який у ті часи був вікарієм Київської Митрополії. 25 квітня 2001 року, у 15-ту річницю Чорнобильської катастрофи, було закладено перший камінь у фундамент храму. У 2002 році зведено двоповерхову церкву розміром 16×12 м, яка вміщує до 200 осіб, 22 вересня відбулася перша літургія. У 2006 році закладено меморіальну дзвіницю «Дзвони Чорнобилю», в якій також розміщуються недільна школа, проскурня та меморіальна кімната пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. Стіну дзвіниці прикрашає велика (15 м²) ікона «Чорнобильський Спас». Престольне свято — 18 лютого.

Біля будинку № 15 зведено церкву Зачаття Іоанна Предтечі. Конфесійно церква належить Українській Православній церкві Московського Патріархату, благочиніє західного округу Київської митрополії. Історично в Біличах існував однойменний храм, зруйнований у 1960-ті роки, після того розташовувався в приміщенні школи № 55 поблизу Осіннього провулку. У 1990-х роках храм переїхав до переобладнаного колишнього житлового будинку. 26 квітня 2006 року розпочалося будівництво храму за типовим проектом. Престольне свято — Зачаття Іоанна Предтечі (23 вересня (6 жовтня)), також вшановуються всі дні, в які згадується Предтеча Іоанн (7 січня, 24 лютого, 25 травня, 24 червня і 29 серпня за старим стилем).

Медичні заклади
  • Поліклініка № 3 Святошинського району (буд. № 5/7).

Заклади торгівлі
  • Супермаркет «Велмарт» (буд. № 16/80).
  • Супермаркет електроніки «Фокстрот» (буд. № 16/80).
  • Ринок «Ілліс».

Пам'ятники
Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення
Жертвам Голодомору 1932—33 років мешканцям села Біличі, пам'ятний хрест[5].на розі з вулицею Академіка Єфремова50°27′49″ пн. ш. 30°20′45″ сх. д.У селі Біличі, яке зараз входить до складу Києва як мікрорайон новобудов Святошинського району, під час штучно інспірованого радянською владою Голодомору в Україні 1932–1933 років померло 250 осіб. На честь померлих споруджено дерев'яний хрест.
Жертвам Чорнобильської трагедії, меморіальний комплексна розі з проспектом Перемоги50°27′19″ пн. ш. 30°20′50″ сх. д.
Загиблим у Афганістані воїнам-«афганцям», меморіална розі з вулицею Академіка Єфремова50°27′50″ пн. ш. 30°20′46″ сх. д.Меморіал встановлено коштом виробничого концерну Воєнторг ДіСі.

Примітки
  1. За текстом рішення 1955 року про перейменування — Чернобильська вулиця.
  2. Дачник, 1909.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
  4. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 958, арк. 246–260. Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.
  5. Голодомор: Пам'ятники в Києві[недоступне посилання з травня 2019] // на Офіційний веб-портал Київської міської влади Архівовано 4 січня 2008 у Wayback Machine.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.