Чорнолізці

Розташоване на правому березі річки Ворона. Основна частина села знаходиться на двох горбах. Місцевість горбиста. На схід і північ від села є ліси. Природа в селі дуже красива, особливо навесні, коли пагорби вбираються у цвіт вишень, черешень і яблунь.

30 липня 1436 р. — в «Актах ґродських і земських» (найдавніші записки галицьких судів 1435—1475 років) згадане село Czarnoluscze[1]. Перша згадка про село відноситься до 1390 р. Це описано у праці польського історика Пшимислава Домбковського яка вийшла друком в Львові 1929 р.

Одним з великих земельних власників у селі був Евстахій Рильський (пол. Eustachy January Mateusz Rylski (Ścibor-Rylski), посол Галицького крайового сейму[2]).

Церква Перенесення мощей святого Миколая. Хрестоподібна п'ятикупольна, дерев'яна. Побудована 1910 р. на кошти греко-католицької громади. Належить до ПЦУ.

19 грудня 2021 р. Івано-Франківський Архієпископ і Митрополит УГКЦ Владика Володимир Війтишин освятив новозбудований храм Св. Миколая.[3]

• о. Іван Хомич
• о. Фаустин Шепарович
• о. Сабин Киселівський 1894 р.
• о. Олексій Заклинський (*1819 — †1891) За його служіння в селі 1878 року заснували Братство тверезості, завданням якого були антиалкогольна пропаганда та особистий приклад негативного ставлення до алкоголю. Всі, хто відрікався від нього, привселюдно присягали в церкві, а після цього їх імена вносили до списку членів братства. Таких з 19 травня по 29 грудня 1878 року було зареєстровано 214 осіб. Чоловіки, які зловживали алкоголем, мали загальний осуд від односельців і в скорому часі виправлялися.
• о. Матюк
• о. Лев Каленський (*1843— †1930) Рукоположений в сан священика 1872 р.

Настоятель 1907—1922 рр. Саме з активною участю о. Каленського в селі було встановлено 1921 р. хрест на пам'ять тверезості (зберігся до сьогодні) та ліквідації панщини, який офірував Гнат Атаманюк. За час його служіння побудована наша церква. 1922—1930 рр. служіння с. Білі Ослави

• о. Антоній Гузар (*1876 — †1929). Похований на цвинтарі с. Чорнолізці.
• о. Євген Петровський (*? м.Тлумач — †1935)

Настоятель: 1929—1935 рр.. Похований на старому цвинтарі в с. Чорнолізці, вище церкви.

• о. Дмитро Валіхновський (*1906 — †1997) Рукоположений у сан священика 1933 р.

Настоятель: 1936—1939 рр.

• о. Євген Жеребецький 1944—1946
• о. Євген Болехівський 1946—1950
• о. ієромонах Аполінарій (Дуткевич) (*1890 — †1957) син професора Бережанської гімназії. Його віруючі запам'ятали як доброго проповідника, оратора, високоосвічену й знаючу людину. Він передплачував велику кількість газет і журналів. Похований на сільському цвинтарі с. Чорнолізці.
• о. Возняк
• о. Фадей Ільницький
• о. Захарій Пісецький
• о. Степан Волочій (*14.10.1930 — †2005 с. Бабче)
• о. Василь Федорак
• о. Григорій Юрах (*3.03.1944 р. c. Ганьківці — †16.02.2020 р. м. Коломия)

Настоятель 1968—1973 р. Завдяки дарові спілкування з різними віковими групами, йому вдалося залучити до церкви молодь. Він заохочував юнаків до вступу в духовні семінарії і сприяв їм у цьому.

• о. Іван Климбус Настоятель: 1973—1975 рр.
• о. Михайло Федорак (1911—?)
• о. Тадей Сурак (*11.02.1938 — †15.03.2003 р. с. Кутище) Настоятель с. Сороки с. Чернятин 1970—1973 рр. За два рази був настоятелем в с. Чорнолізці 25 років. Похований в с. Кутище Тлумацького р-ну біля старої церкви Різдва св. Івана Хрестителя.
• о. Сергій Пода (*1965 м. Калуш — †2010 с. Чорнолізці) Настоятель с. Олієво-Королівка 1990—2000 рр. с. Рашків 1991—1993 рр. с. Олієво-Корнів 1994—2000 рр. с. Новоселівка 1993—2000 рр. Настоятель Свято-Троїцького кафедрального собору м. Івано-Франківськ 2000—2003 рр.

Настоятель с. Чорнолізці 2003—2010 рр. Похований в с. Чорнолізці на сільському цвинтарі.

• о. Василь Качур (*26.10.1966 р. с. Братківці) Настоятель с. Криворівня 1990—1995 рр. Із 1995—2010 рр. настоятель с. Красилівка. Із 2010 р. настоятель с. Чорнолізці.

В селі працює загальноосвітня школа, де навчаються понад 300 дітей. Будинок культури почав роботу в серпні 2015 р після капітального ремонту. Діє аптека, всього в селі 14 продуктових, 1 подарунковий, 1 будівельно-промисловий магазин, більшість жителів села відвідують церкву ПЦУ, проте є і кілька греко-католиків і свідків Єгови. Заробляють жителі села в основному сезонними роботами за межами нашої держави.

Багато вихідців села перебувають або на постійному або на тимчасовому проживанні у США, Великій Британії, Астврії, Італії, Португалії, Ізраїлі тощо.

• Czarnołośce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 760. (пол.) — S. 760. (пол.)

• Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району