Чудовичі

Розташування

Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 3 км на північ від адміністративного центру ґміни Розвинниці, 14 км на південний захід від повітового центру Ярослава і 38 км на схід від воєводського центру Ряшева. Через село проходить воєводська дорога № 880. Лежить над річкою Молочкою — правою притокою Віслоку.

Історія

Село вперше згадується в середині XV ст.

За податковим реєстром 1515 р. в селі Чудовичі були 3 лани (коло 75 га) оброблюваної землі та млин.[2]

За податковим реєстром 1589 р. в селі були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, 3 загородників без земельних ділянок і 5 коморників без тяглової худоби.[3] До 1772 року Чудовичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Чудовичі знаходились у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії. Українці-грекокатолики належали до парафії Полнятичі Порохницького деканату Перемишльської єпархії.[4]

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Чудовичі разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. За переписом 30 вересня 1921 р. в селі були 419 жителів, з них 240 були греко-католиками, а 179 — римо-католиками. Чудовичі входили до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Розьвениця. На 1.01.1939 в селі проживало 470 мешканців, з них 260 українців і 210 поляків. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці Чудович утратили розмовну українську мову, хоча їх більшість ще зберігала греко-католицьку віру й усвідомлення свої національності.[5] Українці-грекокатолики належали до парафії Розбір Округлий Порохницького деканату Перемишльської єпархії.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. 87 українців (25 родин) добровільно-примусово виселили в СРСР[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[7].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 116 28 77 11
Жінки 122 21 69 32
Разом 238 49 146 43

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133.(лат.)
  3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 19.(лат.)
  4. Czudowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 879. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.