Розбір Округлий
Розбір Округлий (пол. Rozbórz Okrągły) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 425 осіб (2011[1]).
| Село
|
Географія
Село розташоване на відстані 3 кілометри на північний захід від центру гміни села Порохника, 16 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Ярослава і 38 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія
За податковим реєстром 1515 р. у володінні Івана були 4 лани (коло 100 га) оброблюваної землі, у володінні Андрія — 7 ланів, млин і корчма, у володінні Якова — 4 лани, корчма і піп[2] (отже, вже тоді в селі була церква).
За податковим реєстром 1589 р. село Розбір Округлий належало Івану Пєнянжику, в селі були 5 ланів (коло 37 га) оброблюваної землі, корчма, млин, 5 загородників із земельною ділянкою, 1 коморник без тяглової худоби і піп[3]. До 1772 року Розбір Округлий входив до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Розбір Округлий знаходився в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 83 будинки і 464 мешканці, з них 307 греко-католиків, 135 римо-католиків 22 юдеї.[4]
У міжвоєнний період село входило до ґміни Прухник Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 660 мешканців, з них 110 україномовних українців-грекокатоликів, 200 польськомовних українців-грекокатоликів, 340 поляків, 70 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[5]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (255 осіб — 66 родин)[6]. Решта українців села попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[7].
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Пам’ятки
Церква в селі вже була в 1515 р.
Українці в 1804 році збудували муровану парафіяльну греко-католицьку церкву святих апостолів Петра і Павла. Парафія належала до Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 211 | 46 | 148 | 17 |
| Жінки | 214 | 51 | 127 | 36 |
| Разом | 425 | 97 | 275 | 53 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 134.(лат.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 12.(лат.)
- Rozbórz (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 828. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.