Швайпольт Фіоль

Швайпольт Фіоль (або Святополк Фіоль[1], нім. Schweipolt Fiol, також Sweipolt Fiol, Sebald Vehl або Veyl; близько 1460 — між 7 травня 1525 і 16 травня 1526) — засновник слов'янського книговидання кириличним шрифтом.

Швайпольт Фіоль
нім. Schweipolt Fiol
Народився бл. 1460
Нойштадт-на-Айші, Франконія
Помер 1525/1526
Краків, Королівство Польське
·старість
Країна  Королівство Польське
Національність німець (за деякими припущеннями — русин)
Місце проживання Краків, Левоча (тоді Угорщина, нині Словаччина)
Діяльність підприємець, друкар другої половини 15 століття
Відомий завдяки підприємець, друкар другої половини XV століття

Біографія
Другий аркуш Октоїха
Октоїх Швайпольта Фіоля
Кінцівка з видань Швайпольта Фіоля 1491 року — найстарших видань, друкованих у Кракові для українських і білоруських земель, поки католицьке духовенство їх не заборонило
Друкарська машина, створена Йогансом Гутенбергом, якою користувався Фіоль

Уродженець міста Нойштадт-на-Айші над р. Айш у Франконії (Німеччина), німець або русин за походженням. Можливо, як мандрівний челядник, 1479 року прибув до Кракова, цього року отримав права міщанина як вишивальник золотом («гафцяр золотар») (нім. Perlenhaftir). Мав власну справу перед 1483 роком, за посередництвом цеху золотарів знаходив учнів.[2]

На кошти багатого краківського міщанина, райці, «правдивого гірничого короля Угорщини» Яна Тужона (Йоганна Турзо) заснував друкарню на кириличних шрифтах, виготовлених Рудольфом Борсдорфом з Бравншвайґу. Фіоль перший надрукував книги церковно-слов'янською мовою: «Осьмогласник» (або «Октоїх», 1491, з українськими мовними ознаками[3]) з дереворитом «Розп'яття», «Часословець» (1491), «Тріодь пісну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491).

Друкування книг кирилицею зустріло спротив католицького кліру через буллу 1487 року Папи Інокентія VIII щодо цензури друків. Незважаючи на те, що два сини Я. Тужона були каноніками (потім стали єпископами), йому було складно без зусиль владнати конфлікт. Цьому також сприяли «єретичні» погляди Ш. Фіоля, які він відкрито висловлював. 21 листопада 1491 Я. Тужон та його швагер Ян Тешнар виклали 1000 дукатів за Ш. Фіоля як поруку при умові, що він стане перед судом біскупів після першого ж виклику. Через три дні Ш. Фіоль найняв захисника Яна з Клєпажа. Швайпольта Фіоля звинуватили в «єресі»[2].

Книги були обкладені «секвестром», Швайпольт Фіоль був ув'язнений. Я. Тужон не міг нічого «вирішити» в Кракові, звернувся до сина — члена Ґнєзненської капітули РКЦ. 19 січня 1492 була відмова примаса та капітули в справі поширення книг руською мовою (тобто писемною українською).

22 березня 1492 Швайпольт Фіоль вийшов з ув'язнення, склавши перед судом (в складі — найкращі краківські теологи, каноністи) «урочисту відмову від всіх закидів». Внаслідок конфлікту з місцевим кліром покинув Краків і жив у Левочі на сході Словаччини. За свідченням Захарії Копистенського, книги Фіоля були поширені на території сучасної України ще в 20-их роках XVII століття.

Збереглося 79 примірників видань Фіоля. Один з них — «Часословець» — зберігався в колекції одеського чиновника Олександра Тихоцького (1806 — після 1870), відомого в місті колекціонера стародруків (після його смерті колекція разом із «Часословом» була передана до бібліотеки Одеського (на той час Новоросійського) університету.

Швайпольт Фіоль виявив себе і в іншій іпостасі — як винахідник. 9 березня 1489 польський король Казимир видав майстрові привілей на винайдену ним машину для відпомповування води з шахт, призначену для свинцевих рудників в Олькуші.[4]

1511 року мав права міщанина словацької Левочі. Останні роки життя провів у Кракові, жив на пенсію, яку виплачував агент Тужонів[5].

Був одружений з донькою заможного краківського різьбяра Міколая Любчича (з Ґлупчиць). Дружина якийсь час вела його «золотарські» справи[2]. Дітей не мали.[5].

У 2016 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 525 років з часу виходу у світ перших друкованих староукраїнською мовою книжок у Кракові Ш. Фіолем («Осьмогласник», «Часословець», «Тріодь цвітна» для церковного вжитку) (1491).[6]

Див. також

Примітки
  1. Семенюк С. Історія Українського народу… — С. 125.
  2. Kozłowska-Budkowa Zofia. Fiol (Fyol, Feyl, Fayl, Vayl) Szwajpolt. (†1525/6)… S. 470
  3. Языки мира: Славянские языки / РАН. Институт языкознания; Ред. колл.: А. М. Молдован. С. С. Скорвид, А. А. Кибрик и др. — Москва: Academia, 2005. — 656 с. — С. 34. — (Языки мира) — ISBN 5-87444-216-X. (рос.)
  4. Галенчанка Г. Фіёль // Вялікае Княства Літоўскае. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі, 2005. — 788 с.: іл. — с. 702. ISBN 985-11-0378-0.
  5. Kozłowska-Budkowa Zofia. Fiol (Fyol, Feyl, Fayl, Vayl) Szwajpolt. (†1525/6)… S. 471
  6. Постанова Верховної Ради України від 2 лютого 2016 року № 971-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2016 році»

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.