Шиндер Антон Павлович

Антон Павлович Шиндер народився 13 червня 1987 року в українському місті Суми. Там же, в школі «Зміна», розпочав юнацькі виступи, виступаючи на позиції форварда. Проте за два сезони в ДЮФЛ (2000–2002) Шиндеру не вдалося продемонструвати високої результативності, забивши лише 6 голів у 25 матчах, у тому числі — голи харківському УФК, донецькому УОР та дубль дніпропетровському ДЮСШ-12.

2005 року Антон приєднався до німецького клубу «Ян» (Регенсбург) з третьої Бундесліги. Протягом півроку Шиндер був його гравцем, однак взяв участь лише в 2 матчах. У новому клубі Шиндера з юними талантами працював Маріо Баслер, а команду очолював Маркус Вайнцирль[2].

Поступовий прогрес молодого сумчанина допоміг Шиндеру привернути увагу донецького «Шахтаря», до складу якого приєднався влітку 2006 року. 29 липня 2006 року він був у запасі дублюючої команди клубу, яка зіграла внічию 0:0 в Луганську, а через два дні відіграв матч Групи В другої ліги в Сумах за «Шахтар-3». Упродовж першого кола того сезону Шиндер відіграв по 5 матчів за дубль Шахтаря і друголіговий «Шахтар-3». За увесь період йому вдалося відзначитися єдиним голом — у виїзному матчі проти головного аутсайдера східної групи другої ліги — запорізького «Металурга-2». А далі в кар'єрі хлопця настав новий поворот — на нього вийшли скаути з Німеччини й запропонували спробувати свої сили у тамтешньому футболі. 19-річний футболіст відповів на новий кар'єрний виклик.

На початку 2007 року Антон отримав запрошення від німецького «Гройтер Фюрта» з Другої бундесліги, проте основній команді Шиндеру заграти не вдалося, й довелося отримувати ігрову практику в другій команді Фюрта, яка змагалася за підвищення в класі в Оберлізі, п'ятому за рівнем дивізіоні Німеччини. За два сезони там Антон забив 20 голів у 47 іграх, а в останньому чемпіонаті при українцеві дублери піднялися у Південну Регіональлігу (4 дивізіон).

Зробив підйом і Шиндер — він повернувся у третю лігу, підписавши контракт з «Ааленом». Антон зіграв 14 матчів. Голами команді допомогти не зміг. За підсумками першого сезону клуб зайняв передостаннє 19 місце і вилетів до Регіоналліги.

Після цього Шиндер відправився в знайомий «Ян» (Регенсбург). З другої спроби Антон отримав більше ігрової практики, взявши участь в 29 матчах та забивши 1 м'яч. Але провів у клубі мало часу, тому що на нього чекав новий трансфер.

В червні 2010 року з'явилася інформація про появу Антона Шиндера в тренувальному таборі володаря Кубка України — сімферопольської «Таврії». У першому ж товариському матчі проти місцевої аматорської команди «ІС-Сервіс», Шиндер відкрив рахунок, допомігши команді здобути підсумкову розгромну перемогу[3]. 2 липня 2010 року дворічний контракт[4] з сімферопольським клубом був офіційно підписаний[5]. Вже через два дні його нова команда стартувала у новому сезоні матчем за Суперкубок України, проте Шиндер до заявки не потрапив. За сімферопольську команду Шиндер дебютував 10 липня у матчі 1 туру Прем'єр-ліги проти «Металіста», вийшовши на поле на 73 хвилині замість Олександра Ковпака[6].

У новій команді відразу став основним форвардом команди та 19 серпня дебютував у єврокубках, вийшовши на другий тайм матчу проти «Баєра 04» замість Дениса Голайдо, але не зміг врятувати команду від розгромної поразки 0-3[7]. У сезоні 2011/12 з 11 голами навіть став найкращим бомбардиром команди та сьомим в усьому чемпіонаті, після чого підписав новий контракт з клубом на чотири роки[8].

Антон Шиндер у Ворсклі

15 серпня 2013 року знову став гравцем «Шахтаря», підписавши з клубом контракт на чотири роки[9]. Донецький клуб скористався пунктом контракту Антона Шиндера з «Таврією» про викуп угоди за прописану суму[10].

25 липня 2014 року Шиндер підписав контракт про оренду з іншим українським футбольним клубом — «Чорноморець» з міста Одеса. Контракт було розраховано на один рік.[1] По завершені першого кола, покинув стан «Чорноморця».

25 лютого 2015 року на правах оренди до кінця сезону 2014-15 перейшов до «Ворскли»[11].

11 липня 2016 року Шиндер підписав контракт з пермським «Амкаром». Угода була розрахована на два роки, але гравець покинув команду вже 7 серпня 2017 року, зігравши у складі пермського клубу 8 матчів і не забивши жодного гола.[12]

Навесні 2006 року Шиндера запросили до юнацької збірної України. Під керівництвом Анатолія Бузника Шиндер відіграв два матчі проти однолітків зі Словенії: 3 квітня замінив одноклубника Сироту (матч закінчився з рахунком 1:1), а через два дні вийшов у стартовому складі. Щоправда, відігравши лише 28 хвилин, залишив поле. В подальшому гравець виходив за юнацькі і молодіжні збірні різних вікових категорій.

22 серпня 2011 року Олег Блохін вперше викликав Шиндера до складу національної збірної України на товариські матчі проти збірних Уругваю (2 вересня в Харкові) та Чехії (6 вересня у Празі)[15]. В першому матчі Антон просидів всю гру на лавці запасних, а у другій таки дебютував за збірну, вийшовши на 80 хвилині матчу замість Марко Девича[16]. Через місяць Антон знову був викликаний до стану збірної на товариські матчі проти Болгарії та Естонії, проте в жодному з них на поле так і не вийшов.

Вдруге за збірну зіграв більше ніж через рік, 14 листопада 2012 року в товариському матчі проти збірної Болгарії, вийшовши на 76 хвилині замість Євгена Селезньова[17].

«Шахтар» Донецьк:

• 02 ! Фіналіст кубку України (1): 2013–2014