Широке (Білгород-Дністровський район)

Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:

• 1792 — турецько-татарське поселення Кибарэче.
• 1823 — фр. Kebaktschy, рос. Кебакчи.
• 1877 — рум. Kebatchi
• 1897 — нім. Kabakczy, Kibabcza.
• 1921 — рос. Кабакчи.
• 1925 — англ. Shirokoye.
• 1930 — рум. Chebalcea, рос. Кебальча

• 
  Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792)
• 
  Карта Бессарабський фронт (російсько-турецька війна 1856—1877)
• 
  Австрійські топографічні мапи заходу України,(1890—1910)
• 
  Спеціальна карта європейської Росії, (1921)

В 1817 р. в поселенні Кебакчи (Кебабчи), що виникло на місці однойменного татарського урочища, проживало 24 особи (12 осіб українського і 12 осіб іншого походження).[1]

Переважна більшість поселенців почала прибувати за державною програмою в кінці 1829 року з Полтавської губернії, Гадяцького повіту, Поділківської волості, сіл Подільки й Капустинці. У 1834 році переселились ще двадцять шість родин з Липової Долини, а в 1835 р. сімнадцять сімей з села Ведильці Чернігівської губернії.[2] У тому ж році в окремій ревізькій казці значиться сім'я мазила Ш. М. Уласенка.[3]

Станом на 1886 рік у селі Кібабче Дивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкала 1771 особа, налічувалось 273 дворових господарства, існувала православна церква та 3 лавки[4].

Багато жителів села Кебабча були залучені до участі у Першій світовій війні.[5][6]

Мешканці села брали участь в Другій світовій війні. Більшість чоловіків було призвано РВК у серпні-вересні 1944 року, коли радянські війська зайняли Бессарабію. Всього з Широкого пішли на фронт 540 чоловіків, з яких 239 загинули.

Село постраждало внаслідок голоду 1946—1947 років.
Станом на 1970-ті роки у селі Широке мешкало 2345 осіб, налічувалось 860 дворових господарства[7].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]

...В 1823 г. основана деревня Кебабча. В этом же году основан приход и к нему приписано селение Дивизиу (ныне с. Дивизия)...

• 1813 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська[14] \
• 1823 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с.Кебакчи (храм Різдва Пресвятої Богородиці)
• 1864 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ[15] \ Митрополія Бессарабська[16] \ Єпіскопія Нижньо-Дунайська \ ---------- округа \ парафія с.Кебатчи (храм Різдва Пресвятої Богородиці)
• 1878 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с.Кибабча (храм Різдва Пресвятої Богородиці)
• 1918 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Кишинівська і Бессарабська \ Єпіскопія Нижньо-Дунайська \ ---------- округа \ парафія с.Кебабча (храм Різдва Пресвятої Богородиці)
• 1923 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Кишинівська і Бессарабська \ Єпіскопія Четатя-Альбе-Ізмаїл[17] \ ---------- округа \ парафія с.Кебальча (храм Різдва Пресвятої Богородиці)
• 1944 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Молдавська \ парафія с.Широке (храм Різдва Пресвятої Богородиці)
• 1992 — Вселенська Православна Церква \ Патріархат Московський і всієї Руси \ УПЦ МП \ Митрополія Київська і всієї України\ Митрополія Одеська та Ізмаїльська \ Білгород-Дністровський благочинний округ \ парафія с.Широке (храм Різдва Пресвятої Богородиці)
• 1992 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Бессарабська \
• 1992 — Патріархат Київський і всієї Руси-України \ УПЦ КП \ Єпархія Одеська \[18]

• Крачевська Світлана Іванівна — радянська легкоатлетка єврейського походження, срібна призерка Олімпійських ігор.