Шовкошитний Володимир Федорович
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
1-го скликання | |||
15 травня 1990 | — | 10 травня 1994 | |
Володимир Федорович Шовкошитний | ||||
---|---|---|---|---|
Володимир Федорович Шовкошитний на форумі видавців у Львові (2012) | ||||
Народився |
16 липня 1956 (65 років) Світанок, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, політик, громадський діяч | |||
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1986 — до сьогодні | |||
Жанр | проза, поезія, публіцистика | |||
Magnum opus |
«Кров свята», «Торкнутися небес» | |||
Нагороди |
| |||
| ||||
Шовкошитний Володимир Федорович у Вікісховищі |
Володи́мир Фе́дорович Шовкоши́тний (16 липня 1956, с. Світанок Переяслав-Хмельницького району Київської області) — український поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України І скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990–2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник Голови Національної спілки письменників України (НСПУ).
Життєпис
Народився 16 липня 1956 року у с. Світанок Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Закінчив Київський геологорозвідувальний технікум (1971–1975, технік-геофізик), загальнотехнічний факультет Київського політехнічного інституту (1980–1983), Всесоюзний заочний політехнічний інститут (1983–1986, інженер-теплоенергетик), Вищі літературні курси Спілки письменників СРСР при Літературному інституті імені М.Горького (Москва, 1987–1989).
1974–1975 — технік-геофізик польової партії № 94 (тайгова експедиція в Хабаровському краї Росії).
1975–1977 — служба в Радянській Армії.
1978–1986 — оператор, старший оператор, начальник зміни хімічного цеху Чорнобильської АЕС (м. (Прип'ять).
1986–1987 — керівник ґрупи ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З червня 1990 — президент Всесоюзної (СРСР) організації «Союз Чорнобиль».
З грудня 1991 по 2003 рік — президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль».
Був керівником управління з виховної роботи Міжреґіональної академії управління персоналом.
В березні 1990 року обраний Народним депутатом України (з 12-ти претендентів). Входив до «Народної ради» (фракції Конгресу національно-демократичних сил). Займав посаду голова підкомісії з проблем 30-кілометрової зони Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи.
Співавтор всіх основних державотворчих актів України, серед них — Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України та Конституція України.
Член-засновник Демократичної партії України, заступник голови ДемПУ (1997—1998), голова Київської міської організації ДемПУ (1996 — 11.1999); член президії Національної ради ДемПУ (12.1996 — 12.1999), голова Національної ради ДемПУ (03.1999 — 12.1999).
Заступник голови Української народної партії «Собор» (з 12.1999), чл. президії Центр. ради (з 12.1999), голова Київської міської організації (з 12.2000).
З 1989 року постійний позаштатний кореспондент журналу «Ранок».
Член Національної спілки письменників України з 1988 року.
Заступник голови Національної спілки письменників України (з 2011).
Проживає в місті Києві.
Володіє українською, білоруською, польською та російською мовами.
Творчий доробок
Автор збірок поезій:
- «Эхо апреля» (1987),
- «Жорстоке свято» (1990),
- «Фантомний біль» (1994),
- «Занедбаний рай» (1996),
- «Торкнутися небес» (2009).
Прозових книг:
- «Тяжкий хрест» (1996);
- «Герої народжуються на могилах героїв» (2004);
- «Кров свята» (історичний роман у трьох книгах): «Хресна путь», «Білий Кречет» та «Боривітри»(2014).
- Володимир Шовкошитний , Юрій Косін. Я бачив. К.: Український пріоритет. 2016. ISBN 978-617-7398-04-1
Музичних альбомів:
- «Фантомний біль»;
- «Занедбаний рай»;
- «Барди Чорнобиля».
Автор сценарію фільму:
- «Хрест» (1996).
Співавтор сценаріїв фільмів:
- «Поріг» (1988),
- «Просвітлої дороги свічка чорна» (1989),
- «Чорнобиль, трагедія і надія» (1996),
Відзнаки
- Почесний професор-асистент університету Південної Флориди(1995, США)
- Літературна премія імені О. Бойченка (1987);
- Літературна премія ЛКСМУ імені Миколи Островського (1988).
- Премія імені Василя Стуса за роман «Білий Кречет».[1]
- Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2015)[2] за роман «Боривітри».[1]
- Медаль «Івана Мазепи» (2016).[3]
- Лауреат Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).[4]
- Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша (2017)[5].
Примітки
- К. Родик. Література пам'яті. // В. Шовкошитний. Кров — свята (історична трилогія). — Київ, Український пріоритет. 2015. — 864с.
- Сергій Дзюба (2 квітня 2015). Лауреати міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» за 2015 рік.
- Сергій Дзюба (Квітень 18, 2016). Відзнака за патріотизм. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано Квітень 18, 2016.
- Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016.
- Ігор Павлюк (28 грудня 2016). Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2017 рік. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА».
Посилання
- Офіційний сайт НСПУ: Письменницький довідник
- Інформаційно-культурний шок
- Офіційна Україна сьогодні
- Ліга інтернів
- Волинські новини
- Vybory.ua[недоступне посилання з серпня 2019]
- Рада
- РепортерЬ[недоступне посилання з серпня 2019]
- Homopoliticus.com.ua[недоступне посилання з серпня 2019]
- Володимир Шовкошитний: «Я знаю, що написав більше, ніж вся Партія регіонів загалом прочитала»
- Українські пісні
- Володимир Шовкошитний презентував у Тернополі новинки «Українського пріоритету»