Шульгинка

Шульги́нка — село в Україні, у Старобільському районі Луганської області. Населення становить 2422 особи. Орган місцевого самоврядування — Шульгинська сільська рада. Розташоване у місці злиття річки Айдар та її лівої притоки — річки Шульгинка. Через село проходить автомобільна магістраль Харків — Луганськ. В селі є залізнична станція «900 км» (платформа) магістралі «Москва — Донбас».

село Шульгинка
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Старобільський район
Громада Шульгинська сільська громада
Основні дані
Засноване 1607
Населення 2422
Площа 7,437 км²
Густота населення 325,67 осіб/км²
Поштовий індекс 92764
Телефонний код +380 6461
Географічні дані
Географічні координати 49°08′36″ пн. ш. 38°55′35″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 58 м
Водойми річки Шульгинка, Айдар
Найближча залізнична станція Плугатарівка
Місцева влада
Адреса ради 92764, Луганська обл., Старобільський р-н, с. Шульгинка, вул. Театральна
Карта
Шульгинка
Шульгинка
Мапа

 Шульгинка у Вікісховищі

Назва

Назва села, ймовірно, походить від прізвища отамана Шульгейка, який оселився тут на поч. XVII ст. Після розгрому військами В. Шуйського у 1607 р. селянського повстання під Тулою, очолюваного Іваном Болотниковим, один із його сподвижників — отаман Шульгейко із частиною вцілілих повстанців пішов на т. зв. «Дике поле» й оселився тут. І з тих пір поселення почали називати Шульгинкою, а невелику річку, що протікає через нього — Шульга[1] (що означає — лівий, див. Шульга), яка є лівою притокою Айдару, а село розташоване на місці впадіння Шульги до Айдару.

Історія

Село Шульгинка є найстарішим населеним пунктом Старобільського району, 2008 року село відзначило 400-ліття із дня заснування. За даними місцевих краєзнавців Шульгинку засновано близько 1607 року[2]. За енциклопедичним словником Брокгауза та Ефрона у 1890—1907 роках населення Шульгинки складалось з 5 тис. осіб. На той час Шульгинка мала статус слободи, мала 2 церкви (св. Миколая та Святої Трійці) та була місцем проведення ярмарку[3]. Це джерело датує заснування Шульгинки 1719 роком, однак відомо, що того року слободу було створено на місці козацького містечка зруйнованого російськими військами під час придушення козацько-селянського повстання під проводом Кіндрата Булавіна[4][5]. Власне тут, за одною з версій[6], козаками Булавіна було розгромлено 1707 року каральний загін князя Ю. В. Долгорукова (за іншою версією бій відбувся біля Урюпінська, Росія). В ті часи поселення мало назву «Шульгин городок»[7].

  • Селянки : Євдокія Говтва та її донька Євдокія, серпень 1911 року
  • Родина Кирила Мостового, червень 1917 року

1914 року в Шульгинці було збудовано вальцевий паровий млин, найсучасніший на той час в повіті й єдиний, що забезпечував виготовлення борошна вищої якості. Млин було побудовано спілкою, яка складалася з шести осіб — 5-ти німецьких колоністів та місцевого селянина Кирила Мостового. Млин функціонує по сьогоднішній день.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 434 людей[8].

Культура
Пам'ятник козакам "Тут починалася боротьба за волю"

В селі є лікарня, середня школа, школа мистецтв, стадіон, торговий центр, пошта, відділення банку, олійниця, млин, два парки, два пам'ятних знаки Голодомору в Україні, пам'ятник козакам "Тут починалася боротьба за волю" та низка пам'ятників різних періодів.

Постаті

Світлини

Див. також

Примітки
  1. Историко-статистическое описаніе Харьковской епархіи
  2. Історія села Шульгинка
  3. Енциклопедія Брокгауза і Ефрона (витяг)
  4. Історія села Шульгинка
  5. Історія села Шульгинка
  6. Кіндрат Булавін на УкрВікі
  7. Ф. Д. Крюков, «Шульгинская расправа» (рос.)
  8. Мартиролог. Луганська, ст. 627—636
  9. В селі Шульгинка відкрито меморіальну дошку бійцю.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.