Шумаков Сергій Вікторович

Сергій Шумаков виріс у місті Дніпро (за іншими даними, народився в м. Стаханові на Луганщині). Закінчив 9 класів загальноосвітньої школи. Пройшов строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Здобув спеціальність електрика у Придніпровському енергобудівному технікумі.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 29 березня 2014 року мобілізований на захист Батьківщини.

Сержант, старший стрілець 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Підрозділ Сергія відправляли ешелоном у Слов'янськ, де їх блокували місцеві проросійські налаштовані мешканці. Кілька днів десантники простояли в полі.

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

25 липня в місті Дніпро у Палаці Металургів прощались з чотирма десантниками: Юрієм Ковальчуком, Сергієм Шумаковим, Артемом Санжаровцем та Олегом Коренченком[4]. Похований на міському кладовищі міста Дніпро, мкр Чаплі.

Залишились мати і молодша сестра Олександра Гордієнко. Олександра після смерті брата півроку працювала у військкоматі на цивільній посаді й вирішила вступити на військову службу[5].

• Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[6].
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

• 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[7].
• 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[8].
• 31 серпня 2015 року в місті Дніпро на фасаді будівлі Придніпровського енергобудівного технікуму (вулиця Космонавта Волкова, 6А), де навчався Сергій Шумаков, відкрито меморіальну дошку на його честь.

Збиття Іл-76 у Луганську.

• Шумаков Сергій Вікторович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Шумаков Сергій Вікторович // Український меморіал.
• Євгенія Рудницька. Мамі загиблого стрільця Сергія Шумакова його друзі кажуть: «Не вірте, він живий!»(рос.) // «КП в Україні», 15 червня 2014.
• Ігор Сєров. Друзі військових, загиблих у збитому бойовиками літаку: «Ви не загинули, ви просто відлетіли і не повернулися» // «Сьогодні», 16 червня 2014.
• Кирило Железнов. Дівчина загиблого Героя АТО: «Він обіцяв подзвонити, я досі чекаю»(рос.) // «ДеПо», 10 липня 2014.
• Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно», 14 червня 2017.