Юрай Демеч

Розпочав кар'єру на континентальному рівні на Європейських юніорських легкоатлетичних іграх 1964 року у Варшаві, де вилетів у кваліфікації на дистанції біг на 400 метрів, а в швидкій естафеті зайняв з партнерами по збірній 5-те місце[2]. На першому Чемпіонаті Європи з легкої атлетики в залі 1966 року в Дортмунді виграв срібну медаль в естафеті 4×2 кола[3]. Виступав на чемпіонаті Європи в 1966 році в Будапешті, де припинив боротьбу в кваліфікації на дистанції 100 метрів[4].

У 1971 році на чемпіонаті Європи в Гельсінкі був членом збірної в естафеті (4х100 м), яка виграла золоті медалі. Квартет, що складався з Ладіслава Кржижа, Юрая Демеча, Іржи Куноша та Людека Богмана пробіг цю дистанцію за 39,3 секунди. Друге місце посіли поляки,а третє — італійці.

У 1972 році він представляв Чехословаччину на літніх Олімпійських іграх в Мюнхені, де на дистанції 100 метрів не зміг подолати перший раунд[5]. На цій олімпіаді трішки не дотягнула до п'ядесталу пошани чехословацька команда в естафеті (в складі Ярослава Матушека, Юрая Демеча, Іржи Куноша і Людека Богмана), яка посіла четверте місце з результатом 38,82 секунди (найстаріший дійсний національний рекорд)[6]. На чемпіонаті Європи в критому приміщенні в Роттердамі в 1973 році та чемпіонаті Європи в критому приміщенні в Гетеборзі в 1974 році, припинив боротьбу на стадії кваліфікації в бігу на 60 метрів[7]. На чемпіонаті Європи 1974 року в Римі припинив боротьбу в кваліфікації на дистанції 100 метрів, а в естафеті 4×100 м посів 8-е місце[8].

Юрай Демеч був чемпіоном Чехословаччини в бігу на дистанції 100 м у 1967, 1970, 1972 та 1973 роках[9], а також чемпіоном Чехословаччини серед чоловіків у залі у бігу на 60 м у 1974 і 1975 роках[10].

Окрім декількох рекордів в естафеті 4×100 м йому належить також й інший рекорд Чехословаччини, у бігу на 100 м (10,1 с, 18 серпня 1972, Прага)[11].

Після завершення активної кар'єри, працював тренером. У 1986 році емігрував.

• Юрай Демеч — статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.)