Юр'єв-Польський

Ю́р'єв-По́льський (рос. Юрьев-Польский) — місто (з 1152[2]) в Росії, адміністративний центр Юр'єв-Польського району Владимирської області.

Місто
Юр'єв-Польський
рос. Юрьев-Польский

Прапор Герб

Координати 56°30′ пн. ш. 39°41′ сх. д.

Країна Росія
Регіон Володимирська область
Муніципальний район Юр'єв-Польський район
Міське поселення Місто Юр'єв-Польський
Голова Іванов Володимир Михайлович
Перша згадка 1152
Місто з 1778
Площа 10 км²
Висота центру 140  м
Населення 19 137  (2013)
Густота населення 1,960 осіб/км²
Катойконім юрьевпольци, юрьевполец; Юр'євці, Юрьевец[1]
Міста-побратими Хинчешти
Телефонний код 49246
Поштовий індекс 601800
Код ЗКАТУ 17256501
GeoNames 466215
Офіційний сайт yuriev-polskiy.ru
Юр'єв-Польський
Юр'єв-Польський (Росія)
Юр'єв-Польський
Юр'єв-Польський (Володимирська область)

Географія

Місто розташоване на річці Колокша (притока Клязьми), за 68 км на північний захід від Владимира та за 180 км на північний схід від Москви.

Назва

У літописах місто спочатку називалося Гюргевъ або Гергевъ — за іменем міста Юр'єва в Подніпров'ї. Друга частина назви — від слова «поле», місто стоїть на Суздальскому Опіллі — з'явилася для уточнення місця розташування, через існування в цей період інших міст з тим же ім'ям: до 1224 года — Юр'єва (Тарту), а з 1224 — Юр'єва-Повольського (Юр'ївця), Юр'єва в Подніпров'ї, розташованого в південній вотчині Суздальських князів (нині місто Біла Церква).

Історія

Місто було засноване в 1152 році Юрієм Долгоруким. За його наказом була споруджена майже кругла фортеця, яка була обнесена збереженими до наших днів земляними валами висотою до 7 м, з дерев'яними стінами. У центрі фортеці, в 1234 було зведено Георгіївський собор.

З 1212 Юр'єв-Польський — центр удільного князівства, на чолі якого став син Всеволода Велике Гніздо Святослав. У період його правління в міській фортеці заснований княжий Михайло-Архангельський монастир.

У 1238, 1382 та 1408 роках місто розорялося монголо-татарською навалою. У 1340 увійшло до складу Великого Московського князівства.

Під час Смути початку XVII століття Юр'єв-Польський було спалено поляками.

У XVII — XVIII століттях був заново відбудований ансамбль Михайло-Архангельського монастиря, в якому виділяються розташована в західній частині монастирської огорожі надбрамна Богословська церква 1670, а також монументальна шатрова дзвіниця XVII століття та Знаменська трапезна церква.

З 1708 року — у складі Московської губернії (повітове місто з 1778), з 1796 року — у Владимирській губернії[3].

До 2010 року Юр'єв-Польський мав статус історичного поселення, однак Наказом Міністерства культури РФ від 29 липня 2010 р. N 418/339 місто було цього статусу позбавлено[4].

Економіка
  • Ткацько-оздоблювальна фабрика «Авангард» (випускає махрові тканини, меблеві та легкі тканини та вироби з них)
  • Завод «Промзв'язок» (виробляє електросилове устаткування)
  • ВАТ «Юр'єв-Польський м'ясокомбінат»
  • Спиртовий завод
  • ВАТ «Юр'єв-Польський завод сухого знежиреного молока»

Населення

Динаміка чисельності населення міста[5][6][7][7][8][9][10][11][12][13]:

пам'ятки

Юр'єв-Польський входить до складу Золотого кільця Росії. У місті розташована філія Владимиро-Суздальського історико-художнього й архітектурного музею-заповідника. Найвідоміші архітектурні пам'ятки міста:

  • Михайло-Архангельський монастир (XIII століття) з собором (1792)
  • Знаменська церква (1625)
  • Георгіївський собор (1230—1234, реконструкція XV століття).
  • Залишки валів Юр'єв-Польського кремля XII століття.
  • Храм Різдва Христового XVIII століття.
  • Храм Микити Мученика XVIII століття.
  • Михайло-Архангельський монастир
  • Георгіївський собор

Відомі уродженці

Примітки
  1. Городецкая И. Л., Левашов И. А. Русские названия жителей: Словарь-справочник. — М. : Русские словари, 2003. — С. 341. — ISBN 5-93259-033-5.
  2. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 106.(рос.)
  3. Юрьев, уездный город Владимирской губернии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Приказ Министерства культуры Российской Федерации, Министерства регионального развития Российской Федерации от 29 июля 2010 р. N 418/339 р. Москва «Об утверждении перечня исторических поселений»
  5. Владимирская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года.
  6. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2014.
  7. Города России: энциклопедия/Гл. ред. Г. М. Лаппо. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1994.
  8. Всесоюзная перепись населения 1959 р. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2014.
  9. Всесоюзная перепись населения 1970 р. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2014.
  10. Всесоюзная перепись населения 1979 р. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2014.
  11. Всесоюзная перепись населения 1989 р. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2014.
  12. Всероссийская перепись населения 2002 р. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2014.
  13. Всероссийская перепись населения 2010 р.

Посилання

Література
  • Воронин Н. Н. Владимир. Боголюбово. Суздаль. Юрьев-Польский: Книга-спутник по древним городам Владимирской земли. 5-е изд. — М. : Искусство, 1983.
  • Памятники истори и культуры Владимирской области: Каталог. — Владимир : «Покров», 1996. — 520, [72] с. — 5 000 прим. — ISBN 5-87393-004-X..


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.