Яйце (місто)
Яйце (босн. і хорв. Jajce, серб. Jajцe) — місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади в Середньобоснійському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини. 1991 року налічувало 13 579 мешканців.
| Місто
Яйце
Jajce 
Координати 44°20′21″ пн. ш. 17°16′02″ сх. д.
|
Яйце — одне з найважливіших міст у боснійській, хорватській та югославській історії. Історичну частину міста Яйце в 2008 році було висунуто на занесення у список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але 2009 року кандидатуру було відкликано.[3]
Географія
Місто лежить у котловині,[4] при впадінні річки Пливи у Врбас. Висота над рівнем моря фортеці Яйце становить 470 м, найнижча висота у місті — 362,5 м.
Історія
Найдавніша письмова згадка про Яйце сягає 1396, вона містилася в титулі Хрвоє Вукчича Хрватинича, який звався «conte de Jajce» (граф Яйця).[5] Саме в цьому місті була його резиденція, а потім і боснійських королів. Тут загинув останній боснійський король Стефан Томашевич у 1463 року.
У Яйці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття майже зовсім не було православного населення.
У Королівстві Югославія після поділу країни на дев'ять бановин у 1929 році місто ввійшло до складу Врбаської бановини. У НДХ з 1941 року було центром однойменної округи (хорв. kotarska oblast Jajca) у складі великої жупи Плива і Рама (хорв. Velika župa Pliva i Rama).[6] Після падіння фашистської Італії та створення Біхацької республіки містом на короткий час заволоділи югославські партизани. З липня 1944 року перебувало у Великій жупі Лашва-Плива. У Яйці 29 листопада 1943 проведено Друге засідання Антифашистської ради народного визволення Югославії. Будівля, де це відбулося, стала пам'яткою національного значення.[4]
Після 18 листопада 1991 року Яйце ввійшло в Хорватську співдружність Герцег-Босна. Після великосербської операції «Врбас 92», розпочатої у березні 1992 року, і програної оборонцями міста битви за Яйце хорвати і мусульмани, а це майже все населення, покинули місто і сербські сили захопили його. 30 000 осіб стали втікачами.[4] За час сербської окупації місто істотно розорили, було знищено більшу частину пам'яток культури та релігійних об'єктів.[4] Церкву Успіння Пресвятої Діви Марії розвалили до основи, залишивши купу руїн.[7] Місто після трьох років сербської окупації визволили хорватська армія і ХРО. Населення повернулося до міста.[7]
Населення
| Яйце | ||||||
| рік перепису | 1991 | 1981 | 1971 | 1961[8] | ||
| мусульмани | 5.277 (38,86%) | 4.068 (34,13%) | 4.220 (46,23%) | 300 | ||
| серби | 3.797 (27,96%) | 3.046 (25,55%) | 2.403 (26,32%) | 2.250 | ||
| хорвати | 1.899 (13,98%) | 1.991 (16,70%) | 2.148 (23,53%) | 1.951 | ||
| югослави | 2.217 (16,32%) | 2.632 (22,08%) | 184 (2,01%) | 2.212 | ||
| інші і невизначені | 389 (2,86%) | 181 (1,51%) | 172 (1,88%) | 140 | ||
| загалом | 13.579 | 11.918 | 9.127 | 6.853 | ||
Галерея
Вид на Яйце
Старе місто
У старому місті
Дзвіниця Св. Луки
Водоспад
Водяні млини на Пливі
Примітки
- Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Jajce. izbori.ba. Процитовано 06.11.2016.
- Sistematski spisak općina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini. fzs.ba. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 09.02.2016.
- Povlači se kandidatura Jajca za UNESCO-a (босн.)
- Hrvatska enciklopedija Jajce (процитовано 27 листопада 2016)
- Dnevnik.ba, Odakle potječe ime Jajce?, 9. ožujka 2017. (процитовано 10 березня 2017)
- Arh. vjesn., god. 44 (2001.) Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH, str. 220
- Franjevački samostan Jajce Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine. Bruno Ljubez: Župa Jajce (процитовано 27 листопада 2016)
- Союзне управління статистики і обліку ФНРЮ і СФРЮ: Перепис 1961, с. 80(сербо-хорв.)