Яковлівка (Роздільнянський район)

Я́ковлівка (у минулому — Кармазіна, Скурського[2]) — село в Україні, у Степанівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 994 особи.

село Яковлівка
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Роздільнянський район
Громада Степанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140150200063876
Облікова картка Яковлівка (Роздільнянський район) 
Основні дані
Засноване 1824 (198 років)
Перша згадка 1824
Населення ▲994 (01.01.2018)[1]
Площа 2,403 км²
Густота населення 370,37 осіб/км²
Поштовий індекс 67412
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°51′44″ пн. ш. 29°57′27″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 14 м
Водойми р. Кучурган
Місцева влада
Адреса ради 67430, Одеська обл., Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Дружби, 27
Карта
Яковлівка
Яковлівка
Мапа

 Яковлівка у Вікісховищі

Історія

Село засноване у 1824 році кріпаками.

В 1859 році у власницькому селищі Кармазіна (Яковлівка) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 14 дворів, в яких мешкало 57 чоловік і 49 жінок[3].

В 1887 році у селищі Яковлівка Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 101 чоловік та 94 жінки[4].

Станом на 20 серпня 1892 року при селищі Яковлівка 2-го стану були польові землеволодіння (11 десятин, 1200 сажнів) Бессарабчука Тимофія (Фоми) Філоновича (Филимоновича) (папушойський поміщик)[5], а також (3056 десятин, 1200 сажнів) Жуковського Володимира Миколайовича (поручник)[6].

В 1896 році у селищі Яковлівка (Кармазіна) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 44 двора, в яких мешкало 256 людей (136 чоловік і 120 жінок)[7].

На 1 січня 1906 року в селищі Яковлівка (Кармазіна) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, який розташований на лівій стороні Кучургану, було товариство наділених колишніх поміщицьких селян, товариство селян (Чорний, Кобець, Таранюки, Мащуки та ін.) й десятинники на землях останніх; проживали малороси; сільський староста й писар; земська школа (навчалось 35 хлопців та 20 дівчат[8]) та при ній земська сільська бібліотека; існували колодязі; 60 дворів, в яких мешкало 317 людей (158 чоловіків і 159 жінок)[9].

У 1916 році в селищі Яковлівка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 243 людини (89 чоловік і 154 жінок). На хуторі Яковлівка мешкало 18 людей (8 чоловік і 10 жінок)[10].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Яковлівка (Кармазіна, Карамазіна) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 69 домогосподарств. Для 54 домогосподарів рідною мовою була українська, 13 — німецька, 2 — російська. В селищі 334 людини наявного населення (150 чоловіків і 184 жінок). Родина домогосподаря: 143 чоловіків та 166 жінок (родичів: 6 і 17; наймані працівники і прислуга: 1 і 1 відповідно). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 8 чоловіків, на заробітках — 1 жінка[11].

01.02.1945 року до складу населеного пункту увійшло село Шаци.[12][13]

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Мар'янівської сільської Ради.[13]

16 травня 1964 р. до складу Яковлівки увійшло колишнє село Мар'янівка.[14][15][16]

На 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу «40 років Жовтня»[16].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 799 осіб, з яких 361 чоловік та 438 жінок.[17]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 887 осіб.[18]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[19]

Мова Відсоток
українська 90,79 %
російська 7,64 %
болгарська 0,90 %
молдовська 0,56 %

Відомі люди
  • Чорний Іван Іванович (1925—2008) — радянський і український художник, живописець, лауреат різних премій і нагород.

Примітки
  1. Паспорт Яковлівської сільської ради
  2. В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ. Москва. с. 207.
  3. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 145.(рос.)
  4. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17.(рос.)
  5. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 29.(рос.)
  6. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 44.(рос.)
  7. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 385.(рос.)
  8. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 646.(рос.)
  9. Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи.  — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 159.(рос.)
  10. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 321.(рос.)
  11. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35.(рос.)
  12. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
  13. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387, 957, 1033, 1037.
  14. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1964 — № 26 — с. 371.
  15. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 418.
  16. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 89, 113.
  17. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  18. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  19. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.