Яніс Ендзелінс
Яніс Ендзелінс (латис. Jānis Endzelīns; нар.10 лютого 1873, Вольмарский повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія — 1 липня 1961, Кокнесе) — латвійський мовознавець, доктор філологічних наук, дослідник балтійських мов, фахівець з порівняльного і історичного мовознавства.
Яніс Ендзелінс | |
---|---|
латис. Jānis Endzelīns | |
Народився |
10 (22) лютого 1873 або 22 лютого 1873[1] Беверінський край, Латвія |
Помер |
1 липня 1961[2][3][…] (88 років) Кокнесе, Кокнеський край, Латвія |
Поховання | Кладовище Райнісаd |
Країна | Латвія |
Діяльність | мовознавець, професор |
Alma mater | Тартуський університет |
Галузь | філологія, історія, мовознавство |
Заклад | Латвійський університет |
Звання | доктор філологічних наук |
Ступінь | доктор філологічних наук |
Відомі учні | Anna Ābeled |
Членство | Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Латвійська літературна спілка і Нідерландська королівська академія наук |
Діти | Луцийс Ендзелінс і Līvija Endzelīnad |
Нагороди |
Біографія
Народився в маєтку Мичкена Каугурскої волості. Його батько, Марціс Ендзелінс, викупив у поміщика будинок в спадкове володіння. У другому шлюбі Марціса, з Христиною Грасмене (1842-1917), народилося троє синів: Яніс, Херманіс і Аугустс.
Яніс навчався в Каугурській волосній школі. У 1884 закінчив Валмієрську окружну школу. У 1892 закінчив Ризьку класичну гімназію, де опанував грецьку і латинську мови, навіть складав на них вірші; самостійно вивчав литовську мову.
У 1893 Ендзелінс вступив до Дерптського університету на відділення класичної філології. Він хотів вивчати латвійську мову, але ні в одному університеті не було можливості вивчати балтійські мови. Так як слов'янські мови є найближчими спорідненими мовами, то після закінчення класичного відділення в 1897 Ендзелінс продовжував навчання на відділенні слов'янської філології, яке закінчив у 1900. У цей час Ендзелінс також стає членом найстарішої Латвійської студентської корпорації Lettonia, а дещо пізніше членом Латвійської літературної спілки.
З 1903 по 1908 Ендзелінс викладав порівняльне мовознавство в Дерптському університеті. У 1905 захистив магістерську дисертацію про прийменники латвійської мови. Через рік вийшла друга частина цієї роботи, де розглянуті префікси. У 1907 разом з Карлісом Мюленбахсом написав «Латвійську граматику», яка була першою істинно науковою граматикою латвійської мови. З 1909 по 1920 Ендзелінс працював в Харківському Імператорському університеті/Вільній Академії теоретичних знань, де він читав вступ до мовознавства, порівняльну граматику індоєвропейських мов, порівняльну граматику германських мов, проводив заняття з прусської, литовської, давньоісландської мов. У 1912 захистив докторську дисертацію про відносини балтійських і слов'янських мов. Харкові Ендзелінс написав Lettische Grammatik («Латвійську граматика»), яка була опублікована в 1922 в Латвії. У цьому дослідженні було показано тодішній стан розвитку латвійської мови, а також історія звуків, форм і конструкцій латвійської мови, зв'язку з іншими мовами.
У 1920 Ендзелінс повернувся до Латвії і почав працювати в Латвійській вищій школі. Він допомагав утворити відділення балтійської філології та читав вступ до балтійської філології, наукову граматику латвійської мови, науковий курс латвійської мови, порівняльну граматику балтійських мов. Працював в Термінологічній комісії, якій за короткий час треба було створити терміни в різних галузях. За його участю 1920 заснована Філологічна спілка, 1935 — Сховище латвійської мови. 1922 для потреб вчених німецькою мовою побачила світ «Латвійська книга для читання», де були розглянуті говірки латвійської мови разом з прикладами текстів. У тому ж році видано працю «Топоніми Латвії» (латис. "Latvijas vietu vārdi"), перша частина, в якій зібрані топоніми Відземе. Ця робота написана разом з іншим авторами. 1926 вийшла друга частина, де зібрані топоніми Курземе, Земгале і Латгалії. Ендзелінс взявся закінчити «Словник латвійської мови» (латис. "Latviešu valodas vārdnīca") Карліса Мюленбахса. 1938 виходить друком робота Ензелінса «Звуки і форми латвійської мови» (латис. "Latviešu valodas skaņas ип Formas"). 1943 опублікована робота «Давньопруська мова» (латис. "Senprūšu Valoda").
Ендзелінс був одружений з Мартою Грімм і виховував сина Луцийса, дочок Меліто і Лівію.
7 грудня 1967 заснована Премія Яніса Ендзелінса (латис. Jāņa Endzelīna prēmija).
Нагороди і звання
- Член-кореспондент Гельсінської фіно-угорської спілки
- Член-кореспондент Кенігсбергзької наукової спілки
- Член-кореспондент Геттінгенської наукової спілки
- Іноземний член Шведської королівської академії наук
- Іноземний член Нідерландської королівської академії наук
- Іноземний член Академії наук Чехії
- Іноземний член Празької наукової спілки
- Почесний доктор Уппсальського університету
- Почесний доктор Університету Вітовта Великого
- Почесний член Американської спілки лінгвістів
- Почесний член Естонської наукової спілки
- Почесний член Литовської наукової спілки
Джерела
- Endzelīns, Jānis. Dzīve un radošā darbība Valmieras integrētā bibliotēka
- Jānis Endzelīns Latvijas Izglītības informatizācijas sistēma
- Vai milži arī raud? Ливия Эндзелина об отце TVNET Izklaide
- Изображения Latvijas Akadēmiskā bibliotēka un Rakstniecības, teātra un mūzikas muzejs
- The Fine Art Archive — 2003.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119093804 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.