Японські телесеріали

Якість дорам сильно варіюється від низькобюджетних до серіалів-рекордсменів.

У більшості випадків сюжет охоплює практично всі телевізійні жанри, однак переважає романтична сюжетна лінія. У дорами діалог і виконавець перебувають на передньому плані. Вони, як правило, мають закінчену думку, але є серії, які завершуються на кульмінаційному моменті, аби зацікавити глядача.

Більшість дорам мають реалістичний сюжет, тим не менш, можуть містити фантастичні елементи, що також зустрічається в американських або німецьких серіалах. Наприклад, іноді дія відбувається у квартирах або будинках, що японське населення не змогло б собі дозволити через свій зріст та жагу до розкоші.

На додаток до дорами «стандартного формату» існують й інші форми:

• 2-годинна драма у вечірній час
• 30-хвилинна драма у другій половині дня, яка триває 3-6 місяців
• 15-хвилинна дорама NHK уранці, яка триває один рік щодня з понеділка по суботу; називається Renzoku Terebi Shosetsu (連続テレビ小説, "Продовження телевізійних сюжетів") або скорочено Asadora (朝ドラ, "ранкова драма")
• 45-хвилинна історична драма NHK, що має назву тайґа драма — транслюються протягом усього року один раз на тиждень у неділю.

Історичні дорами і фільми, як правило, називаються дзідайгеками.

Тривалість стандартного сезону цих серіалів — 3 місяці (приблизно 11-12 серій). Сезони розрізняють за порами року: зимовий (з січня по березень), весняний (з квітня по червень), літній (липень—вересень), осінній (жовтень—грудень). Серії показують переважно 1-2 рази на тиждень, або у вихідні, або в один із будніх днів уранці й удень. Хоча дорами можуть показувати і по буднях увечері, якщо серій більше 16.

Найпопулярніші:

• історичні драми, або як їх ще називають таіґа дорама, найчастіше цей жанр зустрічаються в Кореї. Інколи поєднують у собі і жанр самурайського бойовика («Іль Чжі Ме», 2008);
• звичайні бойовики («Міський мисливець», 2011);
• драма («Марс», 2004, «Один літр сліз», 2005);
• мелодрама («Заборонене кохання», 1999, «Сумна історія кохання»; 2003);
• комедія («Гокусен», 2003);
• трилер («Біле Різдво», 2011);
• школа («Просунення Нобути», 2005);

Але найпопулярнішим жанром залишається романтика (рен-ай), адже основною глядацькою аудиторією цих серіалів є молоді дівчата віком 16-20 років і молодше. Крім цього зустрічаються телесеріали жахів, про спорт, музичні, яой, юрі і навіть такі як буденність і гендерна інтрига (хлопець переодягається в дівчину чи навпаки — переважно комедії).

Тривалість дорам в один сезон дозволяє багатьом відомим кінозірками спробувати себе в нових ролях. Це не рідкість, що один актор грає протягом своєї кар'єри в більш ніж 20 різних дорамах.

При виборі актора на певну роль рівень популярності часто є важливішим за якість акторської гри. Також актори дорами можуть бути представниками інших сферах діяльності: акторами дорам часто стають співаки та музиканти. Ця тенденція посилилася з кінця 1980-х років і частково відповідає за поточну популярність драми. Одним із прикладів є Кімура Такуя, член джи-поп-групи SMAP, що знімався в дорамах початку 1990-х років після обрання до рейтингу найбільш сексуальних чоловіків азійських країн.

У США дорами транслюються в оригінальній версії з англійськими субтитрами, а також в районах, де живуть багато японських емігрантів, наприклад, на Гаваях.

Дорами і схожі за форматом серіали також знімаються й в інших країнах Східної Азії, зокрема у Південній Кореї, Китаї (КНР), Китайській Республіці (Тайвань) та Гонконзі. Телесеріал там відрізняється тривалістю епізоду та їхньою загальною кількістю. Якщо для японської дорами стандарт - 45 хвилин, а година - то вже задовго, то для корейської дорами 60 хвилин - то мінімальна довжина серії. Але деякі канали при показі ділять таку серію на дві частини. Китайські серіали часто налічують кілька десятків епізодів, тому що дія розгортається дуже повільно. Дуже багато китайских серіалів базується на фентезійних романах про чарівників та воїнів міфічного Давнього Китаю. Приклад - популярна у всій Азії дорама "Неприборканий: Повелитель Ченьцин", що є екранізацією відомого роману "Магістр диявольского культу" Мосян Тунсю.

Це, ймовірно, більше в комерційних інтересах телевізійних станцій, що в ефірний час на наземних телевізійних каналах в Японії показують серіали виключно вітчизняного виробництва. За останні десять років було показано тільки три іноземні серії The X-Files і Chicago Hope (які були продані в короткі терміни ) зі Сполучених Штатів, а в 2003 році неймовірно успішним став серіал Південної Кореї Зимова соната, що спричинив у країні масове захоплення південнокорейською популярною культурою, яке отримало назву Корейська хвиля.

Ті, хто хочуть дивитися в Японії іноземні телесеріали, повинні підключатися до менш поширених кабельних або супутникових каналів.

• Терміни аніме та манґи
• Корейські дорами