Горлей Володимир Савович
Володи́мир Са́вович Горле́й (нар. 1 січня 1951, с. Яришів, Могилів-Подільський район, Вінницька область) — український письменник.
Горлей Володимир Савович | ||||
---|---|---|---|---|
Володимир Горлей (2019) | ||||
Діяльність | поет, краєзнавець | |||
Напрямок | Українська література, краєзнавство | |||
Членство | НСПУ (з 2019 року) | |||
|
Біографія
Народився 1 січня 1951 р. в с. Яришів Могилів-Подільського району, що на Вінниччині. Навчався в Луко-Мовчанській восьмирічній школі, закінчив Кацмазівську середню школу. До армії працював старшим піонервожатим у Луко-Мовчанській восьмирічці. Після служби в армії здобув вищу філологічну освіту у Вінницькому педагогічному інституті ім. М. Островського (1975). Відтоді працював учителем української мови та літератури в Могилівській школі Жмеринського району, у 1977 році очолив школу у селі Сьомаки, а з 1981 — у селі Северинівка.
З 2013 року на творчій роботі, займається громадською діяльністю. Керівник міськрайонного літературного об'єднання «Калинове гроно» на Жмеринщині. Член НСЖУ (2013), НСКУ (2018), НСПУ (2019).[1]
Літературна діяльність
Друкується з 1968 р. Автор збірок лірики та книжок для дітей: «Голос любові» (1994), «Мить щедрості» (2002), «Школоворот» (2011), «Славний вожачок» (2011), «Лірика» (2011), «Колесо життя» (2011), «Будь для мене загадкою» (2013), «Осанна осені» (2018); численних публікацій у періодиці. Десятки поезій покладені на музику. Редактор і упорядник багатьох колективних видань, посібників, книг з літературного краєзнавства, у тому числі про В. Забаштанського, В. Вовкодава, М. Солоненка, П. Добрянського, А. Загрійчука, С. Литвина, П. Перебийноса та ін.[2]
…Це – таки художня література, не гучна й не настирлива, сповнена розважливої гідності, місцями просвітлена і життєво повчальна, нерідко добра, довірлива – аж до наївності. Поет уміє помітити те очевидне, чого інший не помічає, і перетворити його на поезію. | ||
— Анатолій Бортняк (2002)[3] |
Нагороди і почесні звання
- Відмінник народної освіти (1984);
- Дипломант літературного конкурсу «Гранослов» (1993);
- Літературна премія ім. М. Трублаїні (1995);
- Лауреат журналістського конкурсу «Золоте перо» (2016);
- Літературно-мистецька премія імені Володимира Забаштанського (2018);[4]
- Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2018);[5]
- Премія імені Якова Гальчевського (2022).[6]
Джерела і література
- Подільський краснослов: антологія. / Ред.-упоряд. А. В. Стебелєв. — Житомир: «Бук-Друк», 2020. — 1056 с. — ISBN 978-966-97974-4-5. — C. 966—979.
- Відомості про Володимира Горлея на сайті Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва.
Примітки
- П'ятеро вінничан поповнили лави НСПУ у 2019 році // ВОО НСПУ «Краснослов». — 2019. — 31 жовтня
- Біографія В. С. Горлея // ВОО НСПУ «Краснослов». — 2020. — 1 січня
- Цит. по: Подільський краснослов: антологія. / Ред.-упоряд. А. В. Стебелєв. — Житомир: «Бук-Друк», 2020. — 1056 с. — ISBN 978-966-97974-4-5. — C. 966
- Названі нові лауреати літературної премії ім. В. Забаштанського // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Красновлов». — 2018. — 6 жовтня.
- Кришталеві вишні розійшлись по районах // Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Красновлов». — 2018. — 30 грудня.
- Володимир Горлей — лауреат премії Гальчевського у номінації «Громадський діяч» // Сайт Жмеринка City. — 2022. — 24 січня.