Яцків Михайло Юрійович

Миха́йло Я́цків (5 жовтня 1873, Лесівка, тепер Богородчанський район — 9 грудня 1961, Львів) — український письменник, член модерністського угруповання «Молода муза».

Михайло Юрійович Яцків
Ім'я при народженні Михайло Юрійович Яцків
Народився 5 листопада 1873(1873-11-05)
Лесівка, Богородчанський район
Помер 9 грудня 1961(1961-12-09) (88 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
 Польська Республіка
 СРСР
Національність українці
Діяльність письменник
Alma mater Бережанська гімназія
Мова творів українська, російська і польська
Напрямок модернізм
Жанр Катарсис, модернізм, новела і роман
Членство Молода муза
Нагороди
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народився у селі Лесівка Богородчанського повіту (Галичина, нині Богородчанський район Івано-Франківської області) у селянській родині.

Закінчив початкову школу в містечку Лисці, у вересні 1886 року вступив до Станиславівської вищої гімназії. У 1891—1896 роках навчався в Бережанській гімназії, звідки його виключили за участь у таємному молодіжному гуртку.

Творчість

Почав свою творчість 1900 збіркою прозових мініатюр «В царстві сатани: іронічно-сантиментальні картини», навіяні впливами західних модерністів, зокрема Шарля Бодлера й Едгара По, їхнім захопленням «темними» сторінками буття. У манері Яцкова ці мотиви з'являються у формі натуралістичних картин, якими він намагався шокувати, жорстокістю зображення викликати катарсис у читача.

Крім іншого, збірник мініатюр і оповідань («Казка про перстень», 1907; «Чорні крила», 1909; «Adagio Consolante», 1912), Михайло Яцків написав повість «Огні горять» (1902), суспільну студію «Блискавиці» (1913) і роман «Танець тіней» (1916 — 17), перероблений і перевиданий п. н, «В лабетах» (1956). Його довші прозові твори відрізняються від його мініатюр — зокрема це стосується претензійних «Блискавиць» і майже публіцистичного «Танцю тіней», в якому Яцків більше уваги присвятив виявленню свого невдоволення бюрократичним світом й спільнотою, в оточенні якої перебував, працюючи в асекураційному товаристві «Дністер», ніж художній формі.

1921 року Яцків був редактором газети «Рідний край», а після 1940 працював у Львівській бібліотеці АН УРСР. За останні роки життя Яцків опубліковано такі його твори: «Молоде вино грониться» (1958), «Новелі» (1959) та спогади про І. Франка, В. Стефаника (1946). У записах Яцкова видано «Народні пісні» (1983).

Похований у Львові на полі 1а Личаківського цвинтаря.

Видання творів
  • Яцків М. Танець тіней. Ляйпціг: Українська Накладня, б.д. 462 с.
  • Яцків М. Вибрані твори / Вступна стаття і примітки Миколи Ільницького. — Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1973. — 456 с.
  • Яцков М. Избранные новеллы / Перевод с украинского Г. Абрамова и С. Князевой; Вступительная статья и составление. Н. Ильницкого. — Москва: Художественная литература, 1973. — 192 с.
  • Народні пісні в записах Михайла Яцкова / Упорядкування О. Дея, М. Ільницького; Вступна стаття і примітки М. Ільницького. — Київ: Музична Україна, 1983. — 111 с.
  • Яцків М. Новели / Упорядкування і вступна стаття М. Ільницького. — Львів: Каменяр, 1985. — 199 с.
  • Яцків М. Муза на чорному коні: Оповідання і новели. Повісті. Спогади і статті / Упоряд., автор передм. та приміт. М. Ільницький. — Київ: Дніпро, 1989. — 846 с.
  • Яцків М. Архітвір: вибрані тексти // Матусяк А. Химерний Яцків: модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова / Аґнєшка Матусяк. — Вроцлав ; Львів: ЛА «Піраміда», 2010. — С. 101—223. — (Серія «Українська класика: світовий контекст»).

Про Михайла Яцкова

Монографії
  • Ільницький М. Поетична концепція з музичним і малярським тлом. Творчість Михайла Яцкова // Ільницький М. На перехрестях віку: У трьох книгах. — К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — Кн. ІІІ. — С. 111—256.
  • Матусяк А. Химерний Яцків: модерністський дискурс у прозі Михайла Яцкова / Аґнєшка Матусяк. — Вроцлав ; Львів: ЛА «Піраміда», 2010. — 224 с. — (Серія «Українська класика: світовий контекст»).
  • Мельник О. Модерністський феномен Михайла Яцкова: канон та інтерпретація / НАН України, Інститут Івана Франка. — Київ: Наукова думка, 2011. — 295 с. — (Проект «Наукова книга» (Молоді вчені).
  • Ільницький М. Формули осягання Яцкова. — Львів: ЛА "Піраміда", 2021. — 168 с. — (Видавничий проєкт «Приватна колекция»).

Дисертації
  • Ильницкий Н. Творчество Михаила Яцкова в контексте идейно-эстетической борьбы в украинской литературе начала ХХ века: Автореф. дис. … канд. филол. наук / АН УССР. Ин-т литературы им Т. Г. Шевченко. — Киев, 1973. — 22 с.
  • Мельник О. Модерністський феномен Михайла Яцкова: канон та інтерпретація: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук / Львівський національний університет ім. І. Франка. — Львів, 2009. — 20 с.

Статті
  • Єлейко О. Із вічністю на самоті: шлях Михайла Яцкова до «Adagio consolante» як музичної епітафії // SEMPER TIRO: збірник наукових праць молодих учених на пошану професора І. О. Денисюка. — Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. — С. 116—120.
  • Мельник О. Слово, мовчання й тиша у комунікативній структурі текстів М. Яцкова // Київська старовина. — 2004. — № 3. — С. 66—78.
  • Мельник О. Модерністська антропологія смерті в малій прозі М. Яцкова. Особливості танатопоетики // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених. — К. : Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, 2005. — Вип. 8. — С. 225—232.
  • Мельник О. Поетика простору: семантика вертикалей та горизонталей у прозі Михайла Яцкова // Слово і час. — 2005. — № 7. — С. 48—55.
  • Мельник О. Музика, малярство, скульптура у слові та поза ним: модерністські експерименти Михайла Яцкова // Наукові праці: Науково-методичний журнал. — Т. 59. — Вип. 46. Філологія. — Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2006. — С. 150—156.
  • Мельник О. Риторика тілесності у прозі Михайла Яцкова // Слово і час. — 2007. — № 10. — С. 19—28.
  • Мельник (Єлейко) О. Між кольором та ідеєю, або межа літературності літератури (На матеріалі художньої прози М. Яцкова) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2007. — № 9—10 (62—63). — С. 91—99.
  • Мельник (Єлейко) О. Модерніст Михайло Яцків і персонажі, що не/танцюють: візія автора та реципієнта // Наукові праці: Науково-методичний журнал. — Т. 80. — Вип. 67. Філологія. Літературознавство. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. — С. 108—113.
  • Мельник О. Символ арфи в антропологічній проекції (На матеріалі прози Михайла Яцкова) // Антропологія літератури: комунікація, мова, тілесність / Укладач І. В. Папуша // Studia methodologica. — Вип. 25. — Тернопіль : ТНПУ, 2008. — С. 145—152.
  • Ткачук О. Наративна стратегія малої прози Михайла Яцкова // Січ. — 2003. — № 1. — С. 63—70.

Вшанування

1991 року на честь Михайла Яцківа названа вулиця у Львові[2][3].

Примітки
  1. Личаківський некрополь — С. 119.
  2. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 72. — ISBN 966-603-115-9.
  3. Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 148—149. — ISBN 978-617-629-077-3.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.